КОВЧЕГ ІЗ ПРАХОМ КОРОЛЯ СТАНІСЛАВА I ЛЕЩИНСЬКОГО

8. Ковчег із прахом короля Станіслава I Лещинського, помер 23 лютого 1766 року в Люневілі в Герцогстві Лотарингія (фр. Lunéville, нині місто, адміністративний центр кантонів Люневіль-Нор і Люневіль-Сюд департаменту Мерт і Мозель у Франції) у віці 88 років.

Місцезнаходження ковчега з прахом. Нині ковчег із прахом розташований у Сигізмундівській крипті. 

Джерело – http://www.poczet.com/foto/groby2.htm#leszczynski. Фото без змін

.

Історія. Станіслав Лещинський був глибоко релігійним католиком, намагався відвідувати Святу Месу щодня, що відбивалося на виконанні ним своїх функцій. Як політичний письменник, філософ і перекладач, він використовував безліч псевдонімів.

.

Коронаційне сідло короля Станіслава Лещинського. Музей Війська Польського, Варшава. Джерело – http://www.poczet.com/foto/varia.htm. Фото без змін

.

Автограф Станіслава Лещинського, 1708 рік. Суспільне надбання. Фото без змін

.

Портрет Станіслава Лещинського, короля Польщі. Французький портретист Жан-Батіст ван Лоо (фр. Jean-Baptiste van Loo). 1727-1728 рр. Версальський палац, передмістя Парижа. Суспільне надбання. Фото без змін

.

Портрет Станіслава Лещинського, короля польського і великого князя литовського. Французький художник Жан Жираре (фр. Jean Girardet). Близько 1750 року. Лотарингський музей, Нансі. Суспільне надбання. Фото без змін

.

5 лютого 1766 року Станіслав Лещинський отримав обширні опіки, коли його одяг загорівся від іскри з каміна. Після довгих мук він помер 23 лютого у віці 88 років і 4 місяців. Станіслав Лещинський прожив довше за всіх інших королів Польщі й дожив до народження праправнучок. Через свою дочку Марію, дружину короля Франції Людовика XV, він був прадідом французьких королів Людовика XVI, Людовика XVIII і Карла X. 

3 березня 1766 року Станіслав Лещинський був похований у Церкві Нотр-Дам де Бон Секур у Нансі (фр. Nancy, нині місто, адміністративний центр (префектура) департаменту Мерт і Мозель у регіоні Лотарингія у Франції).

Надгробок Станіслава Лещинського в Церкві Нотр-Дам де Бон Секур у Нансі. Фото 23 серпня 2008 року. Автор – François BERNARDIN. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 3.0. Фото без змін

.

Під час Великої французької революції прах Станіслава Лещинського було викинуто з церкви й двічі осквернено. Повторно його останки були поховані в церкві лише через кілька років. У 1814 році учасник наполеонівських воєн польський генерал Міхал Сокольницький (пол. Michał Sokolnicki) відвідав Нансі й попросив настоятеля церкви Бернолю (фр. Bernol) передати йому частину останків Станіслава Лещинського, щоб відвезти їх на батьківщину. У спеціально виготовленій скриньці генерал у червні 1814 року відвіз їх до Познані з наміром поховати останки монарха в костелі на Вавелі в Кракові. Реліквія надійшла в розпорядження Варшавського товариства любителів наук.

Після придушення польського повстання 1830 – 1831 рр. ковчег з останками Станіслава Лещинського було як трофей доставлено до Санкт-Петербурга й передано до Імператорської публічної бібліотеки, причому з відома імператора Миколи I. Коли на початку 1855 року імператор помер, адміністрація бібліотеки в особі директора барона Модеста Андрійовича Корфа в травні 1855 року вирішила порушити питання про те, що цей предмет — «залізний ящик у вигляді гробниці, а в ньому маленька труна, обтягнута пунцовим оксамитом» — не відповідає її колекціям і опинився в ній лише тому, «що на той час не існувало жодного іншого місця, більш пристойного для його поміщення». Подробиці цієї історії збереглися в секретній справі Міністерства імператорського двору, що зберігається в Російському державному історичному архіві.

Упродовж двох років таємного листування між Міністерством імператорського двору та директором бібліотеки Модестом Корфом справу було зрушено з мертвої точки. Навесні 1857 року імператор Олександр II розпорядився «труну цю віддати землі, якщо це можливо, без жодного розголосу». 23 травня 1857 року за присутності архієпископа-митрополита Могильовського римо-католицької церкви Вацлава Жилінського (пол. Wacław Żyliński) останки польського короля поховали в католицькій Базиліці св. Катерини Олександрійської на Невському проспекті в Санкт-Петербурзі.

У 1921 році за Ризьким мирним договором (підписаним 18 березня 1921 року), що завершив радянсько-польську війну, радянська сторона погодилася повернути Польській Республіці військові трофеї, всі наукові й культурні цінності, вивезені з території Царства Польського починаючи з 1 січня 1772 року. Серед них значилися й останки Станіслава Лещинського. У січні 1922 року спеціальна комісія розкрила місце його поховання в Базиліці св. Катерини Олександрійської, ковчег з останками опечатали й вивезли до Королівського замку у Варшаві.

Кілька років польська влада не могла вирішити питання, як вчинити з реліквією, внаслідок чого навіть з’явився газетний фейлетон на цю тему: «Король у шафі». У 1926 році прах Станіслава Лещинського було поміщено в одну з кімнат Королівського замку на Вавелі, звідки скляний ковчег із його прахом 1938 року було перенесено до костелу на Вавелі, спочатку до Крипти Стефана Баторія, а потім до Сигізмундівської крипти.

У центрі крипти — ковчег із прахом Станіслава I Лещинського. Фото 27 червня 2005 року. Автор – Sensor. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін

.

У 2017 році ковчег («релікварій») було відреставровано, однак він став зовсім іншим.

Ковчег присутній, але інший? Фото 14 грудня 2017 року. Джерело – https://www.facebook.com/KatedraWawel/photos/pcb.1213151515453220/1213151445453227/?type=3&theater. Фото без змін

Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman

.