ГРОБНИЦЯ КОРОЛЯ ВЛАДИСЛАВА I «ЛОКЕТЕКА»

1. Гробниця короля Владислава I «Локетека» (пол. Nagrobek krola Władysława Łokieteka), помер 2 березня 1333 року в Королівському замку на Вавелі в Кракові у віці близько 71 року. Гробниця Владислава I є першим королівським надгробком у костелі.

Місцезнаходження гробниці. Гробниця розташована на північному сході від Головного вівтаря з лівого боку пресбітерію, між колонами, що відокремлюють головну наву від північної. Інвентарний номер гробниці — WKW/eIV/02, її розміри: довжина 218,5 см, ширина 384,0 см, висота 581,5 см.

Фото 15 липня 2007 року. Автор – Poznaniak. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 2.5. Фото без змін

.

Історія. Владислав I був одним із найвидатніших королів Польщі, він відновив королівство після періоду феодальної роздробленості, що почався на початку XII століття. За твердженням польського історика XV століття Яна Длугоша (пол. Jan Długosz), своє прізвисько Локетек (по-російськи — Локоток) Владислав отримав через свій малий зріст, за деякими джерелами — 140 см.

Князівська печатка Владислава I «Локетека».             

Зигмунт Глогер (пол. Zygmunt Gloger, помер 1910 року) «Енциклопедія старопольська» (пол. Encyklopedia staropolska, 1900-1903), Warszawa 1976. Суспільне надбання. Фото без змін

.

Велика королівська печатка Владислава I «Локетека», 1320 рік.

Franciszek Piekosiński, Pieczęcie polskie wieków średnich, Część I. Doba piastowska, Kraków 1899, page 189. Суспільне надбання. Фото без змін

.

Владислава I було поховано у костелі, можливо, 12 березня 1333 року. Літописець, сучасник короля Казимира III «Великого», автор так званої «Хроніки Краківського собору», частина якої увійшла до «Хронік» польського хроніста Яна (Янка) з Чарнкова герба «Наленч» (пол. Janko z Czarnkowa herbu Nałęcz), згадує, що Владислава I Локетека було поховано: «у Краківському костелі, ліворуч від вівтаря, навпроти головного вівтаря». Тіло короля помістили під підлогою під першою аркадою, ліворуч від головного вівтаря в північному крилі деамбулаторію. Гробниця була видна й доступна як для вірян від вівтаря, так і для парафіян з деамбулаторію. Таке розташування поховання належить до французької традиції.

Надгробок для гробниці Владислава I було замовлено близько 1340 року його сином Казимиром III і виготовлено з піньчувського сірого вапняка (пол. wapień pińczowski). Найімовірніше, його було встановлено в 1341 – 1346 рр. висококваліфікованими каменярами. Автор надгробка невідомий, але є багато ознак, що він, можливо, з Гессена, оскільки був знайомий з мистецтвом Нижнього Рейну й Гессена.

Уперше художня форма гробниці згадується ще в XV столітті в «Аналах славетного Польського королівства» Яна Длугоша: «його тіло поховано в кафедральному костелі біля головного вівтаря, ліворуч, у гробниці з білого мармуру, прикрашеній скульптурами й балдахіном, перед Вівтарем св. Владислава, який він ще за життя наказав збудувати й обставити». Згаданий тут Вівтар св. Владислава (пол. Ołtarz św. Władysława) був установлений сином Владислава I — Казимиром III — найімовірніше, невдовзі після 1333 року. Це підтверджується королівським документом 1367 року, в якому згадуються витрати на: «Вівтар св. Владислава в деамбулаторії костелу навпроти входу до ризниці, який ми збудували й обставили».

