КУРГАН КРАКА
Курган Крака, або Курган Кракуса у Кракові (пол. Kopiec Kraka lub Kopiec Krakusa w Krakowie) — штучний пагорб. Пам’ятка культури Малопольського воєводства: реєстраційний номер А-955.
Місцезнаходження кургану. Курган розташований у краківському адміністративному районі-дільниці XIII Підгуже (пол. Dzielnica XIII Podgórze) на вулиці Францішека Мар’євського (пол. ulica Franciszka Maryewskiego), на правому березі Вісли. Неподалік перебуває кар’єр «Лібан», а також невеликий Костел св. Бенедикта.
Вид на Курган Крака з Вавеля. Фото 2015 року. Джерело – https://peakvisor.com/peak/krakus-mound.html. Фото без змін
Опис кургану. Курган розташований на вершині пагорба Ласота (пол. Lasoty), інакше гора святого Бенедикта; висота пагорба — 271 метр. Пагорб лежить на найвищій позначці в системі вапнякової горбистої височини Кшемйонки-Підгурські.
Вид з південного заходу, з боку кар’єру «Лібан». Джерело – http://www.poczet.com/foto/grodziska2.htm#krak. Фото без змін
Курган Крака. Фото 28 березня 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 3.0. Фото без змін
Курган Крака має висоту від основи 16 метрів, діаметр кургану при основі становить 57 метрів, діаметр плоскої вершини — 8 метрів. Об’єм кургану — 19 100 кубічних метрів. Курган названо іменем легендарного князя Крака I, який правив близько 700 – 750 рр. (або у VI – VII ст.).
Історія кургану. Будівельники, час спорудження та призначення Кургану Крака невідомі, хоча існують різні теорії щодо цього.
Польський історик XV століття Ян Длугош (пол. Jan Długosz) пов’язав курган з іменем легендарного засновника Кракова князя Крака I. За словами історика, князя було поховано за давнім звичаєм на вершині пагорба Ласоти, а двоє його синів, виконуючи його волю, звели курган як вічну пам’ятку.
Три кургани: Ванди (пол. Kopiec Wandy), Костюшка (пол. Kopiec Kościuszki) і Крака. Автор – Giovanni Biasion, близько 1830 року. Джерело – Biblioteka naukowa. Фото без змін
У XIX столітті Курган Крака було включено до системи фортифікаційних споруд австрійської армії. У 1849 році навколо кургану почали будувати форт, що став одним з елементів Краківської фортеці. Курган було оточено земляним насипом, муром і ровом, а всередині мурів зведено казарми — цитадель форту 33 «Кракус».
У 1934 – 1937 рр. на Кургані Крака під патронатом Польської академії мистецтв і науки (пол. Polska Akademia Umiejętności i Nauki) були проведені археологічні розкопки польським археологом Юзефом Анджеєм Францішеком Журовським герба «Лелива» (пол. Józef Andrzej Franciszek Żurowski herbu Leliwa, помер 21 січня 1936 року) та інженером Францішеком Якубіком (пол. Franciszk Jakubik). Ці роботи профінансував головний редактор видання «Ilustrowany Kurier Codzienny» у розмірі 100000 злотих. Археологічні дослідження полягали в обстеженні навколишньої місцевості та земляних роботах у вузькій ямі-вирві до основи насипу.
Археологічні дослідження Кургану Крака, 1934 рік. Джерело – http://ostarbeiter.vn.ua/kopiec-krakusa.html. Фото без змін
Спочатку цим методом мали бути досліджені лише 4% площі основи кургану, але 1937 року вирву було розширено, відкривши загалом 60% основи кургану. При цьому стіни австрійського форту було знесено.
Фото 1937 року. Джерело – https://krakow.wyborcza.pl/krakow/56,44425,21558303,jak-naukowcy-kopiec-krakusa-rozkopali-i-co-w-nim-znalezli-zdjecia.html. Фото без змін
Поряд з курганом, а також у його основі було виявлено сліди поселення кінця Лужицької культури (пол. kultura łużycka), IV століття до н. е. Ці артефакти перебували під курганом ще до початку його спорудження. Всередині кургану було виявлено артефакти різних культур, серед яких були: скелет дитини та ознаки домашнього вогнища, які, як припускають, потрапили в курган уже після його спорудження.
