ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
Десятинна церква або Церква Різдва (Успіння) Пресвятої Богородиці (укр. Десятинна церква або Церква Різдва (Успіння) Пресвятої Богородиці). Одні дослідники вважають, що церква була присвячена святу Різдва, інші — Успіння Пресвятої Богородиці. Десятинною церквою храм названо тому, що на його утримання йшла «десятина» від князівських доходів. Ця назва поширеніша за власну назву церкви, щодо якої існують різні думки. Давні джерела зазвичай називають церкву «Богородицею Десятинною», не визначаючи, якому богородичному святу вона була присвячена.
Фото 17 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Це перший кам’яний православний храм на Русі, його було споруджено на місці загибелі перших відомих на Русі мучеників за віру, Феодора Варяга та його сина Іоанна, убитих киянами-язичниками в 983 році.
Місцезнаходження церкви. Десятинна церква знаходилася на Старокиївській горі в центральній частині «Міста Володимира».
Схили Старокиївської гори. Фото 16 червня 2018 року. Автор – Angloman
Храм знаходився на давній вічовій і торговельній площі Бабин торжок. Неподалік від нього стояли князівські тереми – кам’яні палацові будівлі.
Десятинна церква, вигляд із північного сходу. З півдня та заходу від церкви кам’яні князівські тереми. Фрагмент макета Києва X – XIII ст. Реконструкція Д. Мазюкевича. Експонується в Софійському соборі. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Нині залишки фундаментів Десятинної церкви розкопані й знаходяться перед будівлею Національного музею історії України, Володимирська вулиця, 2. Фундаменти церкви разом із «Містом Володимира», згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928, є пам’яткою національного значення.
Нанесені обриси фундаментів Десятинної церкви. Джерело – https://www.pravmir.ru/vossozdanie-desyatinnoy-tserkvi-delo-sie-ugodno-bogu/. Фото без змін
Історію Десятинної церкви поділено на два періоди:
Аналіз даних розкопок XIX – 1-ї половини ХХ ст., на думку російського археолога Дениса Дмитровича Йолшина, свідчить, що усипальня Десятинної церкви, однак невідомо, з якого часу, знаходилася в приміщеннях, розташованих на південь і північ від центрального компартимента екзонартекса. Зона поховань, щоправда, не обмежувалася лише цими приміщеннями: на плані російського архітектора Миколи Юхимовича Єфімова 1829 року вони показані й у другій (на схід) лінії, південніше від центрального нефа, де було «знайдено місце для гробниці й дитячі кістки голови без труни <…> різні кам’яні уламки та шматки мозаїки».
Фрагмент плану давньої Десятинної церкви за матеріалами розкопок М.Ю. Єфімова. Чорним кольором над південно-західним кутом давнього храму позначена наявна – Церква 1654 року. Джерело – Краткое историческое описание первопрестольной соборной Десятинной церкви в Киеве. – Санкт-Петербург, 1829. – С. 32. Суспільне надбання. Фото без змін
В усипальні, на думку Д.Д. Йолшина, мармурові саркофаги та шиферні гробниці розташовувалися нижче рівня підлоги. Для гробниць, складених із плит, і псевдосаркофагів це, безсумнівно, так, але монолітні, оздоблені різьбленням саркофаги, уламки яких були знайдені під час розкопок Десятинної церкви, найімовірніше, стояли в інтер’єрі храму.
Згідно з літописами в церкві було здійснено 7 поховань, у 3 випадках уточнюється, що саркофаги були кам’яні, 2 з них – мармурові. Під час навали монголів князівські останки були сховані:
Ольга, велика княгиня-регентка Київська, померла 11(24).07.969 р., перепохована в церкві в 1007 році;
царівна Анна Візантійська, перша християнська дружина великого князя Київського Володимира I Святославича, померла 1011/1012 р.;
Володимир I Святославич «Великий», великий князь Київський, помер 15(28).07.1015 р.;
Олег Святославич, князь Деревлянський, син великого князя Київського Святослава I Ігоровича, загинув 977 р., перепохований у церкві в 1044 році;
Ярополк I Святославич, великий князь Київський, убитий 11.06.978 р., перепохований у церкві в 1044 році;
Ізяслав I Ярославич, великий князь Київський, загинув 03.10.1078 р. Л.Є. Махновець вважав місцем поховання князя розташовану поруч із Софійським собором Церкву Успіння Богородиці;
Ростислав Мстиславич, князь Берестейський, онук великого князя Київського Ізяслава I Ярославича, помер 01.10.1093 р.