КРИПТА НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОРОКІВ
4. Крипта національних пророків (пол. Krypta Wieszczów Narodowych).
Крипта національних пророків. Фото 6 жовтня 2016 року. Автор – Tsadee. Ліцензія – Creative Commons Attribution – Share Alike 4.0. Фото без змін
Місцезнаходження крипти. Крипта розташована під північною навою костелу, вхід — навпроти Капели Ліпських. Підвівши металеву плиту в підлозі костелу, 12 сходинками спускаємося у вестибюль крипти, звідки 3 сходинками спускаємося в саму крипту.
Історія крипти. У січні 1890 року краківському архітектору Славомиру Одживолькому (пол. Sławomir Odrzywolski) було доручено організувати місце для поховання останків польського поета Адама Бернарда Міцкевича, який помер 26 листопада 1855 року і був похований на Цвинтарі в Монморансі (фр. Cimetière des Champeaux de Montmorency), передмісті Парижа. Для облаштування такої крипти архітектор пристосував одне з наявних підвальних приміщень під костелом, частину колишнього сховища під північною навою. Ще раніше, починаючи з XVII століття, у цих приміщеннях ховали церковнослужителів, що служили в костелі. Приміщення було поглиблене на один метр у скелю, на якій стоїть костел.
Таким чином, від решти підвальних приміщень було відокремлено нову крипту з бочкоподібним склепінням, на арці, де починається склепіння, були вирізані щити з гербами Польщі, Литви та Росії. Біля східної стіни крипти було встановлено вівтар, а над ним — замовлену графом Костянтином Габріелем Казимиром Пржездзецьким (пол. Konstanty Gabriel Kazimierz Przezdziecki) мозаїку із зображенням Божої Матері Остробрамської (пол. Matka Boska Ostrobramska), роботу майстерні італійського мозаїциста Антоніо Сальвіаті (італ. Antonio Salviati) у Венеції кінця XIX століття.
Мозаїка із зображенням Божої Матері Остробрамської. Фото 21 травня 2019 року. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/krakow-wawelskie-krypty-wieszczow-narodowych-i-zygmunta-starego-juz-po-renowacji/ga/c13-14147467/zd/36027755. Фото без змін
Необхідність підготувати окрему крипту для поховання Адама Міцкевича пояснюється тим, що настоятель костелу, погодившись у червні 1884 року на поховання поета, зробив застереження, що той не спочиватиме в Королівських криптах, які вважалися закритими раз і назавжди.
4 липня 1890 року в новій крипті відбулися урочисті похорони Адама Бернарда Міцкевича.
Крипта із саркофагом Адама Міцкевича. Фотографія з «Путівника по Вавельському костелу», складеного польським поетом і драматургом Люціаном Антонієм Феліксом Риделем (пол. Lucjan Antoni Feliks Rydel). Путівник виданий у Кракові 1913 року. Суспільне надбання. Фото без змін
У червні 1927 року до Кракова з Цвинтаря Монмартр (фр. Cimetière de Montmartre) у Парижі було перевезено прах польського поета і драматурга Юліуша Словацького, який помер 3 квітня 1849 року. Після отримання згоди архієпископа Краківського, кардинала Адама Стефана Станіслава Боніфація Юзефа Сапеги герба «Ліс» (пол. Adam Stefan Stanisław Bonifacy Józef Sapieha herbu Lis) порожнє підвальне приміщення, що прилягало до Крипти із саркофагом Адама Міцкевича, було обрано для поховання поета.
Перегородку між приміщеннями було знесено, створено спільну крипту, роботами керував польський архітектор Адольф Шишко-Богуш (пол. Adolf Szyszko-Bohusz). Уздовж стін нової крипти, на висоті близько метра, було викладено кам’яний фриз зі світлого кельцького (пол. kieleckiego) мармуру, а підлогу було покрито квадратними плитами з чорного бельгійського та білого каррарського (пол. karraryjskiego) мармуру. Крім того, вівтар і мозаїку Божої Матері Остробрамської було перенесено на південну стіну крипти, де для них було вирізано нішу. 28 червня 1927 року відбулися урочисті похорони Юліуша Словацького.
