ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА
Хрестовоздвиженська церква або Церква Воздвиження. Храм збудований на честь спорудження апостолом Андрієм Первозваним хреста на київських горах. Апостол Андрій, згідно з церковною легендою XII століття, відвідав ці місця ще в I столітті нашої ери.
Будівництво Хрестовоздвиженської церкви – це останнє відоме повідомлення про спорудження у Верхньому місті християнського храму в домонгольський час.
Місцезнаходження церкви. Церква розташовувалася на території «Города Володимира» праворуч від Київських (Подільських) воріт над урвищем Старокиївської гори. Храм височів над Подолом, приблизно там, де зараз розташована відома Андріївська церква.
На передньому плані Хрестовоздвиженська церква, вигляд з північного сходу, праворуч на центральній площі Десятинна церква. Фрагмент макета Києва X – XIII ст. Реконструкція Д. Мазюкевича, експонується в Софійському соборі. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Точніше місцезнаходження Хрестовоздвиженської церкви невідоме. Про місце розташування цього храму висловлювалися різні здогади та припущення. Український історик Михайло Олександрович Максимович (помер 1873 року) вважав, що церква стояла на південний схід від нинішньої Андріївської церкви. Дослідник писав: «На это указывает вышепомянутый Воздвиженский вывод земляного вала (существовавшего в XVII веке и имевшего означенный вывод около теперешней Андреевской церкви), а также остатки каменного здания с гробницею, высеченною из белого камня, которые открыты были, помнится мне, в 1839 году, при планировке улицы, идущей от Андреевской церкви к Михайловскому монастырю».
Всупереч цій точці зору історик і археолог, протоієрей Петро Гаврилович Лебединцев (помер 1896 року) доводив, що Хрестовоздвиженська церква розташовувалася «не в Старом городе, а где-то на низменном месте, вероятно на Кожемяках, близ нынешней Крестовоздвиженской церкви, ибо предки наши в редких случаях избирали новые места при постройке новых церквей вместо обветшавших». Своє припущення він обґрунтовував тим, що у відкритій і опублікованій ним «Люстрації воєводства Київського 1616 р.» говориться, що «на Софийской митрополичьей слободе была церковь Воздвижения честнаго креста»; звідси, коли ця церква обвалилася, піп перейшов на Гору.
Не виключено, що на місці давньої Хрестовоздвиженської церкви в 1747 – 1762 рр. була збудована нинішня Андріївська церква за проєктом російського придворного архітектора Бартоломео Варфоломійовича Растреллі (італ. Bartolomeo Francesco Rastrelli). Фундаменти цієї церкви залягають на глибині 13,9 метра зі східного боку від рівня паперті, із західного – 12,9 метра.
«Вид в Киеве, из сада Г. Муравьёва». Російський живописець барон Михайло Костянтинович Клодт фон Юргенсбург. 1871 рік. Суспільне надбання. Фото без змін
Андріївська церква. Фото 17 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Історія церкви. Про спорудження кам’яної Хрестовоздвиженської церкви відомо лише з українського літописця XVII століття. За свідченням цього літопису, церква була збудована близько 1215 року князем Галицьким Мстиславом Мстиславичем «Удатним», який був у ній і похований: «Похован в церкви Воздвижения Креста честнаго, которую сам змуровал в Киеве».
Ґрунтовне дослідження питань, пов’язаних з історією Хрестовоздвиженської церкви, проведене істориком Церкви Степаном Тимофійовичем Голубєвим (помер 1920 року) на основі аналізу різноманітних письмових джерел, присвячене переважно різним спорудам, які змінювали одна одну протягом XVI – XVIII ст. на місці руїн давнього храму.
1586 року київському воєводі князю Костянтину (Василю) Костянтиновичу Острозькому було подано для зняття копії запис, зроблений у 1533 – 1534 рр. воздвиженським попом Іваном на рукописному Євангелії, що належало названій церкві, який містить перелік земельних угідь, що належали церкві. З розлогого тексту цього запису становить інтерес місце, що безпосередньо стосується самої церкви. Серед описів церковних угідь читаємо: «У валу, где стояла церковь старая Воздвижение честнаго креста, тут нива обопол дороги по Яцкову межу». З цього запису випливає, по-перше, що давня Церква Воздвиження справді розташовувалася в Старому місті, біля валу, і, по-друге, що на початку XVI століття вона, вочевидь, уже не існувала – «где стояла церковь».
З наведеного запису випливає, як це було встановлено С.Т. Голубєвим, що згадувана в «Люстрації воєводства Київського 1616 р.» Церква Воздвиження в Софійській слободі, яка обвалилася, судячи з тексту «Люстрації», за найближчого попередника Воздвиженського попа Пилипа Одонія, відомого в цьому званні з початку 1570-х років, тобто в 1560-х роках, не може бути пов’язана з давнім (домонгольським) храмом Воздвиження, що зруйнувався дещо раніше, ще до початку 1530-х років. Ця церква, що впала в середині XVI століття і розташовувалася, на думку С.Т. Голубєва, на території нинішнього Кудрявця (нині в Шевченківському районі), була лише однойменною з давньою Хрестовоздвиженською церквою, що стояла в Старому місті біля валу.