Під час археологічних робіт з’ясувалося, що внутрішню конструкцію кургану становив високий стовп, до якого радіально прилягали й зміцнювали його плетені перегородки. Простір між ними заповнювався утрамбованим камінням із землею. Така конструкція, що вимагала тривалої й організованої праці, забезпечувала міцність і довговічність споруди протягом багатьох століть. На думку деяких дослідників, це спростовувало версію про поховання Крака, яка передбачала спонтанність у похоронному обряді.
На дні розкопу було виявлено археологічний артефакт — бронзову пряжку паска аварського типу VI – IX ст., яка, як вважають, потрапила в курган на початку його спорудження. На думку істориків, підтвердити перебування аварів в околицях нинішнього Кракова неможливо. Проте археологічні знахідки підтверджують, що військові загони аварів проходили через південну Польщу в 562 – 567 рр.
У верхній частині кургану також було виявлено рештки коріння дуба, вік якого на момент вирубування польський біолог і ботанік Владислав Шафер (пол. Władysław Szafer, помер 16 листопада 1970 року) оцінив приблизно в 300 років. Припускається, що дуб був об’єктом язичницького поклоніння до появи в цих місцях християнства. Ці два факти — бронзова пряжка та існування дуба до IX століття — за твердженням польського археолога й професора Анджея Юліана Жаки (пол. Andrzej Julian Żaki, помер 4 січня 2017 року) дозволяють датувати початок спорудження кургану між кінцем VI століття та кінцем VII/VIII століття.
Згідно з гіпотезами, висунутими в міжвоєнний період, зокрема польським археологом і професором Рудольфом Ямкою (пол. Rudolf Jamka, помер 6 квітня 1972 року), Курган Крака може бути скіфського, гунського або навіть вікінгівського походження.
У 1954 році австрійські казарми було знесено, однак поблизу пагорба досі видно сліди укріплень.
Під час археологічних досліджень 1970-х років усередині кургану та поряд з ним було виявлено предмети періоду Пшеворської культури (пол. kultura przeworska) II століття до н. е. – IV століття н. е.
Усі проведені археологічні дослідження не привели до виявлення поховання всередині кургану.
На думку польського археолога й професора Анджея Буко (пол. Andrzej Buko), курган було споруджено між кінцем VIII і серединою X століття. Верхню межу будівництва позначено срібним чеським динарієм князя Болеслава II «Побожного» (чес. Boleslav II Pobožný, правив 967/972 – 999 рр.), знайденим на вершині кургану в його фронтальній частині, приблизно на глибині 50 см нижче дерну.
За словами польського геолога й археолога, професора Януша Котларчика (пол. Janusz Kotlarczyk, помер 1 жовтня 2017 року), кургани Крака та Ванди є монументальними гробницями кельтського походження. Кургани в кельтській культурі мали важливе культове значення. Зазначається, що азимут, який з’єднує кургани Крака та Ванди, відповідає сходові сонця 1 травня. Аналогічну відповідність спостерігаємо у двох курганів поблизу Перемишля (пол. Przemyśl, нині прикордонне з Україною місто на правах повіту в Підкарпатському воєводстві), тільки там азимут припадає на 1 листопада. У кельтському календарі ці дати ділять рік на дві частини. Крім того, якщо стояти на Кургані Крака 2 травня та 10 серпня, то схід сонця буде над курганом Ванди, і навпаки, якщо стояти на Кургані Ванди 6 лютого або 4 листопада, то захід сонця буде над Курганом Крака. Вважається, що в ці дні проводилися кельтські язичницькі свята: Імболк, Самайн, Бельтайн і Лугнасад. Професор Владислав Горал (пол. Władysław Góral) не виключає гіпотези, що Курган Крака, поряд з іншими краківськими курганами (Крака II, Ванди й Естерки) та Вавельським пагорбом, використовувався кельтами для астрономічних спостережень. Ці гіпотези передбачають, що Курган Крака було споруджено на рубежі II та I століть до нашої ери.
