ПОХОВАННЯ БЛ. САЛОМЕЇ П’ЯСТІВНИ
1. Поховання блаженної Саломеї П’ястівни, дочки князя Краківського Лешека I «Білого», яка померла 17 листопада 1268 року в Абатстві бідних кларисок у Скалі (пол. Skała, нині місто за 20 км на північ від Кракова, адміністративний центр ґміни Скала в Краківському повіті Малопольського воєводства) у віці близько 57 років.
Місцезнаходження останків Саломеї. Нині її останки спочивають у Капелі блаженної Саломеї.
Історія. У квітні 1241 року чоловік Саломеї, королевич Коломан (угор. Kálmán), син короля Угорщини Андраша II (угор. II.András), брав участь у битві на річці Шайо (угор. Sajó, інша її назва — Слана) в Угорщині з монголами. Отримавши важкі рани, він помер у Загребі (хорв. Zagreb, нині столиця Хорватії) у 2-й половині червня 1241 року. Після смерті чоловіка Саломея повернулася до Польщі при дворі свого молодшого брата, князя Краківського Болеслава V «Сором’язливого».
У 1245 році Саломея вступила до Ордену святої Клари (кларисок) (лат. Ordo Sanctae Clarae) у місті Сандомир (пол. Sandomierz, нині місто, адміністративний центр Сандомирського повіту Свентокшиського воєводства).
На прохання Саломеї князь Болеслав V заснував Абатство бідних кларисок у місті Завіхост (пол. Zawichost, нині місто в Сандомирському повіті Свентокшиського воєводства) поблизу Сандомира, де Саломея жила з першими польськими клариск.
У 1260 році Болеслав V заснував друге Абатство бідних кларисок уже поблизу Кракова, в місцевості Скала (нині місто в Краківському повіті Малопольського воєводства). Саломея переїхала сюди, де заснувала бібліотеку при абатстві та містечко Скала.
У 1268 році Саломея тяжко захворіла. 30 серпня 1268 року в Абатстві у Скалі, у присутності рідного брата князя Болеслава V, єпископа Краківського Павла з Пшеманкова (пол. Pawła z Przemankowa) та інших осіб, Саломея написала заповіт. Згідно з ним своє рухоме й нерухоме майно Саломея заповіла Абатству кларисок у Скалі, а цінні речі, включно з хрестами, чашами, накидками й картинами, вона пожертвувала своїй родичці, також Саломеї, дочці князя Мазовецького Конрада I, черниці Абатства кларисок у Скалі. Також Саломея подарувала збірники, зокрема книги, своєму духівникові Борзиславу (пол. Borzysław).
17 листопада 1268 року (є дати 3 або 10 листопада) Саломея померла в Абатстві у Скалі. Тіло померлої поклали в труну, яку на вісім днів виставили в хорах в абатстві, а потім поховали на цвинтарі при абатстві.
22 травня або 21 червня 1269 року останки Саломеї за участі княгині Кунігунди, дружини її брата, були урочисто перевезені зі Скали до Кракова та поміщені в центрі (поблизу головного вівтаря) Костелу францисканців, під підлогою в спеціальній гробниці (див. № 1-а).
Місце спочинку Саломеї в костелі. Фото 22 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
На підлозі пресбітерію, перед головним вівтарем, розташована велика мідна плита (див. № 1-а), яка повідомляє, що з 1269 року по 1630 рік під плитою в гробниці спочивала труна з тілом Саломеї.
Пам’ятна плита. Фото 22 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Спочатку культ Саломеї зародився біля гробниці в костелі, до якої здійснювалися прощі. Потім їй також стали поклонятися в сусідньому Костелі св. Анджея (пол. Kościół św. Andrzeja). Близько 1318 року до її могили здійснили прощу бідні клариски з дарами та підношеннями.
У 1340 році гробницю Саломеї було відкрито, її останки розділили на дві труни. У дерев’яну помістили череп і кістки до пояса, а кістки таза й ніг помістили в іншу, свинцеву, обидві труни знову повернули в гробницю.
У 2-й половині XVI століття над гробницею Саломеї звели вівтар з її зображенням і під балдахіном.
Спираючись на чудеса й милості, що звершилися за заступництвом Саломеї, з ініціативи отців-францисканців і бідних кларисок було докладено зусиль, щоб розпочати процес беатифікації Саломеї.
6 березня 1630 року гробницю Саломеї було знову відкрито за участі спеціально створеної комісії з наміром перенести її останки в інше місце в костелі. Останки з обох трун було об’єднано й поміщено в нову свинцеву труну, при цьому вилучили невеликий фрагмент руки й ноги для Абатства бідних кларисок у Кракові. Потім нову свинцеву труну помістили в Капелу гільдії теслів і каменярів, нині Капела блаженної Саломеї (див. № 1-б).
Капела блаженної Саломеї. Джерело – http://bankfoto.info/zdjecia/bazylika-sw-franciszka-z-asyzu-w-krakowie-franciszkanie-12/. Фото без змін
На підставі дозволу Конгрегації обрядів Римської курії єпископ Краківський Петро Гембіцький герба «Наленч» (пол. Piotr Gembicki herbu Nałęcz) указом від 6 вересня 1650 року призначив трибунал для проведення єпархіального процесу з беатифікації Саломеї.
