КНЯЗЬ ДІР
Дір, князь Київський, убитий у 882 році поблизу Києва.
Під 882 роком «Повість минулих літ» (початок XII століття) повідомляє про похід Олега, наступника князя Новгородського Рюрика, який, захопивши Смоленськ (нині місто, адміністративний центр Смоленської області Російської Федерації) та низку інших земель, підійшов до Києва й дізнався, що тут правлять князі Аскольд і Дір. Тоді Олег сховав воїнів у човнах і послав за Аскольдом та Діром, назвавшись купцем, який пливе в грецькі землі «від Олега та Ігоря-княжича». Коли ж князі прийшли, воїни зійшли з човнів, і Олег сказав Аскольду та Діру, що вони не князі, не князівського роду, а він, Олег, князівського, і разом із ним малолітній син Рюрика, Ігор. Після цього Аскольд і Дір були вбиті.
Никонівський літопис (компіляція різних джерел XVI століття) наводить докладнішу розповідь про смерть Аскольда й Діра. Олег висадив частину своєї дружини на берег, обговоривши таємний план дій. Сам, вдавши хворого, залишився в човні й послав до Аскольда та Діра звістку, що везе багато бісеру й прикрас, а також має важливу розмову до князів. Коли ті залізли в човен, нібито хворий Олег сказав: «Аз есмь Олег князь, а се есть Рюриков Игорь княжичь» – і тут-таки вбив їх.
Згідно з літописними свідченнями Аскольд і Дір були вбиті Олегом та його дружинниками поблизу Києва, у районі Угорського урочища (нині в Печерській частині Києва, під назвою – Аскольдова могила).
Аскольд і Дір, за «Повістю минулих літ», убиті разом, але були поховані в різних місцях: «І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору та поховали Аскольда на горі, яка нині називається Угорською, де тепер Ольмин двір. На тій могилі Ольма поставив церкву святого Миколи. А Дірова могила – за святою Ориною». Наведений текст був написаний на початку XII століття, коли тут уже стояла Церква св. Ірини. Виникає питання, що ж тут таке знаходилося, що саме на цьому місці в 882 році був похований князь Дір. Можливо, – курганні поховання. Могилу Діра знали, і вона була збережена під час будівництва «Міста Ярослава» та Церкви св. Ірини за великого князя Ярослава «Мудрого». Радянський археолог Михайло Костянтинович Каргер (помер у 1976 році) зазначав, що: «Вочевидь, за часів літописця за церквою Ірини височів курган, пов’язаний легендою з ім’ям Діра». До цього ця місцевість була полем «вне града».
Топографія київських могильників VIII – X ст. Джерело – Толочко П.П. Древний Киев. – Киев: Наукова думка, 1983. – С. 45. Фото без змін
I – поховання в кургані
II – безкурганні поховання.