На місці давнього Хрестовоздвиженського храму початку XIII століття, що зруйнувався до початку XVI століття, була збудована нова дерев’яна церква, яка неодноразово згадується в документах XVII століття.
1621 – 1622 рр. західноруський православний письменник Захарія Копистенський у своїй «Палінодії, або книзі оборони» повідомляє: «На той горе в Киеве, где (апостол Андрей) стоял, которую зовут ныне Вздыхалною… того же часу и церков Воздвижения честнаго креста была поставлена, где и теперь есть».
В українському літописці XVII століття читаємо: «… вшедши на гору, подле которой теперь брама Киевская (находившаяся наверху нынешнего Андреевского спуска) стоит от полудня и церковь Воздвижения креста святого, (апостол) благословил и крест поставил».
Про подальшу долю дерев’яної Хрестовоздвиженської церкви відомо зі Звіту Київської наказної хати за 1690 рік, надісланого до Москви: «В Киеве в верхнем городе, на Воздвиженском выводе, где святой апостол крест водрузил, и на том месте изстари была церковь деревянная во имя Воздвижения честного и животворящего креста господня и в прошлом во 184 (1675-1676) году, в приход неприятельских крымских людей, от пушечной стрельбы та церковь сгорела, и то церковное место с того числа пустело по 198 (1690) год; и в прошлом во 198 году в Братском монастыре церковь деревянная Богоявление Господня разобрана, и боярин и воеводы, князь Михаил Григорьевич Ромодановский с товарищи, по благословению Гедеона, митрополита Киевского, велели на том церковном месте, на Воздвиженском выводе, ту деревянную церковь построить для того, что в том Братском монастыре зачата строиться церковь каменная. И по приказу боярина и воевод, князя Михаила Григорьевича Ромодановского с товарищи, московские и киевского жилого полку солдаты и стрельцы из Братского монастыря церковь деревянную в Киев в верхний город перевезли и с местными иконами для того, что те иконы в каменную церковь не пригодились, и построили ту деревянную церковь на Воздвиженском выводе, на прежнем церковном месте, во имя св. апостола Андрея первозванного».
Тривала дискусія з питання про взаємини церков Воздвиженської, Андріївської та Симеонівської, що згадуються в різних документах XVII – початку XVIII ст. на одному й тому самому місці, була переконливо розв’язана Степаном Тимофійовичем Голубєвим, який довів приналежність усіх цих найменувань одній церкві. На думку дослідника: «Построенная на холме горы Вздыхальницы, церковь носила двойное наименование – Воздвиженской и Симеоновской: первое – по неразрывной связи с одноименной своей предшественницей, второе – по своему местоположению на пляце («церковище») Церкви св. Симеона. Перенесённая в 1690 году из Братского монастыря на место сгоревшей в 1675-1676 гг. от пушечной стрельбы крымских татар деревянная церковь получила название Андреевской-Воздвиженской.
В одному офіційному документі від 1693 року значиться: «… и в верхнем городе Киеве две церкве с своими преждебывшими угодьями – одна деревянная Воздвижение честнаго и животворящего креста господня и святого апостола Андрея первозванного, где Андрей крест водрузил; другая каменная, обетшалая, первозданная Трёх святителей».
На плані Києва полковника Івана Ушакова, складеному 1695 року, Воздвиженська церква зображена такою, що стоїть на пагорбі, на місці нинішньої Андріївської церкви.
Дерев’яна Андріївська-Воздвиженська церква проіснувала до 1724 року, коли «от великих ветров развалилась».
У 1747 – 1762 рр. була збудована нинішня Андріївська церква.
Андріївська церква була освячена лише після завершення оздоблення інтер’єру 1767 року. Фото 17 вересня 2020 року. Автор – Angloman
У 1839 – 1840 рр. під час планування сучасної Десятинної вулиці, очевидно, ближче до Андріївської церкви, були виявлені фундаменти церкви з гробницею, висіченою з білого каменю. М.О. Максимович ототожнив їх із давньою Хрестовоздвиженською церквою.
Десь тут стояла давня Хрестовоздвиженська церква… Фото 17 вересня 2020 року. Автор – Angloman
… або більш правіше, південно-східніше. Фото 17 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Вигляд з майданчика (паперті) Андріївської церкви на можливе місце, де розташовувалася давня Хрестовоздвиженська церква. Фото 17 вересня 2020 року. Автор – Angloman
На передньому плані ділянка, де, ймовірно, і розташовувалася Хрестовоздвиженська церква. Джерело – сторінка Facebook: Вадим Кириленко. Фото змінено (фрагмент)
Згідно з польськими звістками в «церкві Святого Хреста» (вочевидь, Хрестовоздвиженській) у Києві був похований:
Мстислав Мстиславич «Удатний», помер у середині 1228 р., князь Торчеський.