Каплиця Сигізмундівська
14. Каплиця Сигізмундівська (Зигмунтівська) (пол. Kaplica Zygmuntowska), також Королівська (пол. Królewską), Ягеллонська (пол. Jagiellońską) або Роранцистів – пам’ятна молельня останніх Ягеллонів. Вона присвячена Вознесінню Пресвятої Діви Марії, святому Сигізмунду і святій Барбарі (пол. Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny, świętego Zygmunta i świętej Barbary). Це приклад флорентійського ренесансного зодчества поза межами Італії.
Місцезнаходження каплиці. Каплиця прилягає до центральної частини південного фасаду костелу.
Фото 18 квітня 2009 року. Автор – Cancre. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International, 3.0 Unported, 2.5 Generic, 2.0 Generic and 1.0 Generic license. Фото без змін
Історія каплиці. У XIV столітті за короля Казимира ІІІ «Великого» на цьому місці було збудовано Каплицю Вознесіння Пресвятої Діви Марії (пол. Kaplica Wniebowstąpienia Najświętszej Marii Panny). 18 жовтня 1515 року в ній була похована перша дружина короля Сигізмунда І «Старого» королева Барбара Запольяї. Невдовзі король-вдівець вирішив збудувати на цьому місці усипальницю для своєї родини, і труну з тілом Барбари було винесено. Монарх доручив створення нової каплиці флорентійському архітектору Бартоломео Береччі (італ. Bartolommeo Berrecci).
У 1517 році Бартоломео Береччі представив королю перші ескізи каплиці. Під час її будівництва архітекторові допомагали й інші італійські майстри, і місцеві різьбярі (всього близько 30 осіб): Антоніо да Ф’єзоле (італ. Antonio da Fiesole), Нікколо Кастільйоне (італ. Niccolo Castiglione), Філіппо да Ф’єзоле (італ. Filippo da Fiesole), Бернардіно Дзаноббі де Джанотті (італ. Bernardino Zanobi de Gianottis), Джованні Соллі (італ. Giovanni Soli), Джованні Чіні да Сієна (італ. Giovanni Cini da Siena) і Джованні Марія Падовано (італ. Giovanni Maria Padovano).
У 1519 році, після знесення старої Каплиці Вознесіння Пресвятої Діви Марії, розпочалися будівельні роботи над новим об’єктом. До 1524 року зведено стіни.
У 1526 році було встановлено мідний купол з ангелом, що несе хрест. Будівельні роботи було закінчено 1531 року.
У 1533 році каплицю було освячено.
У 1571 – 1574 рр. італійський скульптор Джованні Марія Падовано в каплиці реконструює пам’ятний надгробок Сигізмунда І «Старого» в подвійний. Нижня ніша призначалася для пам’ятного надгробка Сигізмунда II Августа.
У 1584 році будівництво каплиці завершила королева Анна Ягеллонка, виділивши величезний статок на золочення купола каплиці.
У 1776 році в каплиці проведено оновлювальні роботи.
У 1867 році німецький мистецтвознавець Август Оттмар Ессенвайн (нім. August Ottmar (Ritter von) Essenwein) назвав каплицю «перлиною Ренесансу з північного боку Альп».
Каплиця Сигізмундівська (Причастя Сигізмунда «Старого» у Вавельській каплиці). Польський живописець Марцін Залеський (пол. Marcin Zaleski). 1-ша половина XIX століття. https://www.historiaposzukaj.pl/wiedza,architektura,1383,architektura_kaplica_zygmuntowska_na_wawelu.html?u=os_czasu.html. Національний музей у Варшаві. Суспільне надбання. Фото без змін
Польський художник, професор Александр Константин Григлевський (пол. Aleksander Konstanty Gryglewski), до 1879 року. https://inzyniermocno.tumblr.com/post/89057159790/renesansowa-architektura-sakralna-kaplica. Суспільне надбання. Фото без змін
У 1891 – 1894 рр. краківський архітектор Славомір Одживольський (пол. Sławomir Odrzywolski) провів у каплиці реставраційні роботи.
