Софія Теофіла Собеська — мати Яна III Собеського

3. Софія Теофіла Собеська (Данилович), мати короля Яна III Собеського, померла 27 листопада 1661 року в замку Жовкви (нині місто у Львівському районі Львівської області України) у віці 54 років.

Місцезнаходження останків Софії Теофіли. Нині її останки спочивають у Капелі Матері Божої Розарію у Костелі Святої Трійці (домініканців) у Кракові.

Історія. Софія Теофіла була дочкою Яна Даниловича герба «Сас», 7-го воєводи Руського, і внучкою по матері гетьмана великого коронного Станіслава Жолкевського герба «Любич». 16 травня 1627 року в родовому замку Олесько (Олеський замок) у Руському воєводстві (нині поблизу селища міського типу Олесько у Золочівському районі Львівської області України) вона вийшла заміж за кравчого великого коронного Якуба Собеського. Як придане вона принесла маєтки, які колись належали Жолкевським, і деякі володіння Даниловичів, а також два будинки у Варшаві та набір родинних цінностей. Після весілля подружжя жило в Золочеві (нині місто, адміністративний центр Золочівського району Львівської області України), який належав чоловікові. Проте за кілька років вони переїхали до Жовкви. Від шлюбу з Якубом у неї було 7 дітей.

Відома своїм сильним, навіть чоловічим характером, Софія Теофіла, сповнена енергії та підприємливості, допомагала чоловікові управляти його величезним статком. Під час відсутності чоловіка, а потім і після його смерті Теофіла керувала Жовквою та всіма іншими володіннями залізною рукою.

Портрет Теофіли Собеської. Невідомий художник. Близько 1652-1661 рр. Абатство домініканців у Кракові. Суспільне надбання. Фото без змін. На картині Софія Теофіла в жалобі після смерті сина Марека. Картина відома за кількома копіями з різними написами й від початку призначалася для Домініканського костелу в Жовкві

Теофіла Собеська. Гравюра на дереві. Польський гравер Анджей Зайковський (пол. Andrzej Zajkowski). 1883 рік

Теофіла Собеська. Гравюра на дереві. Польський гравер Анджей Зайковський (пол. Andrzej Zajkowski). 1883 рік. Суспільне надбання. Фото без змін. Побожна матрона тримає в правій руці чотки, а ліва рука спочиває на книзі, що лежить на столі, поруч із циліндричним годинником. Гравюру зроблено як ілюстрацію до книги Юзефа Лоськи (пол. Józef Łoski) «Ян Собеський, його родина, товариші по зброї та пам’ятки сучасності» (пол. «Jan Sobieski, jego rodzina, towarzysze broni i współczesne zabytki»), Варшава, 1883 рік

Софія Теофіла була надзвичайно побожною людиною. Вона заснувала безліч костелів і абатств, особливо після трагічної загибелі свого улюбленого старшого сина Марека; до молодшого Яна такої любові в неї не було.

У березні 1653 року вона вирушила в п’ятирічну прощу до Італії.

У вересні 1655 року Софія Теофіла Собеська визначила собі посмертне місце навпроти поховання Марека — тобто під Вівтарем св. Яцека (пол. Ołtarz św. Jacka) в Домініканському костелі (нині Храм Святого Великомученика Йосафата) в Жовкві.

Софія Теофіла Собеська померла в Жовкві 27 листопада 1661 року, перед смертю висловивши бажання, щоб для неї були організовані скромні похорони. Її молодший син Ян Собеський, вихований бабусею й не відчуваючи палких почуттів до матері, влаштував матері двічі похорони: перші — скромні, другі — пишні. На початку лютого 1662 року її було поховано у подвійній дерев’яній труні в трансепті Домініканського костелу в Жовкві, перед могилою улюбленого сина Марека.

У 1692 році король Ян III Собеський для своєї матері замовив у німецького скульптора класицистичного бароко Андреаса Шлютера (нім. Andreas Schlüter) пам’ятний надгробок у стилі пізнього бароко. Його було виготовлено з чорного мармуру й алебастру в 1692 – 1693 рр. у Варшаві?, привезено до Жовкви 1693 року, а на рубежі 1693-1694 років під наглядом майстра встановлено в західному крилі трансепту костелу біля південної стіни. Перед барочним порталом — постамент з похоронною урною. Поруч з урною — дві алегоричні постаті Скорботи та Благодійності, внизу — орел з короною як знак належності Софії Теофіли до королівського роду.

У червні 1946 року домініканці, з приходом радянської влади, виїжджаючи з Жовкви до Домініканського абатства в Любліні (пол. Lublin, нині місто, адміністративний центр Люблінського воєводства), забрали труну з останками Софії Теофіли, яку згодом було перевезено до Костелу Святої Трійці (домініканців) у Кракові.

2 листопада 1983 року в Костелі Святої Трійці в Кракові, під час урочистого святкування перемоги в битві під Віднем 1683 року, відбулося повторне поховання Софії Теофіли та її сина. Їх було поховано в кипті під вестибюлем Капели Матері Божої Розарію.

Пам’ятний надгробок Софії Теофіли Собеської в Домініканському костелі в Жовкві за часів радянської влади було значно пошкоджено.

Стан пам’ятного надгробка. Фото 1990 року. Джерело – Byly klasztor dominikanow. Sokalska Eparchia Zolkiew. Фото без змін

У 2-й половині 1990-х років надгробок було збережено й відреставровано. Останній штрих у реставрації пам’ятного надгробка допомогли зробити поляки, відновивши надгробну плиту (епітафію) з латинським текстом.

Софія Теофіла Собеська Фото 27 липня 2010 року. Джерело – https://risu.ua/minlivist-ta-vichnist-na-stinah-zhovkivskoji-cerkvi-sv-yosafata_n38969. Фото без змін

Софія Теофіла Собеська Фото 17 серпня 2021 року. Автор – Angloman

Епітафія. Фото 17 серпня 2021 року. Автор – Angloman