ПОХОВАННЯ В ЧЕРНІГОВІ
Чернігів, історичний центр Сіверської землі та Чернігівського князівства, одне з найбільших міст Русі, засноване при впадінні річки Стрижень у Десну. Чернігів славиться своїми пам’ятками часів Русі та Гетьманщини. Український історик Михайло Сергійович Грушевський (укр. Михайло Сергійович Грушевський, помер 1934 року) називав його «українською Равенною», порівнюючи з містом в Італії, відомим своїми давніми пам’ятками. Історичний центр Чернігова є кандидатом на внесення до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Прапор і герб Чернігова. Автор – Alex Tora. Суспільне надбання. Фото без змін
Місцезнаходження міста. Чернігів розташований на півночі України, на правому березі Десни, у місці впадіння в неї річки Стрижень. Місто є адміністративним центром Чернігівського району та Чернігівської області.
Джерело – https://kiyavia.com/ru/novini-kompanii/sekreti-cernigova. Фото без змін
Історія міста:
Хочу висловити особливу подяку історику з Чернігова Олегу Олеговичу Васюті за допомогу у підборі літератури для написання цієї роботи. (Хочу висловити особливу подяку історику з Чернігова Олегу Олеговичу Васюті за допомогу в доборі літератури для написання цієї роботи).
ІСТОРІЯ ЗНАЙДЕНИХ У ЧЕРНІГОВІ ГРОБНИЦЬ І АРКОСОЛІЇВ
(червоним кольором вказано ті, які експонуються)
На території Чернігова рештки людей і похоронні комплекси виявлено на 64 об’єктах. Майже всі ці об’єкти розташовані на терасах Десни та Стрижня.
Станом на 2012 рік на території Чернігова досліджено 1871 давньоруське поховання, здійснене за християнським обрядом (Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2013 – С. 93). 1498 із них розкопано та зафіксовано протягом XIX – XX ст., і їх можна розподілити на кілька категорій:
I. Поховання при храмах:
А. Поховання в інтер’єрі храму;
В. Поховання в позахрамовому просторі;
С. Монастирські поховання.
II. Поховання, не пов’язані з кладовищами:
А. Поховання в могильних ямах під курганними насипами;
В. Поховання ґрунтового могильника, віддалені від забудови;
С. Окремі поховання на території садиб;
D. «Скудельниці».
III. Рештки людей, які загинули під час трагічних подій.
Серед досліджених 64 об’єктів, де знайдено людські рештки на території Чернігова, 18 об’єктів можна віднести до церковних комплексів, ще в 4 поховань не виявлено. Усього на території власне давнього міста та його відкритих посадів виявлено місця розташування 22 церков (Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2013 – С. 94).
На території нинішнього Чернігова князі та члени їхніх родин, згідно з літописами та іншою інформацією, були поховані (нумерація згідно з наведеною нижче картою):
66. Курган «Гульбище»;
66. Курган «Безіменний»;
23. Курган «Княжни Чорної», не зберігся;
1. Церква св. Спаса (Спаський собор), збереглася в перебудованому вигляді;
2. Церква святих Бориса і Гліба (Борисоглібський собор), збереглася в перебудованому вигляді;
?. Церква св. Михаїла, не збереглася;
6. Благовіщенська церква, не збереглася;
14. Успенська церква (Успенський собор) Єлецького монастиря, збереглася в перебудованому вигляді;
8. Церква на Верхньому Замку (Цитаделі), не збереглася;
4. Церква-усипальниця, не збереглася;
25. П’ятницька церква;
24. Гробниці в районі Красної площі.