Вівтар св. Владислава разом з прилеглою до нього гробницею Владислава I були згадані в наступних звітах, складених під час огляду костелу. У 1670 – 1672 рр. під час огляду костелу єпископом Краківським Анджеєм Тшебіцьким герба «Лебідь» (пол. Andrzej Trzebicki herbu Łabędź) надгробок Владислава I було помилково прийнято за могилу королеви Ядвіги Анжуйської. З цього документа ми дізнаємося, що постать на могилі з білого каменю була вже настільки сильно пошкоджена, що обличчя було неможливо впізнати. Після смерті єпископа А. Тшебіцького 1679 року Вівтар св. Владислава було перенесено до Капели св. Катерини (пол. Kaplicą st. Katarzyny). Постать короля на надгробку була «відремонтована», найімовірніше, шляхом відтворення скульптури та інтуїтивного відновлення стертих деталей. Найвірогідніше, що наприкінці XVII століття було прибрано й балдахін над надгробком.

У 1761 році гробниця зазнала ще одного ремонту, про що свідчить сплата трьох флоринів каменотесу: «за різання каменю внизу під королем Локетеком і проробляння паза зверху».

«Nagrobek króla Władysława Łokietka w Katedrze Wawelskie». Малюнок 1817-1818? рр. Польський художник і графік Міхал Стахович (пол. Michał Stachowicz). https://polona.pl/item/nagrobek-wladyslawa-lokietka-w-katedrze-wawelskiej,MTAyMTM4Mg/0/#info:metadata. Суспільне надбання. Фото без змін

.

«Nagrobek króla Władysława Łokietka w Katedrze Wawelskie». Малюнок 1817 року. Польський художник і графік Міхал Стахович (пол. Michał Stachowicz). https://polska-org.pl/7866006,Krakow,Nagrobek_Wladyslawa_Lokietka.html. Суспільне надбання. Фото без змін

.

«Monumentum Regis Lokietek». Гравюра 1822-1827 рр. Польський гравер Фрідріх Крістоф Дітріх (пол. Friedrich Christoph Dietrich). https://polona.pl/item/monumentum-regis-lokietek-monumentum-casimiri-magni,NTc4MjA2NA/0/#info:metadata. Суспільне надбання. Фото без змін

.

Аналогічні роботи проводилися в серпні 1838 року, коли капітул костелу наказав прибрати лави, що прилягали до гробниці, виявилася пошкоджена основа, яку необхідно було відремонтувати. За розповіддю польського історика й археолога Амброзія Грабовського (пол. Ambroży Grabowski), щойно було вирізано отвір, щоб можна було вставити новий камінь: «відкрилася вузька щілина під цією гробницею […] і коли тонку свічку, обгорнуту навколо палички, було вставлено в пролом […] відкрилася погляду просторова могила, утоплена в підземних склепіннях костелу, в яку було поміщено тіло… Вона розташована під надгробком короля Владислава Локетека, як скриня під скринею […] Усередині похована людина невисокого зросту […] Дивно, що всередині цієї кам’яної скрині немає труни, і невідомо, кому належать смертні останки…». Роботи, проведені 1838 року, були пов’язані з ретельнішою реставрацією Паулом Філіппі (пол. Paolo Filippi) надгробка й скульптури короля.

Близько 1840 року. Графіка: Sonntag J. (малюнок), Vogel G. (гравюра). Суспільне надбання. Фото без змін

.

Кілька років потому єпископ Людвік Летовський (пол. bishop of Ioppe Ludwik Łętowski, помер 25 серпня 1868 року) зазначив, що: «під час заміни ліпнини було обстежено внутрішню частину гробниці, де в кам’яному саркофазі перебувала королівська особа».

Фото 1891 року. Автор – Rudolf trónörökös ő cs. és kir. Fensége, József főherczeg ő cs. és kir. Fensége, Fülöp Szász-Koburg-Gothai herczeg ő Fensége. Суспільне надбання. Фото без змін

.

На рубежі XIX і XX ст. краківський архітектор Славомир Одживольський (пол. Sławomir Odrzywolski) під час обширних реставраційних робіт у костелі виявив рештки балдахіна, який, імовірно, первісно перебував над надгробком Владислава I. Найвірогідніше, його було прибрано наприкінці XVII століття. Знайдений готичний балдахін підкреслював королівську гідність короля й своїм виглядом сягав імперських та папських надгробків в Авіньйоні.