Каплиця Сигізмундівська. Польський художник Леон Ян Вичулковський (пол. Leon Jan Wyczółkowski). 1915 рік. Національний музей у Варшаві. https://www.historiaposzukaj.pl/wiedza,architektura,1383,architektura_kaplica_zygmuntowska_na_wawelu.html?u=os_czasu.html. Суспільне надбання. Фото без змін
Фото до 1932 року. Автор – Henryk Poddębski. https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Krakow_-_Kaplica_Zygmuntowska_w_katedrze_na_Wawelu_ante_1932_(47778810).jpg. Суспільне надбання. Фото без змін
.jpg){kind=link}
У 1954 – 1963 рр. Рудольф Козловський (пол. Rudolf Kozłowski) у співпраці зі скульптором Веславом Лабендзьким (пол. Wiesław Łabędzki) проводив у каплиці реставрацію творів мистецтва.
У 2004 році під час реставраційних робіт уперше було застосовано лазерне неінвазивне очищення багатовікового пилу професорами Яном Марчаком (пол. Jan Marczak) і Анджеєм Косом (пол. Andrzej Koss).
Опис каплиці. Це перша повністю ренесансна будівля в Польщі. Каплиця в плані має квадратну форму.
https://inzyniermocno.tumblr.com/post/89057159790/renesansowa-architektura-sakralna-kaplica. Фото без змін
Масивність її корпусу-куба архітектор Бартоломео Береччі «розрядив» легкими ромбами рустів і витонченими каннельованими пілястрами. Їхні вертикалі повторюють кутові пілястри другого ярусу каплиці, восьмигранного барабана, за висотою рівного половині висоти нижнього ярусу.
Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Майже весь простір кожної стіни восьмигранника займають величезні круглі вікна з тонкою ліпниною обрамлення.
Фото 2011 року. https://pl.igotoworld.com/ru/poi_object/37822_kaplica-zygmuntowska.htm. Фото без змін
Каплицю покриває трохи витягнутий ребристий купол із ліхтарем, увінчаний королівською короною, а на вершині ліхтаря знаходиться куля, на ній ангел, що тримає корону, з якої виходить латинський хрест, який символізує суверенну владу, дану Богом.
Купол каплиці. Фото 3 серпня 2020 року. https://dziennikpolski24.pl/krakow-kaplica-zygmuntowska-dostepna-w-sierpniu-z-okazji-krolewskich-urodzin/ga/c7-15109742/zd/44616160. Фото змінено
Купол покритий так званою «рибячою лускою» (черепицею) з позолоченої мідної бляхи. На центральному фасаді в шестикутному картуші, вписаному в коло, польський вінценосний орел із вензелем Сигізмунда I «Старого» – «S».
Картуш. Фото 28 лютого 2010 року. Автор – Andrzej Barabasz (Chepry). Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
Яруси каплиці розділені пілястрами й карнизами.
Єдиний вхід до каплиці з костелу веде через аркаду з декоративними бронзовими ґратами 1530 – 1532 рр. Ґрати з гербами Польщі, Литви та родини Сфорца виготовлені в майстерні Ганса Фішера (нім. Hans Fischer).
Ґрати перед каплицею. Фото 3 серпня 2020 року. https://dziennikpolski24.pl/krakow-kaplica-zygmuntowska-dostepna-w-sierpniu-z-okazji-krolewskich-urodzin/ga/c7-15109742/zd/44616242. Фото без змін
У внутрішньому оздобленні каплиці Бартоломео Береччі залишався вірним собі: багатство ліпних орнаментів, велика кількість рельєфів на міфологічні та біблійні теми, декор інтер’єру, що змушує згадати найкращі зразки античної архітектури, – усе це створює атмосферу більш мирську, ніж побожно-екстатичну.
Південно-західний кут каплиці. Фото 2018 року. http://krakow.travel/ru/4-krakow-katedra-na-wawelu. Фото без змін
Південно-східний кут каплиці. Фото 2018 року. http://krakow.travel/ru/4-krakow-katedra-na-wawelu. Фото без змін
Усередині, як і зовні, каплицю вирізняє класична досконалість і гармонія пропорцій; у розташуванні пілястрів, у ритмі кесонів купола дивовижної краси – у кожному з них розквітає троянда, висічена з каменю, і жодна не повторює іншу!
