КРИПТА СВ. ЛЕОНАРДА
2. Крипта св. Леонарда (пол. Krypta św. Leonarda) є пам’яткою романської архітектури та належить до найкрасивіших романських інтер’єрів у Польщі.
Фото 27 квітня 2014 року. Автор – Tsadee. Ліцензія – Creative CommonsUznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
Місцезнаходження крипти. Крипта є другою після вестибюля в низці Королівських крипт, вона прохідна.
Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Історія крипти. Крипту було закладено в 1-й половині XI століття (можливо, близько 1039 року), ще під першим романським костелом, за розпорядженням князя Казимира I «Відновителя» (правив 1038 (або з 1034) – 1058 рр.), який перемістив до Кракова свою резиденцію.
Наприкінці XI століття з ініціативи князя Владислава I Германа (правив 1079 – 1102 рр.) розпочалися будівельні роботи з другого романського костелу, який почали називати Германівським, згодом — Кафедральним костелом єпископа і святого великомученика Станіслава зі Щепанова.
У 1115 році єпископ Краківський Маур (пол. Maurus, також Maur) продовжив будівництво костелу, розпочате Владиславом I Германом, і завершив перший етап будівництва, освятивши підземну частину костелу — Крипту св. Леонарда. Єпископ Маур помер 5 березня 1118 року і був похований під підлогою в центрі крипти. Його поховання практично було забуте понад 800 років.
У 1305 або 1306 році костел згорів, практично збереглася лише Крипта св. Леонарда.
Тривалий час Крипта св. Леонарда була сховищем різного роду храмового майна. Однак, коли король Станіслав II Август Понятовський (правив 1764 – 1795 рр.) висловив своє бажання, щоб його поховали саме в цьому приміщенні, крипту було впорядковано.
Останки Яна III Собеського та його дружини Марії Казиміри перенесли з Крипти Ваза до Крипти св. Леонарда. У 1817 році саркофаг Яна III Собеського вже точно перебував у Крипті св. Леонарда.
22-23 липня 1817 року до крипти поміщено труну князя Юзефа Понятовського поруч із саркофагом Яна III Собеського.
23 червня 1818 року в крипті встановлено труну з прахом Анджея Тадеуша Костюшка.
У 1840 році до Крипти св. Леонарда з Крипти родини Владислава IV перенесено три саркофаги: Владислава IV, його 1-ї дружини Цецилії Ренати та їхньої дочки Марії Анни Ізабелли.
29 листопада 1858 року до Крипти св. Леонарда з Капели Святого Хреста було перенесено останки короля Михала Томаша Вишневецького. Саркофаг було встановлено біля південної стіни навпроти саркофага Анджея Тадеуша Костюшка.
У 1873 році під час реконструкції крипт під підлогою Крипти св. Леонарда проводилися пошуки поховань найдавніших польських правителів. Пошуки не увінчалися успіхом, оскільки ця крипта не призначалася для монарших могил. Натомість були виявлені основи романських колон XI століття.
У 1873 – 1876 рр. в апсиді крипти було зведено кам’яний вівтар у неороманському стилі, спроєктований французьким архітектором Еженом Еммануелем Віолле-ле-Дюком (фр. Eugène Emmanuel Viollet-le-Duc), коштом графині Катажини Потоцької, уродженої Браницької (пол. Katarzyna Potocka z Branickich). Слідуючи ідеї польського живописця Яна Алоїзія Матейка (пол. Jan Alojzy Matejko), у крипті встановлено вітраж із зображенням св. Леонарда. Архієпископ Гнєзненський і Познанський, примас Польщі, курійний кардинал Мечислав Халька Ледоховський (пол. Mieczysław Halka Ledóchowski) подарував крипті коштовний хрест романського періоду, який було прикріплено до стіни поруч із вівтарем.
Вівтар. Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
У 1875 році було запроваджено звичай відправляти пам’ятні меси за душі колишніх правителів у Крипті св. Леонарда.
На початку XX століття в крипті розташовувалися саркофаги: біля північної стіни — Юзефа Понятовського, Анджея Тадеуша Костюшка, Цецилії Ренати, у північно-західному куті, де нині вхід, — королеви Марії Казиміри. Уздовж східної стіни — саркофаги: Марії Анни Ізабелли, Яна III Собеського та Владислава IV. Поруч із саркофагом Владислава IV розташований барельєф василиска (від дав.-гр. βσλίσκος — царок, лат. basiliscus), висічений на кам’яній перемичці, що збереглася від романського костелу. Барельєф було знайдено в підвалі 1874 року й використано для перемички над проходом. Біля південної стіни крипти розташовувалися саркофаги: Сигізмунда Казимира (сина Владислава IV і Цецилії Ренати) та Михала Томаша Вишневецького.