Славомир Одживольський знайшов лише фрагменти двох кам’яних колон і рештки двох опор готичного балдахіна. Опори для балдахіна встановлювалися прямо на підлогу костелу, і вони не прикріплялися ні до надгробка, ні до плити під ним. Узявши за зразок ці елементи, С. Одживольський у 1900 – 1902 рр. спроєктував новий у неоготичному стилі балдахін, висота якого, а також розміри та профіль опор повторювали основні характеристики первісної споруди. Неможливо було нічого з’ясувати про конструкцію чи декор незбереженої верхньої частини балдахіна. Найімовірніше, гробниця була перекрита склепінчастою конструкцією, що складалася з трьох прогонів, розділених перехідними ребрами. Архітектор Славомир Одживольський застосував у декорі балдахіна багаті архітектурні оздоби й орнаменти. У 1904 році балдахін було встановлено.

Надгробок Владислава I «Локетека» є знаковим твором мистецтва в історії готичної скульптури в Малій Польщі, він став прототипом подібних надгробків на території Польщі в наступні століття.

У листопаді 2019 року, напередодні 700-річчя коронації Владислава I «Локетека», за згодою директора закладу культури «Королівський замок на Вавелі — Державне зібрання мистецтва Польщі», історика мистецтва, професора Яна Юліуша Островського (пол. Jan Juliusz Ostrowski), археологами через три 18-міліметрові отвори в похоронну камеру короля було вставлено відеокамеру — ендоскоп.

Під час дослідницьких робіт. Джерело – https://focus.ua/technologies/531867-korol-po-lokot-polskiy-monarh-vladislav-i-loketek-okazalsya-vyshe-chem-predpolagalos-foto. Фото без змін

Дані, отримані в результаті дослідження, були проаналізовані вченими, і 6 жовтня 2020 року результати було представлено групі експертів, які були запрошені для участі в науковому дослідженні інтер’єру похоронної камери короля та предметів, що в ній містяться.

Останки короля Владислава I «Локетека». Джерело – https://lovekrakow.pl/aktualnosci/naukowcy-zajrzeli-do-grobu-krola-lokietka_38280.html/. Фото без змін

Дослідження встановило, що король, чиї останки перебували в дуже доброму стані, був похований без труни й покладений прямо на кам’яне дно похоронної камери. Зазвичай середньовічні труни королів ставили на залізні кронштейни, з цієї причини при руйнуванні трун увесь вміст висипався на підлогу гробниці, перетворюючись на безладну розсип.

Провідний автор дослідження вчений Томаш Вагнер (пол. Tomasz Wagner) повідомив, що: «За нашими даними, насправді за життя король був зростом близько 152-155 см. Хоча для Середньовіччя це було не так мало, люди тоді були нижчими». Тож прізвисько могло навіть не стосуватися зросту короля.

Джерело – https://www.poczet.com/szczatki.htm. Фото без змін

Джерело – https://focus.ua/technologies/531867-korol-po-lokot-polskiy-monarh-vladislav-i-loketek-okazalsya-vyshe-chem-predpolagalos-foto. Фото без змін

Артефакти, побачені в похованні, мали добру збереженість, включно з королівським скіпетром, темно-синім одягом короля та його гостроносими черевиками, шовковою хусткою, яку поклали покійному на обличчя, а також королівським поясом.

Джерело – https://focus.ua/technologies/531867-korol-po-lokot-polskiy-monarh-vladislav-i-loketek-okazalsya-vyshe-chem-predpolagalos-foto. Фото без змін

Джерело – https://focus.ua/technologies/531867-korol-po-lokot-polskiy-monarh-vladislav-i-loketek-okazalsya-vyshe-chem-predpolagalos-foto. Фото без змін

Однак, як не дивно, на черепі короля не було виявлено жодних слідів корони. За словами Т. Вагнера, хоча чутки про корону таки ходили, коли гробницю було відкрито в XIX столітті, малоймовірно, що її туди взагалі поміщали. «Найімовірніше, її там і не було, тому що на черепі залишився б якийсь слід або розкидані фрагменти матеріалів корони. Спроба викрасти головний убір вимагала б переміщення черепа, однак він залишався недоторканим відтоді, як тіло було поміщено в гробницю», — підсумував Томаш Вагнер.

