18. УЛАМКИ МАРМУРОВОГО САРКОФАГА
18. Уламки монолітного мармурового саркофага з рельєфами, імовірно, князівське поховання 1-ї половини XI століття.
У 1939 році експедиція під керівництвом радянського археолога Михайла Костянтиновича Каргера під час археологічних досліджень Десятинної церкви, у південно-західній частині руїн храму, виявила численні уламки мармуру, серед яких п’ятнадцять М.К. Каргер ідентифікував як фрагменти щонайменше одного повністю зруйнованого мармурового монолітного саркофага.
На уламках були зображені: грецькі хрести, розетки, вінок із гострокінцевого листя та в’юнке стебло плюща із серцеподібним завершенням. Згадуючи Саркофаг Ярослава «Мудрого» із Софійського собору, М.К. Каргер писав: «Техніка різьблення по мармуру й сам матеріал обох саркофагів виявляють найближчу схожість». Таким чином, за формою, розмірами й орнаментами розбитий саркофаг дуже схожий на Саркофаг Ярослава «Мудрого». Однак яким був саркофаг, зважаючи на його фрагментарність, установити здавалося неможливим.
Подальше вивчення уламків дозволило значно поповнити цю групу й дало можливість відтворити вигляд саркофага, від якого вони походили. На думку дослідниці архітектурного декору й прикладного мистецтва Київської Русі Єлизавети Іванівни Архипової, судячи з фрагментів, мармуровий саркофаг не лише за формою й розміром, а й за системою оздоблення був аналогічним Саркофагу Ярослава «Мудрого».
Фрагменти мармурового різьбленого саркофага: 1-3, 7-9, 11-14 – Національний заповідник «Софія Київська», Аадсм 435, 434, 427, 432, 433, 414, 448, 419, 489, 421, 420, 418; 4, 5 – Національний музей історії України, вд 3404, 3336; 6, 10 – фото М.К. Каргера (місцезнаходження невідоме. Уточнення angloman: 6 – представлений на Виставці «Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-художній образ» у 2023 році, фото нижче). Джерело – Архипова Є.І. Саркофаг князя Володимира Святославича: історія пошуків і атрибуція. – Opus mixtum, 3, 2015. – С. 188. Фото без змін
1 – розріз Саркофага Ярослава «Мудрого», Софійський собор; 2-6, 8-10 – фрагменти мармурового саркофага з Десятинної церкви. Національний заповідник «Софія Київська», Аадсм 425, 490/1-4, 491, 492/1-3, 485/1-2, 428, 416, 443, 426, 417; 7 – фото М.К. Каргера (місцезнаходження невідоме). Джерело – Архипова Є.І. Саркофаг князя Володимира Святославича: історія пошуків і атрибуція. – Opus mixtum, 3, 2015. – С. 189. Фото без змін
Це був такий самий великий саркофаг, завширшки понад 1,2 метра, який мав форму будинку з двосхилою кришкою та акротеріями, прикрашеними хрестами. Як і Саркофаг Ярослава «Мудрого», він був витесаний із монолітних блоків проконнеського мармуру (лат. marmor proconnesium).
На кількох фрагментах саркофага збереглися паралельна краю профільована рамка й виступ паза, розташований аналогічно до пазів на візантійських монолітних саркофагах і Саркофазі Ярослава «Мудрого». Збереглися фрагменти зображення багатопелюсткової розетки на тлі опуклого круглого медальйона, розташовані на поздовжній (лицьовій) стінці ящика саркофага. Стінки кришки саркофага вкривали рослинні орнаменти та хрести у прямокутних панно. Збереглися деревця з асиметрично розташованими гілками-листками, зображення квітучих пагонів і літери «КА» від поширеної в Середньовіччі абревіатури грецького напису – «IC-XC, NI-KA» = Ιησούς Χριστός Nіка («Ісус Христос перемагає»).
Реконструкція саркофага, поздовжня (лицьова) стінка. Автор Є.І. Архипова, комп’ютерне моделювання О. Нешти. Джерело – Архипова Є.І. Саркофаг князя Володимира Святославича: історія пошуків і атрибуція. – Opus mixtum, 3, 2015. – С. 190. Фото без змін
Різьблення на ящику саркофага починається на відстані близько 18 см від дна, але не з усіх боків. Імовірно, його тильний бік не мав різьблення або був прикрашений лише хрестами.
Реконструкція саркофага, тильний бік. Автор Є.І. Архипова, комп’ютерне моделювання О. Нешти. Джерело – Архипова Є.І. Саркофаг князя Володимира Святославича: історія пошуків і атрибуція. – Opus mixtum, 3, 2015. – С. 191. Фото без змін
Фронтони кришки саркофага прикрашали хрести з пагонами плюща та хризмою (монограма Христа) у лавровому вінку. Фрагменти із залишками рельєфу уступчастого профільованого кола великого діаметра з хрестом усередині, очевидно, походять від бічної (торцевої) стінки, прикрашеної подібно до бічних стінок Саркофага Ярослава «Мудрого» й саркофагів, зображених на мініатюрах Ватиканського мінологія імператора Василія II (укладений у 979 – 989 рр., зберігається в Апостольській бібліотеці Ватикану).
Реконструкція саркофага, торцева стінка. Автор Є.І. Архипова, комп’ютерне моделювання О. Нешти. Джерело – Архипова Є.І. Саркофаг князя Володимира Святославича: історія пошуків і атрибуція. – Opus mixtum, 3, 2015. – С. 190. Фото без змін
На думку Є.І. Архипової, схожість оздоблення розглянутих фрагментів з орнаментацією Саркофага Ярослава «Мудрого», майже однакові розміри гробниць і форма у вигляді «будинку» з двосхилою кришкою свідчать про те, що наприкінці X – у 1-й половині XI ст. до Києва було привезено щонайменше два подібні мармурові візантійські саркофаги, виготовлені на замовлення. Проконнеський мармур гробниць свідчить про їх виготовлення в майстернях на острові Проконнес (давньогрец. Προκόννησος, нині острів Мармара (тур. Marmara), належить Туреччині), який знаходиться в західній частині Мармурового моря. Вироби з кар’єрів острова експортували у вигляді заготовок або напівфабрикатів, остаточну обробку й полірування яких виконували вже після доставки за призначенням.
Не можна виключати, що знайдені в Десятинній церкві уламки походять не від одного, а від двох схожих саркофагів, але встановити це напевно дуже складно.
У серпні 2021 року уламки мармурового саркофага були представлені на виставці «Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-художній образ» у Національному музеї історії України.
Уламки мармурового саркофага та шиферної гробниці. Виставка «Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-художній образ» у Національному музеї історії України. Публікація 11 вересня 2023 року. Джерело – сайт Національного музею історії України. Фото без змін
***
Уламки гробниці або плита парапету, імовірно, також знаходяться в колекції Національного заповідника «Софія Київська».
Зображені хризма – монограма Христа, вміщена в круглий медальйон, і два в’юнкі змієподібні стебла із серцеподібними завершеннями, що з’єднують центральний медальйон із хрестами. Орнамент подібний до рельєфу на мармуровому Саркофазі «князя Володимира Мономаха» № 20. Джерело – https://st-sophia.org.ua/uk/novini/zasidannya-naukovo-restavratsijnoyi-radi/. Фото без змін
Мармурова плита з різьбленням. Експонується в Національному заповіднику «Софія Київська». Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman