ПОХОВАННЯ В ХРАМІ
Із кінця XI по XIX ст. площа в південній частині Успенського храму та прилегла до нього територія в межах обителі були одними з найпрестижніших некрополів Києва та його околиць. На території храму, як підрахували дослідники, знаходилося до 300 поховань відомих історичних і церковних діячів. У криптах під храмом на певних місцях були поховані видатні представники київських бояр XI – XII ст., литовських князів, шляхтичів, духовенства й чиновників XIV – XIX ст.
До давньоруського періоду належать:
дві складені гробниці з шиферу – відомі за планом М.М. Захарченка. Вони були знайдені до 1941 року;
1961 року поза Успенським собором було знайдено 1 складену гробницю з шиферу;
під час дослідження руїн Успенського собору археологами було знайдено 13 складених гробниць з шиферу, що належать до давньоруського періоду. Усього в них було поховано щонайменше 9 чоловіків, 4 жінки та 4 дітей.
Безсумнівно, кількість поховань давньоруської еліти до середини XIII століття була більшою. Під час розкопок руїн Успенського собору було виявлено 244 шиферні плити.
Український історик мистецтва Костянтин Віталійович Широцький у своїй праці, виданій 1917 року, описуючи Успенський собор, зазначає, що: «в древнем притворе, где начиная со святого Феодосия, погребались древние князья, представители литовских фамилий и многие мужи, славные своими религиозными и национальными подвигами… В старину их гробницы, имевшие сверху надгробия с эпитафиями (приведены в Тератургеме), были прикрыты покровами с вышитыми на них портретами умерших».
Під час відновлення Успенського собору в 1998 – 2000 рр. усі знайдені рештки, раніше поховані під собором і біля нього, були зібрані у відновленій 1999 року Церкві-приділі св. Івана Предтечі.
Нижче наведено список похованих у храмі, за якими в літописах та інших джерелах є інформація про місцезнаходження їхніх поховань.
Схематичний план розташування поховань в Успенському соборі (чорним кольором – обриси первісної церкви, штрихом – прибудови початку XVIII століття). Автор – Angloman. Складено 29 вересня 2021 року
1 – місцезнаходження Притвору св. Феодосія
Схематичний план розташування трун у Притворі св. Феодосія згідно з літописами. Автор – Angloman. Складено 7 червня 2020 року
1. преподобний Феодосій Печерський, помер 03(16).05.1074 р. Спочатку був похований у Дальніх печерах. 14 серпня 1091 року його рештки перенесені до Успенської церкви, труна (рака) встановлена в притворі по правому боці. 1240 року, під час монгольської навали, його мощі втрачено;
2. Марія, дружина боярина Яна Вишатича, померла 16.08.1092 р., труна покладена в притворі по лівому боці, навпроти труни Феодосія Печерського;
3. Ян Вишатич, помер 24.06.1106 р., київський тисяцький і боярин, 24 червня 1106 року труна з його тілом покладена в притворі;
4. Гліб Всеславич, князь Мінський, помер 13.09.1119 р., труна покладена в притворі по правому боці, «в головах» Феодосія Печерського;
5. Анастасія Ярополківна, дружина Гліба Всеславича, князя Мінського, донька Ярополка Ізяславича, князя Туровського, померла 03.01.1158 р., похована 4 січня 1158 року в одній труні з чоловіком у притворі по правому боці, «в головах» Феодосія Печерського
2 – місцезнаходження Божниці княжни Євпраксії Всеволодівни. Божницю було збудовано на початку XII століття біля дверей Успенської церкви на південь, де вже знаходилося поховання княжни:
1. Євпраксія (Адельгейда) Всеволодівна, померла 09.07.1109 р., донька Всеволода I Ярославича, великого князя Київського, розташування труни вказано згідно з інформацією, отриманою у вересні 2020 року від отця Йосифа, який брав участь у розкопках, та співробітників заповідника
3 – місце усипальниці Гедиміновичів-Олельковичів у південній частині нартекса церкви. Більш-менш точне місце поховання в джерелах вказано лише щодо одного представника роду:
Скиргайло Ольгердович, намісник великого князя Литовського в Києві, помер 11.01.1397 р., похований в Успенській церкві «подле гроба Федосия Печеръчкого»
Єлисей Плетенецький, архімандрит Києво-Печерської лаври, помер 29.10.1624 р., похований 17 лютого 1625 року поруч із надгробками Скиргайла Ольгердовича з Гедиміновичів і княжни Євпраксії Всеволодівни. Поховання до нашого часу не збереглося