У період з 9 грудня 1650 року по 8 лютого 1651 року трибунал заслухав 43 свідків у Кракові та Скалі, які свідчили про її культ і посмертні чудеса, що звершилися. 12 квітня 1651 року єпархіальний процес було закрито єпископом Петром Гембіцьким, а документи передано Святому Престолу для подальшого розгляду. Внаслідок виявлених неясностей і неточностей у документації процес не було завершено успішно, а заявку було відхилено.
У 1660 році король Ян II Казимир і його дружина Людовіка Марія Гонзага разом з єпископами попросили Папу Римського Александра VII (лат. Alexander PP. VII) відновити процес беатифікації Саломеї. Папа Римський дав розпорядження Конгрегації обрядів відновити слухання з 2 липня 1660 року. 13 грудня 1660 року конгрегація призначила єпископа Краківського Анджея Тшебіцького герба «Лебідь» (пол. Andrzej Trzebicki herbu Łabędź,) головою трибуналу для проведення нового єпархіального процесу.
У період з 26 листопада 1663 року по 26 листопада 1664 року трибунал заслухав 42 свідків у Кракові та Скалі, зокрема Львівського латинського архієпископа Яна Тарновського герба «Коси» (пол. Jan Tarnowski herbu Kosy). 7 березня 1665 року другий єпархіальний процес було закрито. Після чого, 15 грудня 1665 року, документи було передано Святому Престолу.
У 1671 році ксьондз Францішек Марцінковський (пол. Franciszek Marcinkowski) замовив для останків Саломеї мідну труну-релікварій зі срібними прикрасами, орлом на лицьовій стінці та символічними фігурами.
Релікварій блаженної Саломеї. Джерело – http://bankfoto.info/zdjecia/bazylika-sw-franciszka-z-asyzu-w-krakowie-franciszkanie-15/. Фото без змін
Мідна труна-релікварій блаженної Саломеї зі срібними візерунками та гербом Польщі. Фото червня 2018 року. Джерело – https://naszdziennik.pl/wiara-kosciol-w-polsce/197877,relikwie-bl-salomei.html. Фото без змін
6 травня 1673 року Конгрегація обрядів Римської курії після ретельного аналізу документації передала питання про беатифікацію Саломеї на розгляд Папі Римському Клименту X (лат. Clemens PP. X) для ухвалення рішення. 17 травня 1673 року Климент X схвалив культ Слугині Божої сестри Саломеї, тим самим проголосив її блаженною. Цей факт було підтверджено указом Конгрегації обрядів Римської курії від 16 вересня 1673 року. Перша меса після беатифікації відбулася в Кракові 16 листопада 1673 року з процесією з частиною мощей блаженної Саломеї з Костелу св. Анджея абатства бідних кларисок вулицею Анджея (пол. Andrzeja) до Костелу францисканців за участі єпископа, духовенства та вірян.
Після беатифікації Саломеї капелу з її мощами було відремонтовано. У ній установлено багатий мармуровий вівтар XVII століття зі скульптурами: ліворуч — князь Краківський Болеслав V «Сором’язливий», брат блаженної Саломеї, праворуч — Гремислава, дружина князя Лешека I «Білого» та мати блаженної Саломеї.
Вівтар блаженної Саломеї в капелі. Фото 19 грудня 2005 року. Автор – Melman. Ліцензія – Creative Commons Attribution – Share Alike 3.0. Фото без змін
На початку XX століття біля мармурового вівтаря встановлено мармуровий надгробок з ефігією блаженної Саломеї роботи польського скульптора Станіслава Вуйчика (пол. Stanisław Wójcik, помер 1930 року).
Надгробок блаженної Саломеї, робота Станіслава Вуйчика. Фото 19 грудня 2005 року. Автор – Melman. Ліцензія – Creative Commons Attribution – Share Alike 3.0. Фото без змін
У Костелі св. Анджея абатства бідних кларисок у Кракові блаженній Саломеї присвячено один з приділів. У хорах костелу розташований вівтар, на який поміщено деякі фрагменти з її мощей. Абатству францисканців належать шиньйони, чотки, рукописний заповіт Саломеї в стилі XIII століття, написаний на пергаменті.
При Костелі Успіння Пресвятої Богородиці та св. Юзефа в Ойцуві (пол. Ojców, нині село в ґміні Скала Краківського повіту Малопольського воєводства) розташоване святилище блаженної Саломеї. У цьому святилищі міститься релікварій, прикрашений її намистом, з частиною мощей блаженної Саломеї.
У 2011 році на прохання сестри Барбари Драгон (пол. Barbara Dragon), настоятельки Абатства бідних кларисок у Кракові, після отримання інструкції Конгрегації у справах канонізації святих Римської курії архієпископ Краківський кардинал Станіслав Ян Дзівіш (пол. Stanisław Jan Dziwisz) призначив комісію для канонічного огляду та опису мощей блаженної Саломеї в Абатстві бідних кларисок. Їх очистили, зібрали кісткові частинки для нових мощовиків і наклали нові воскові печатки Краківської митрополичої курії.
5 червня 2017 року указом Конгрегації богослужіння і дисципліни таїнств Римської курії блаженну Саломею було проголошено покровителькою міста Скала.
29 липня 2018 року в ювілейний рік — 750 років від дня смерті блаженної Саломеї — частину її мощей було пожертвовано Костелу Пресвятої Богородиці, Зорі Нової Євангелізації та св. Івана Павла II у Торуні (пол. Toruń, нині місто в Куявсько-Поморському воєводстві).