Купол каплиці. Фото 2018 року. http://krakow.travel/ru/4-krakow-katedra-na-wawelu. Фото без змін
У нішах біля основи купола – мармурові бюсти святих, у медальйонах зображені цар Соломон, якому надано риси схожості з королем Сигізмундом I, і цар Давид – портрет королівського радника, великого фінансиста Северина Бонера герба «Бонарова» (пол. Seweryn Boner herbu Bonarowa), який відповідав за будівництво каплиці. У барабані 8 круглих віконних прорізів, 3 – з півночі замуровані у XVIII столітті. По колу ліхтаря латинський напис автора каплиці: «BARTHOLO FLORENTINO OPIFICE».
Скульптури та пам’ятні надгробки виконані з червоного угорського мармуру, а архітектурні рамки – з білого алебастру, ці кольори відповідають кольорам польського герба.
Стіни завдяки нішам утворюють у плані – грецький хрест. У ніші західної стіни знаходяться пам’ятні надгробки короля Сигізмунда I «Старого», а під ним – його сина короля Сигізмунда II Августа.
«Nagrobki królów Zygmunta Starego i Zygmunta Augusta w Kaplicy Zygmuntowskiej na Wawelu». Малюнок 1818 року. Польський художник і графік Міхал Стахович (пол. Michał Stachowicz). https://polona.pl/item/zygmunt-iszy-zygmunt-august,NDU2MjI0/0/#info:metadata. Суспільне надбання. Фото без змін
«Monumentum Sigismundi I ejusque filii Sigism. Augusti». Гравюра 1822-1827 рр. Польський гравер Фрідріх Крістоф Дітріх (пол. Friedrich Christoph Dietrich). https://polona.pl/item/monumentum-sigismundi-i-ejusque-filii-sigism-augusti,NzA1ODcxNjU/0/#info:metadata. Суспільне надбання. Фото без змін
Польський літограф і живописець Анджей Брідак (пол. Jędrzej Brydlak). До 1866 року. Національна бібліотека. https://www.historiaposzukaj.pl/wiedza,architektura,1383,architektura_kaplica_zygmuntowska_na_wawelu.html?u=os_czasu.html. Суспільне надбання. Фото без змін
Пам’ятні надгробки Сигізмунда I «Старого» вгорі, а внизу – Сигізмунда II Августа.
Фото 15 липня 2007 року. Автор – Poznaniak. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 2.5. Фото без змін
Крізь ґрати. Фото 20 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
У ніші південної стіни каплиці – пам’ятний надгробок королеви Анни Ягеллонки, дочки Сигізмунда I, нішу східної стіни займає вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії.
Пам’ятний надгробок Анни Ягеллонки. Фото 2018 року. http://krakow.travel/ru/4-krakow-katedra-na-wawelu. Фото без змін
Вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії, 1531 – 1538 рр., було замовлено Сигізмундом I «Старим» і виготовлено за проєктом німецького художника і графіка Ганса Дюрера (нім. Hans Dürer) групою майстрів із Нюрнберга. Рельєфи на внутрішній стороні стулок вівтаря зі сценами з життя Марії – карбування по срібленій бляхи, робота Мельхіора Байєра (нім. Melchior Bayer) за проєктом німецького художника Петера Флетнера (нім. Peter Flötner).
Вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії (внутрішня сторона стулок). Фото 3 серпня 2020 року. https://dziennikpolski24.pl/krakow-kaplica-zygmuntowska-dostepna-w-sierpniu-z-okazji-krolewskich-urodzin/ga/c7-15109742/zd/44616170. Фото без змін
Картини зі сценами Страстей на зовнішній стороні стулок вівтаря – робота німецького живописця і гравера Георга Пенца (нім. Georg Pencz).
Вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії (зовнішня сторона стулок). Фото 3 серпня 2020 року. https://dziennikpolski24.pl/krakow-kaplica-zygmuntowska-dostepna-w-sierpniu-z-okazji-krolewskich-urodzin/ga/c7-15109742/zd/44616166. Фото без змін
Спочатку біля південної стіни каплиці знаходилася королівська лава (пол. lawa królewska), що датується 1527 – 1529 рр. Вона була увінчана двома ангелами, які підтримують корону, відлиті з бронзи Бартоломео Береччі. Згодом первісний парапет лави було перенесено до Каплиці Діви Марії (Стефана Баторія), а на його місце було встановлено пам’ятний надгробок королеви Анни Ягеллонки, і ангели з короною опинилися над надгробком.
Каплиця недоступна для туристів, оглянути її можна лише крізь вхідні ґрати. У 2020 році з нагоди 500-річчя від дня народження короля Сигізмунда II Августа (народився 1 серпня) каплицю було відкрито, і вона стала доступною для відвідувачів щодня до кінця серпня.
Фото 3 серпня 2020 року. https://dziennikpolski24.pl/krakow-kaplica-zygmuntowska-dostepna-w-sierpniu-z-okazji-krolewskich-urodzin/ga/c7-15109742/zd/44616174. Фото без змін
Фото 3 серпня 2020 року. https://dziennikpolski24.pl/krakow-kaplica-zygmuntowska-dostepna-w-sierpniu-z-okazji-krolewskich-urodzin/ga/c7-15109742/zd/44616190. Фото без змін
13. Розташування пам’ятних надгробків у каплиці (див. схематичний план костелу):
1 (вгорі). Пам’ятний надгробок короля Сигізмунда І «Старого» (пол. Pomnik króla Zygmunta I Stary), помер 1 квітня 1548 року. Тіло монарха спочиває в саркофазі в Крипті Сигізмунда «Старого».
Портрет Сигізмунда I «Старого». Приписується німецькому художникові Гансу фон Кульмбаху (нім. Hans von Kulmbach). Між 1511 і 1518 рр. Національний музей, Познань. Суспільне надбання. Фото без змін
Король Сигізмунд I замовив собі надгробок за прикладом свого старшого брата Яна I Ольбрахта в ніші каплиці. Пам’ятний надгробок було спроектовано й виготовлено Бартоломео Береччі в 1530-х роках із червоного угорського мармуру в дусі епохи гуманізму. Лежача скульптура короля зображена не у вигляді застиглого безживного тіла, а людини, яка заснула глибоким сном.
Польський фотограф із Кракова Ігнаці Кригер (пол. Ignacy Krieger). 1865 року. https://www.historiaposzukaj.pl/wiedza,architektura,1383,architektura_kaplica_zygmuntowska_na_wawelu.html?u=os_czasu.html. Суспільне надбання. Фото без змін
Фото 1953 року. Автор – невідомий. https://realnoevremya.ru/articles/50783. Суспільне надбання. Фото без змін
Цей тип надгробка, званий «надгробком Сансовіно» (італ. Sansovino), став зразком для багатьох надгробків польських магнатів і шляхти протягом усього наступного століття.
Фото 2018 року. http://krakow.travel/ru/4-krakow-katedra-na-wawelu. Фото без змін
Фото 3 серпня 2020 року. https://dziennikpolski24.pl/krakow-kaplica-zygmuntowska-dostepna-w-sierpniu-z-okazji-krolewskich-urodzin/ga/c7-15109742/zd/44616176. Фото без змін
2 (внизу). Пам’ятний надгробок короля Сигізмунда ІІ Августа (пол. Pomnik króla Zygmunta II Augusta), помер 7 липня 1572 року. Тіло монарха спочиває в саркофазі в Крипті Сигізмундівській.
Мініатюра Сигізмунда II Августа. Німецький художник-живописець Лукас Кранах «Молодший» (нім. Lucas Cranach der Jüngere). Близько 1553 року. Музей Чарторийських, Краків. Суспільне надбання. Фото без змін
Пам’ятний надгробок Сигізмунда II було замовлено сестрою покійного, Анною Ягеллонкою, і виготовлено італійським архітектором і скульптором Санті Гуччі Фіорентіно (італ. Santi Gucci Fiorentino) після 1572 року з червоного угорського мармуру в дусі епохи гуманізму. Скульптура короля зображена в стані пробудження від сну.