I – храм; II – курган; III – розкоп; IV – укріплення Детинця; V – укріплення Окольного граду; VI – укріплення Третяка; VII – укріплення Передгороддя; VIII – укріплення Подолу. 66 – кургани Троїцької групи. Джерело – Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2013. Фото без змін
На території чернігівського Детинця досліджено поховання 5 церковних кладовищ (28% від усіх виявлених церков), біля церкви на Верхньому замку поховань не виявлено. На території Окольного граду виявлено 4 кладовища біля церков, у тому числі й біля Успенського собору Єлецького монастиря (18%). На території Передгороддя розкопано 8 кладовищ (36%). Аналізуючи щільність розташування храмів, зазначимо, що на Детинці (площа 15 га) на 2,5 га території припадає 1 храм; на території Окольного граду – 1 храм (кладовище) на 10 га; на Передгородді – 1 храм (кладовище) на 35 га. Таке співвідношення виявлених церков або кладовищ у різних частинах міста, з одного боку, вказує на недостатню вивченість окремих територій, з другого – підкреслює особливе значення Детинця (Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2013 – С. 94).
У давньоруський час склалася традиція ховати князів у гробницях. Порушення цього правила траплялося дуже рідко й викликало осуд з боку верховної церковної влади. Дуже часто в Чернігові ховали в стінах храму, в яких уже під час будівництва передбачали в їхніх конструкціях поховальні ніші-аркосолії, як усередині храму, так і в прибудовах до нього. Використовувався також простір нижче рівня підлоги: у храмах і галереях виявлено могили й досліджено поховання в гробницях.
У Спаському соборі містилися й поблизу нього знайдені:
1. Комбінована гробниця XI століття з рожевого шиферу та цегли-плінфи, плити скріплені за допомогою системи пазів
– уперше розкопана 1923 року М.О. Макаренком
– удруге розкопана 2012 року
– розкопана 1967 року А.А. Карнабідою
3. Гробниця
– знайдена в третій чверті XVIII століття (1770 року) і знову закопана
4. Комбінована гробниця з цегли-плінфи та рожевого шиферу
– розкопана 1923 року М.О. Макаренком
– уперше розкопана 1923 року М.О. Макаренком
– удруге розкопана 2012 року
– розкопана 2013 року
7, 8. Дві поховальні ніші XII століття
– розкопані 2012 року
Поблизу Борисоглібського собору знайдені:
9. Плита-кришка з шиферу від гробниці X століття
10. Гробниця XII століття з цегли-плінфи з плитою-кришкою з шиферу
– розкопана 1969 року
6 поховальних ніш-аркосоліїв у соборі й 14 – у галереях храму
У Благовіщенській церкві знайдена:
11. Гробниця кінця XII століття № 4 з цегли-плінфи
– розкопана 1947 року Б.О. Рибаковим
В Успенському соборі Єлецького монастиря та його прибудовах знайдені:
12. Складена гробниця з шиферу
– знайдена 1671 року
Кілька гробниць із червоного шиферу в нішах-аркосоліях
– знайдені наприкінці XVIII століття
13. Складена гробниця з шиферу «1981», плити скріплені за допомогою системи пазів
– знайдена 1981 року О.В. Шекуном
14. Складена гробниця з шиферу № 1, плити скріплені за допомогою системи пазів
– знайдена 1990 року А.А. Карнабідою
15. Складена гробниця з шиферу № 2, конструкція без пазів
– знайдена 1990 року А.А. Карнабідою
16. Гробниця XIII століття з цегли-плінфи № 3 з плитою-кришкою з шиферу
– знайдена 1990 року А.А. Карнабідою
Одна зі складених гробниць – Складена гробниця XII століття з шиферу, експонується в Борисоглібському соборі в ніші-аркосолії № 3
У церкві на Верхньому Замку, судячи з її плану, мали знаходитися – 2 ніші-аркосолії
У церкві-усипальниці знайдені:
17. Гробниця з цегли-плінфи № 1
– знайдена 1986 року
18. Гробниця з цегли-плінфи № 2
– знайдена 1986 року
19. Поховальна ніша-аркосолій № 3
– знайдена 1986 року
– знайдена 1986 року
У районі Красної площі:
21. Гробниця з цегли-плінфи з плитою-кришкою з шиферу
– знайдена 1924 року С.Г. Баран-Бутовичем
22. Гробниця з цегли-плінфи з плитою-кришкою з шиферу
– знайдена 1924 року С.Г. Баран-Бутовичем
23. Гробниця з цегли-плінфи з плитою-кришкою з шиферу
– знайдена 1924 року С.Г. Баран-Бутовичем
Плита-кришка з шиферу однієї з гробниць експонується в Борисоглібському соборі.