Фрагмент схематичного плану. Крипта св. Леонарда на початку XX століття. http://starykrakow.com.pl/dawny-wawel/groby_krolewskie.htm. Суспільне надбання. Фото без змін.
Юзеф Пілсудський перед саркофагом Яна III Собеського в Крипті св. Леонарда. 1933 рік. Добре видно саркофаг Владислава IV. Суспільне надбання. Фото без змін
З 18 травня 1935 року по 23 червня 1937 року в крипті перебувала труна маршала Юзефа Пілсудського.
Крипта св. Леонарда, труна маршала Юзефа Пілсудського. Фото травня 1935 року. (У південно-західному куті видно вихід із Королівських крипт). Суспільне надбання. Фото без змін
Крипта св. Леонарда, труна маршала Юзефа Пілсудського. Вид на вівтар. https://twitter.com/elesef1/status/1262373131697651712. Суспільне надбання. Фото без змін
Вид на східну стіну крипти й саркофаг Яна III Собеського.
http://szarlatan.pl/katalog/krakow-trumna-jozefa-pilsudskiego-w-krypcie-sw-leonarda-na-wawelu-w-krakowie-139688/. Суспільне надбання. Фото без змін
14 жовтня 1938 року під час реставраційних робіт і археологічних розкопок випадково було виявлено гробницю єпископа Краківського Маура. Серед іншого в могилі було знайдено: перстень єпископа, патену (лат. patena, «блюдо», один із видів літургійних посудин), срібний потир, а також свинцеву пластину з викарбуваним ім’ям «MAVRUS EPC», що розповідає про його смерть «VIAM UNIVERSE CARNIS INGRESSUS EST», та її дату. Нині ці предмети можна побачити у Вавельському кафедральному музеї (пол. Muzeum Katerdralne).
17 вересня 1993 року в крипті в саркофазі поховано останки генерала Владислава Сікорського.
У 2017 році під час ремонтних робіт у Сигізмундівській крипті саркофаг короля Августа II «Сильного» було тимчасово переміщено до Крипти св. Леонарда.
Опис крипти. Над входом до крипти — фрагмент перемички з барельєфом василиска (від дав.-гр. βσλίσκος — царок, лат. basiliscus), поміщений на це місце під час робіт 30-х років XX століття, який первісно входив до порталу іншої крипти.
Василіск — міфічний жахливий змій із крилами дракона й хвостом ящірки. http://www.lucivo.pl/2011/10/wawel.html. Фото без змін
Крипта вирізняється суворою й ясною монументальністю. Вона збудована з великих, ретельно обтесаних кам’яних блоків, що надає їй особливої суворості. Сходинка перед вівтарем — це підлога крипти XIII століття.
Підлога крипти XIII століття. http://www.lucivo.pl/2011/10/wawel.html. Фото без змін
Стіни капели. Фото 2006 року. Автор – Mathiasrex. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін.
Стіни капели. Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Крипта перекрита могутніми хрестовими склепіннями, їхню велич і важкість підкреслюють підпружні арки, перекинуті між вісьмома колонами, на які й спираються склепіння. Капітелі колон кубічні й надзвичайно лаконічні. Склепіння здаються не піднесеними догори, а такими, що лежать важкою масою на ніби придавлених їхньою вагою присадкуватих колонах. Освітлювальні лампи в крипті мають форму королівських корон.
Склепіння капели. Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
У куті за саркофагом князя Юзефа Понятовського можна побачити стіни кінця XI століття.
Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Схематичний план розташування саркофагів у крипті. Автор – Angloman. Складено – 22 грудня 2019 року
Розташування саркофагів у крипті (див. схематичний план):
1. Михал Томаш Вишневецький, король, помер 10.11.1673 р.;
2. Ян III Собеський, король, помер 17.06.1696 р.;
3. Марія Казиміра, дружина короля Яна III Собеського, померла 30.01.1716 р.;
4. Юзеф Анатоль Понятовський, князь, полководець, племінник короля Станіслава II Августа Понятовського, потонув 19.10.1813 р.;
5. Анджей Тадеуш Бонавентура Костюшко, полководець і політик, помер 15.10.1817 р.;
6. Владислав Еугеніуш Сікорський, полководець і політик, загинув 04.07.1943 р.;
7. Вівтар св. Леонарда.