Щебінь, який можна побачити на фотографіях, належить до XIX століття.

На сторінці костелу у Facebook можна знайти короткометражний фільм, що показує інтер’єр гробниці короля Владислава I «Локетека» (https://lovekrakow.pl/aktualnosci/naukowcy-zajrzeli-do-grobu-krola-lokietka_38280.html/)..

У серпні 2020 року в костелі розпочалися роботи з реставрації королівських надгробків. Надгробок короля Владислава I «Локетека» одним із перших було залучено до цих робіт. Установлено, що він перебуває в досить поганому стані. Процес очищення надгробка дозволить розпізнати масштаб вторинного втручання. У випадку з цим надгробком можна буде з’ясувати, які частини є оригінальними, а які були доповнені в XIX столітті й змінені в пізніші роки.

Опис гробниці. Нині гробниця короля Владислава I «Локетека» складається з надгробка й балдахіна. Надгробок має кубоподібну форму. На ньому розташована ефігія — барельєфне зображення померлого монарха. Король одягнений у вільну туніку, коронаційну мантію й вдягнений у королівські регалії: корону на голові, державу в лівій руці, фрагменти скіпетра в правій руці. Кам’яний скіпетр має у верхній частині отвір, що доводить, що він складався щонайменше з двох частин, з’єднаних між собою металевим болтом. Найімовірніше, це був скіпетр із дуже довгою ручкою, яка з часом зруйнувалася.

Ліворуч поруч із королем розташований меч із обоюдогострим клинком, який у спеціалізованій літературі описаний як «різновид фальшіона» (англ. falchion), а праворуч від нього — трохи деформований кинджал, схожий на «баселард» (англ. baselard). Однак стан зброї показує, що це не їхня первісна форма.

Надгробок з північного боку. Фото 20 жовтня 2019 року. Автор – Angloman

.

Фото 20 січня 2020 року. http://posztukiwania.pl/blog/2020/01/20/jak-nie-wygladal-lokietek/. Фото без змін

.

Ноги короля підтримуються консоллю, на якій можна побачити людську голову з вінком із листя, у Біблії — це знак перемоги над злом, людини над гріхом. Консоль прикрашена виноградною лозою, що символізує євхаристію. Голова короля з моржовими вусами спочиває на подушці. Проте не ясно, чи є обличчя Владислава I справжнім, тому що зі звіту 1670 – 1672 рр. єпископа Анджея Тшебіцького ясно видно, що постать на надгробку важко розпізнати.

Фрагмент надгробка. Автор – невідомий. Суспільне надбання. Фото без змін

.

Водночас застигла ієратичність (стиль, що завжди підпорядковується релігійним параметрам суб’єкта з вираженою величчю й жорсткістю) пози короля, лапідарність форми, нарешті, сам матеріал — шорсткий, грубий камінь — свідчать про те, що пам’ятник було створено в епоху ранньої готики.

Стінки надгробка розділені стрілчастими аркадами, у яких із західного й східного боку вирізані постаті священнослужителів, а також «скорботних»: мирянок із північного боку, а мирян — з південного боку, що відповідає чинній на той час церемонії похорону. Вони створюють так зване Cortège funèbre, тобто групове зображення членів двору, які беруть участь у похоронній процесії короля. Це рішення французького походження. Однак, на відміну від західних прикладів, краківські «скорботні» розрізняються дуже чітко, що може бути пов’язано з їхнім соціальним статусом. Тут використано ряд умовних жестів, що позначають смуток і відчай, таких як підпирання щоки рукою, висмикування волосся, розривання одягу на грудях, притискання однієї руки до зап’ястя іншої.

Балдахін складається з восьми високих колон, встановлених прямо на підлогу й з’єднаних разом аркадами нагорі. Аркади прикрашені ґратками в стилі модерн з листя й квітів. На балдахіні зображено св. Владислава і св. Вацлава, роботи польського скульптора й художника Яна Рашки (пол. Jan Raszka) 1902 року, а також герби земель, що увійшли до складу Королівства Польського під час правління Владислава I «Локетека»..