Польський фотограф із Кракова Ігнаці Кригер (пол. Ignacy Krieger). 1865 року. https://www.historiaposzukaj.pl/wiedza,architektura,1383,architektura_kaplica_zygmuntowska_na_wawelu.html?u=os_czasu.html. Суспільне надбання. Фото без змін
Фото 1953 року. Автор – невідомий. Суспільне надбання. Фото без змін
Фото 2018 року. http://krakow.travel/ru/4-krakow-katedra-na-wawelu. Фото без змін
Фото 3 серпня 2020 року. https://dziennikpolski24.pl/krakow-kaplica-zygmuntowska-dostepna-w-sierpniu-z-okazji-krolewskich-urodzin/ga/c7-15109742/zd/44616182. Фото без змін
3. Пам’ятний надгробок королеви Анни Ягеллонки (пол. Pomnik królowej Anny Jagiellonki), померла 9 вересня 1596 року. Тіло королеви спочиває в саркофазі в Крипті Сигізмундівській.
Портрет королеви-вдови Анни Ягеллонки. Німецький придворний живописець Мартін Кобер (пол. Martin Kober). 1595 рік. Музей палацу короля Яна III у Вілянові, Варшава. Суспільне надбання. Фото без змін
Пам’ятний надгробок було замовлено самою Анною Ягеллонкою і виготовлено італійським архітектором і скульптором Санті Гуччі Фіорентіно (італ. Santi Gucci Fiorentino), імовірно, близько 1583 року. Це типовий готичний надгробок із застиглою фігурою в «покійницькій» позі. Вочевидь, якусь роль у стилі відігравала й особистість замовниці, найбільш манірної та благочестивої польської королеви.
«Pomnik Anny Jagiellonki w Kaplicy Zygmuntowskiej w katedrze wawelskiej». Малюнок 1818 року. Польський художник і графік Міхал Стахович (пол. Michał Stachowicz). https://polona.pl/item/anna-jagielonka,NDU2NDQz/0/#info:metadata. Суспільне надбання. Фото без змін
Фото 2018 року. http://krakow.travel/ru/4-krakow-katedra-na-wawelu. Фото без змін
Фото 3 серпня 2020 року. https://dziennikpolski24.pl/krakow-kaplica-zygmuntowska-dostepna-w-sierpniu-z-okazji-krolewskich-urodzin/ga/c7-15109742/zd/44616194. Фото без змін
Мініатюри членів родини короля Сигізмунда I «Старого»
Музей Чарторийських, Краків
Німецький художник-живописець Лукас Кранах «Молодший» (нім. Lucas Cranach der Jüngere). Близько 1556 року. Суспільне надбання. Фото без змін
На мініатюрах, зверху вниз, зліва направо:
1. Сигізмунд І «Старий», близько 1555 року (посмертна мініатюра);
2. Бона Сфорца, близько 1557 року, 2-га дружина Сигізмунда І «Старого»;
3. Сигізмунд ІІ Август, близько 1553 року, син Сигізмунда І «Старого»;
4. Ельжбета Габсбурзька, близько 1553 року (посмертна мініатюра), 1-ша дружина Сигізмунда ІІ Августа;
5. Барбара Радзивіллівна, близько 1553 року (посмертна мініатюра), 2-га дружина Сигізмунда ІІ Августа;
6. Катажина Габсбурзька, 1555 рік, 3-тя дружина Сигізмунда ІІ Августа;
7. Ізабелла Ягеллонка, 1555 рік, 3-тя дочка Сигізмунда І «Старого»;
8. Катажина Ягеллонка, 1555 рік, 6-та дочка Сигізмунда І «Старого»;
9.Софія Ягеллонка, близько 1553 року, 4-та дочка Сигізмунда І «Старого»;
10. Анна Ягеллонка, 1555 рік, 5-та дочка Сигізмунда І «Старого».