В Іллінській церкві – 2 ніші-аркосолії
Таким чином, достовірно відомо про 27 аркосольних ніш для поховань в інтер’єрі храмів і досліджено 5 гробниць із 9 похованнями. Поза храмами – 4 гробниці: 3 – біля Спаського собору і 1 – біля Борисоглібського собору. (Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2013 – С. 98).
Згідно з синодиком Любецького Антонієвого монастиря, відомо 5 чернігівських князів, які за життя стали ченцями. Це не могло не позначитися на похоронному обряді, зафіксованому на території місцевих монастирів. Наявність поховань у гробницях у монастирських храмах і окремі деталі в гробниці – цегла-плінфа під головою («кам’яна подушка») або навмисно зроблений підголовник – зближують монастирські поховання з княжими. Проте слід також враховувати, що в середньовічній Східній Європі поховання в кам’яних гробницях справді були елітарними, але не обов’язково княжими. Вони могли належати, наприклад, служителям церкви високого рангу.
Знайдені на території Чернігова поховання, збережені й втрачені, але описані, становлять:
– мармурових монолітних саркофагів на сьогодні не виявлено;
– до десятка складених гробниць із шиферу (пірофіліту);
– до десятка гробниць із цегли-плінфи з плитою-кришкою з шиферу;
– кілька комбінованих гробниць.
Складені гробниці представлені одним типом – шиферні гробниці прямокутної форми, складені з окремих кам’яних плит. Вони не були герметичними, тому їх зазвичай закопували в землю. Кріплення плит в єдину конструкцію здійснювалося за допомогою залізних в’язей (їх називають по-різному – прутами, скобами), у Чернігові найчастіше за допомогою системи пазів. Останній принцип кріплення скрізь однаковий: жолобки в плиті-днищі для кріплення поздовжніх і торцевих стінок, жолобки в ніжному (в ногах) та головному кінцях поздовжніх стінок для закріплення торцевих плит. Згідно з публікаціями, така форма поховальних споруд існувала практично лише в домонгольський час і пізніше не траплялася.
Існує версія, що складені гробниці, як і нижчі скринькові, зазвичай поміщали в аркосолії – спеціальні поховальні ніші в стінах храмів. Ця традиція існувала у Візантії й набула поширення в Давній Русі з 2-ї половини XI століття. Проте шиферні гробниці збирали з плит, глибина пазів яких становила трохи більше 2 см. До того ж, щоб така конструкція не розпалася, їх скріплювали залізними в’язями або збирали просто в могилі.
Виявлено одну гробницю з конструкцією без пазів(?).
Гробниці перекривалися пласкою плитою-кришкою. У плиті-днищі робилися спеціальні отвори для зливу рідини, що потрапляла або утворювалася всередині гробниці.
Слід зазначити, згідно з працями на цю тему, складені гробниці, що використовувалися в 2-й половині XI – XIII ст., у цей час уже практично ніколи не орнаментувалися.
Комбіновані гробниці являли собою такі: три бічні стінки зроблені з шиферних плит, а четверта – з цегли-плінфи.
ЗБЕРЕЖЕНІ ГРОБНИЦІ АБО ЇХНІ ЧАСТИНИ, ЕКСПОНУЮТЬСЯ:
У Борисоглібському соборі в аркосоліях XII століття експонуються:
9. Плита-кришка з шиферу від гробниці X століття, в аркосолії № 1
– виявлена з північного боку від Борисоглібського собору
Плита-днище з шиферу від гробниці, в аркосолії № 2
Складена гробниця XII століття з шиферу, в аркосолії № 3
– з некрополя Єлецького монастиря
10. Гробниця XII століття з цегли-плінфи з плитою-кришкою з шиферу, в аркосолії № 5
– виявлена 1969 року на північний схід від Борисоглібського собору
Складена гробниця з шиферу з розбитою плитою-кришкою, в аркосолії № 6
Плита-кришка з шиферу від гробниці
– виявлена на Красній площі