Польський історик професор Лешек Павел Слупецький (пол. Leszek Paweł Słupecki) припускає, що Курган Крака є давнім похованням правителя і становить лише невелику частину кладовища, яке не збереглося до нашого часу. На плані Кракова, складеному шведами 1702 року, та австрійській мапі 1792 року Лешек Слупецький виявив, що поряд із Курганом Крака позначено й інші, менші кургани. Представник Краківського археологічного музею доктор Казімеж Радванський (пол. Kazimierz Radwański, помер 5 березня 2015 року) підтримував цю гіпотезу, стверджуючи, що наприкінці XVIII століття на цій території існувало близько 46 таких курганів, які не збереглися до наших днів.
Деякі дослідники вказують на подібність Кургану Крака до штучних насипів у Скандинавії, пропонуючи версію про його скандинавське походження. Ця думка враховує доведену присутність вандалів (пол. wandal) на території нинішнього Малопольського воєводства в IV столітті. Проте звичай зводити кургани над могилами був поширений уже в кам’яному віці. На більшій частині Європи збереглися кургани, також схожі за формою та розташуванням на Курган Крака.
Таким чином, Курган Крака міг виконувати поховальну або культову функції, або обидві одночасно. Гіпотези про курган як фортифікаційну споруду, сигнальний чи спостережний пункт непереконливі, оскільки обсяг робіт для цих цілей не відповідає передбачуваному використанню.
У 2012 році розпочалися роботи з ревіталізації (пол. rewitalizacya — «відновлення») кургану; за їх проведення відповідає краківський архітектор Пйотр Ожешек (пол. Piotr Orzeszek) з архітектурної майстерні Ствоша (пол. pracownia architektoniczna Stvosz). Роботи замовила міська влада Кракова для комплексної реконструкції цього об’єкта. Вони включають архітектурні, консерваційні, археологічні, геологічні, гідрогеологічні, будівельні, ландшафтні та природні дослідження. Ревіталізація поширюється також на околиці кургану: реконструкцію доріг, стежок, сходів, освітлення, дослідження старих укріплень і австрійських казарм, створення тематичних пішохідних та велосипедних доріжок, розмітку місцевості. Інвестиції здійснює влада Кракова поетапно з 2013 року.
Курган Крака, навколо нього рештки демонтованої австрійської цитаделі. Джерело – http://www.poczet.com/foto/grodziska2.htm#krak. Фото без змін
Нині Курган Крака є туристичною пам’яткою, а його околиці — місцем відпочинку краків’ян і гостей міста, оскільки звідси відкривається вид на історичну частину Кракова. Багато туристів з Ізраїлю часто відвідують курган також тому, що з нього видно кар’єри, в яких під час Другої світової війни працювали євреї з Краківського гетто.
З курганом Крака пов’язаний польський народний звичай — Ренкавка (пол. Rękawka), який проводиться у вівторок після Великодня. Свято асоціюється з дохристиянськими часами, коли на кургані звершувалися язичницькі обряди, пов’язані з настанням весни.
Курган Крака під час святкування Ренкавки, «Tygodnik Ilustrowany», 7/19 травня 1860 року. На ілюстрації зображено, як заможні краків’яни кидають з вершини кургану монети, а біля підніжжя кургану нужденні містяни їх підхоплюють. На задньому плані літографії міститься Костел св. Бенедикта. Суспільне надбання. Фото без змін
Нині Ренкавка має характер фестивалю, під час якого організовують ярмарок та історичну реконструкцію.
Народне свято Ренкавка. Фото 26 квітня 2011 року. Автор – Ricardo77. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін
Фото 6 квітня 2023 року. Автор – Janusz Maniak fotografia. Джерело – https://www.instagram.com/janusz_maniak_foto/. Фото без змін
Біля південно-східної основи кургану, за металевою огорожею, що його оточує, стоять два кам’яні стовпи з пісковика. Це пам’ятки історії геодезії XIX століття. Спочатку їх було встановлено на вершині кургану у 2-й половині XIX століття австрійцями під час будівництва форту, а зняті з вершини вони були під час археологічних розкопок влітку 1934 року.