4 – престол архідиякона Стефана, на лівому боці, поблизу північних дверей церкви, «в котором, имеется некрополь (крипта?) для умерших, где ранее русские и польские вельможи погребались»
5 – князь Костянтин Іванович Острозький, помер 11.09.1530 р., похований у криптах церкви, надгробок у лівому приділі церкви в північно-західному куті в ніші біля правого стовпа, поруч знаходився бічний вівтар святого Феодосія Печерського (Престол преподобного Феодосія Печерського)
6 – княжна Юліанія Юріївна Гольшанська-Дубровицька (церковне ім’я – Іулианія діва-княжна Ольшанська, православна свята в лику праведної діви), померла бл. 1540 р., донька князя Юрія Івановича Гольшанського-Дубровицького. Спочатку похована поблизу Успенської церкви перед Приділом св. Івана Предтечі, лежала вона «при церковной стене, головой на юг и ногами на север». На початку XVII століття її рештки перенесли до Успенської церкви. З 1730 року її мощі спочивають у Ближніх печерах Лаври
7 – під вівтарем Приділу архідиякона Стефана, збудованого в XVII столітті у східній чверті північного фасаду церкви, розташована усипальниця (крипта). Тут були поховані:
архімандрит Інокентій Гізель, помер 18(28).11.1683 р., похований у Приділі архідиякона Стефана;
митрополит Павло (у миру – Петро Конюскевич (Канючкевич, Конюшкевич)), митрополит Тобольський і Сибірський, помер 04(17).11.1770 р., труна поставлена в крипті під собором у Приділі архідиякона Стефана
Гробниця митрополита Павла в крипті. Джерело – https://lavra.ua/svyatie/pavel-mitropolit-tobolskij/. Фото без змін
1998 року поховання митрополита Павла було знайдено серед руїн собору. Нині його мощі спочивають у Дальніх печерах Лаври, в печерній Церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці (на карті-схемі під № 22).
Рака святителя Павла, митрополита Тобольського в Дальніх печерах. Джерело – https://lavra.ua/svyatie/pavel-mitropolit-tobolskij/. Фото без змін
граф Іван Васильович Гудович, помер 22.01(03.02).1820 року, російський генерал-фельдмаршал, надгробок над входом до крипти. Граф заповів поховати себе в Софійському соборі в Києві, однак його рештки були перенесені до Успенського собору Лаври. Його могила втрачена після того, як Успенський собор 1941 року було підірвано
8 – митрополит Петро Могила, помер 01(11).01.1647 р., похований ліворуч біля головного входу до Успенської церкви (біля лівого клироса)
Варлаам Ясинський, ігумен Київського Братського Богоявленського монастиря 1665 – 1673 рр., ректор Києво-Могилянської колегії з 1667 – 1673 рр., ігумен київського Михайлівського Золотоверхого монастиря 1673 – 1677 рр., ігумен Києво-Миколаївського Пустинного монастиря з 8 липня 1680 року, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1684 року, митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії 31 серпня 1690 року, помер 22.08(04.09).1707 року, його гробниця в середній частині Успенської церкви
архімандрит Роман Копа, помер 13.09.1736 року, похований біля західної стіни Успенського собору
княгиня Наталія Борисівна Долгорукова (Шереметьєва), черниця київського Вознесенського Флорівського монастиря під ім’ям Нектарія, померла 03(14).07.1771 р., похована біля зовнішніх дверей Успенського собору, могила втрачена, чавунна надгробна плита 1774 року з епітафією, з її поховання збереглася
9 – граф Петро Олександрович Румянцев-Задунайський, помер 08(19).12.1796 року, російський генерал-фельдмаршал, пам’ятник-надгробок у правому приділі (Приділ св. Івана Богослова) біля задньої стіни. Над мармуровим надгробком у класичному стилі – шедевром російського класицизму – працювали до 1805 року російський скульптор Іван Петрович Мартос і французький архітектор Жан-Франсуа Тома де Томон (фр. Jean-François Thomas de Thomon). Напис на постаменті гласив: «Внимай, росс! Пред тобою гроб Задунайского». 1946 року його пам’ятник було знайдено серед руїн Успенського собору. Надгробок було відновлено на початку 2000-х років.
Відновлений надгробок генерал-фельдмаршала П.О. Румянцева-Задунайського. Фото 18 вересня 2020 року. Автор – Angloman