У 1927 році в ніші біля східної стіни, за саркофагом Юліуша Словацького, було встановлено урну із землею з могили на Тунічному цвинтарі (пол. Cmentarzu Tunickim) у Кременці (нині адміністративний центр Кременецького району Тернопільської області України) Саломеї Словацької, матері поета, яка померла 7 серпня 1855 року.
Саркофаг Юліуша Словацького та урна із землею з могили його матері. Фото 1927 року. Автор – невідомий. Суспільне надбання. Фото без змін
Фото між 1927 і 1939 рр. Автор – Александр Сермонтовський (пол. Aleksander Siermontowski). Національна бібліотека Польщі. Джерело – https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Krypta_sw._Leonarda_na_Wawelu_1926-1939_(70371921).jpg. Суспільне надбання. Фото без змін
.jpg){kind=link}
Наприкінці XX століття народилася ідея вшанувати пам’ять польського поета, драматурга, прозаїка, живописця Циприана Каміля Норвіда, який помер 23 травня 1883 року. 23 травня 1993 року, у 110-ту річницю від дня смерті поета, на його честь з правого боку біля входу до крипти було встановлено бронзову меморіальну дошку-епітафію. Оскільки було неможливо знайти й ідентифікувати його останки, із загальної могили на Цвинтарі в Монморансі (фр. Cimetière des Champeaux de Montmorency) під Парижем, де був похований поет, було взято землю. 24 вересня 2001 року, у 180-ту річницю від народження Циприана Норвіда, після урочистої меси урну із землею було поміщено в невелику нішу поруч із дошкою-епітафією.
28 лютого 2010 року в крипті вшановано пам’ять польського композитора і піаніста Фридеріка Францішека Шопена, який помер 17 жовтня 1849 року. До 200-річчя від дня його народження було відкрито медальйон із зображенням композитора, копію медальйона з його надгробка на Цвинтарі Пер-Лашез (фр. Cimetière de Père Lachaise) у Парижі. Медальйон поміщено на плиту з вапняку з написом «Великий митець — нація» (пол. «Wielkie muartyście – naród»), навпроти меморіальної дошки-епітафії Циприана Норвіда.
На початку 2019 року в крипті проведено реставраційні роботи та консервацію творів мистецтва, якими керував доктор Ігнацій Якубчик (пол. Ignacy Jakubczyk). Заново пофарбовано стіни крипти й очищено кам’яну кладку. Замінено електросистему, встановлено вентилятори. Також з’явилася мультимедійна дошка, завдяки якій туристи можуть більше дізнатися про це місце. Реставрації крипти передували дослідження — з’ясувалася структура стін і спосіб їх зведення. Реставрувалися й консервувалися саркофаги Адама Міцкевича та Юліуша Словацького, урни, меморіальна дошка й медальйон, пов’язані з Циприаном Норвідом і Фридеріком Шопеном, а також вівтар і мозаїка із зображенням Божої Матері Остробрамської. Усі роботи профінансовані за рахунок коштів Національного фонду реставрації пам’яток Кракова (пол. Narodowy Fundusz Rewaloryzacji Zabytków Krakowa).
Фото 21 травня 2019 року. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/krakow-wawelskie-krypty-wieszczow-narodowych-i-zygmunta-starego-juz-po-renowacji/ga/c13-14147467/zd/36027723. Фото без змін
Схематичний план розташування похоронних і меморіальних об’єктів у крипті. Автор – Angloman. Складено – 15 грудня 2019 року
Розташування саркофагів у крипті (див. схематичний план):
1. Адам Бернард Міцкевич, помер 26.11.1855 р.;
2. Юліуш Словацький, помер 03.04.1849 р.
Розташування урн із землею з могил (див. схематичний план):
3. Саломея Словацька, мати поета Юліуша Словацького, померла 07.08.1855 р.;
4. Циприан Каміль Норвід, помер 23.05.1883 р.
Розташування пам’ятного медальйона (див. схематичний план):
5. Фридерік Францішек Шопен, помер 17.10.1849 р.
6. Вівтар.