ПОХОВАННЯ В КОСТЕЛІ
ПОХОВАННЯ КНЯЗІВ, КОРОЛІВ ПОЛЬЩІ ТА ЧЛЕНІВ ЇХНІХ РОДИН У САМОМУ КОСТЕЛІ ТА ПРИБУДОВАНИХ ДО НЬОГО КАПЕЛАХ
У костелі, між колонами нав, і в прибудованих до костелу капелах (пол. kaplicą), яких усього 19, розташовані гробниці польських королів і королев, членів їхніх родин, а також духовних осіб і найбільших магнатів держави.
Капели вздовж південного фасаду костелу. Фото 20 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Капели вздовж західного фасаду костелу. Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Схематичний план поховань і пам’ятних надгробків у костелі та капелах. Автор – Angloman. Складено – 10 листопада 2019 року (цифри червоним кольором — поховання, синім — пам’ятні надгробки або пам’ятні плити)
1. Капела Чарторийських (пол. Kaplicą Czartoryskich), присвячена Стражданням Господнім (пол. Męki Pańskiej). Капела розташована на першому поверсі Вежі з годинником, яку було збудовано близько 1364 року.
Капела Чарторийських, північна стіна. Фото 8 листопада 2012 року. Автор – Tsadee. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін.
У 1873 – 1884 рр. коштом князя Владислава Чарторийського (пол. Władysław Czartoryski), який помер 23 червня 1894 року, капелу перетворено на усипальницю родини Чарторийських.
Капела Чарторийських, західна стіна. Фото 29 вересня 2021 року. Автор – ВЧ. Фото без змін
У Капелі Чарторийських розташовані сходи — вхід до Королівських крипт.
2. Хол-сіни (пол. sień). У 3-й чверті XIII століття на цьому місці було збудовано Капелу св. Миколая (пол. Kaplica św. Mikołaja). У XVIII столітті капелу було скасовано, і нині приміщення слугує проходом до основної частини костелу та бібліотеки.
Хол-сіни з вулиці. Фото 8 серпня 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
Колишня капела св. Миколая. Фото 5 серпня 2021 року. Джерело – https://gazetakrakowska.pl/rozwiazywanie-zagadek-katedry-wawelskiej-konserwatorzy-i-archeolodzy-w-dwoch-kaplicach-zdjecia/ga/c1-15741548/zd/51023934. Фото без змін
У 2021 році під час комплексної реставрації колишньої Капели св. Миколая реставратори виявили на південній стіні поліхромну штукатурку, можливо, навіть XV століття.
3. Капела єпископа Самуеля Мацейовського (пол. Kaplicą biskupa Samuela Maciejowskiego). Вона присвячена св. апостолу Фомі та Матері Божій Сніжній (пол. św. Tomasza Apostoła i Matki Bożej Śnieżnej). У XIV столітті — готична Капела єпископа Краківського Флоріана Мокрського герба «Єліта» (пол. Florian Mokrski herbu Jelita), який помер 6 лютого 1380 року. Приблизно з 1550 року капела стала усипальницею єпископа Краківського та великого коронного канцлера Самуеля Мацейовського герба «Цьолек» (пол. Samuel Maciejowski herbu Ciołek), який помер 26 жовтня 1550 року. Поруч з ним похований його племінник, єпископ Краківський, кардинал, архієпископ Гнєзненський і примас Польщі Бернард Мацейовський герба «Цьолек» (пол. Bernard Maciejowski herbu Ciołek), який помер 19 січня 1608 року.
Капела єпископа Самуеля Мацейовського. Фото 8 серпня 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
4. Капела Ліпських (пол. Kaplicą Lipskich), присвячена св. апостолу Мацію та св. Матвію Євангелісту (пол. św. Macieja Apostoła i św. Mateusza Ewangelisty). Капелу збудовано в 1-й половині XIV століття. У 1633 році коштом великого коронного канцлера, єпископа Краківського Анджея Ліпського герба «Грабе» (пол. Andrzej Lipski herbu Grabie) капелу перебудовано на його усипальницю; він помер 4 вересня 1631 року. У 1743 – 1746 рр. під керівництвом італійського архітектора й скульптора Франческо Плачіді (італ. Francesco Placidi) капелу перебудовано в стилі пізнього бароко під усипальницю єпископа Краківського, кардинала Яна Александра Ліпського герба «Грабе» (пол. Jan Aleksandеr Lipski herbu Grabie), який помер 20 лютого 1746 року.
Капела Ліпських. Фото 8 травня 2012 року. Автор – Tsadee. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін.
5. Капела Скотницьких (пол. Kaplicą Skotnickich), також відома як Скаршевського (пол. Skarszewskiego). Вона присвячена св. Wawrzyńca. Капелу збудовано 1339 року коштом краківського архідиякона, згодом архієпископа Гнєзненського і примаса Польщі Ярослава зі Скотника герба «Богорія» (пол. Jarosław Skotnicki herbu Bogoriа), який помер 17 вересня 1376 року. Наприкінці 1623 року капелу перебудував намісник Краківський і секретар королівський Станіслав Скаршевський герба «Лещиц» (пол. Stanisław Skarszewski herbu Leszczyc). У 1811 році в капелі встановлено пам’ятник Михалу Скотницькому (пол. Michał Skotnicki).
Капела Скотницьких. Фото 8 серпня 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
6. Капела Зебжидовського (пол. Kaplicą Zebrzydowskiego), присвячена св. Косьмі й Даміану (пол. św. Kosmy i Damiana). Капелу збудовано 1355 року. У 1562 – 1563 рр. її відремонтовано коштом єпископа Краківського Анджея Зебжидовського герба «Радван» (пол. Andrzej Zebrzydowski herbu Radwan), який помер 23 травня 1560 року, як усипальницю родини Зебжидовських. У капелі також був похований брат попереднього, каштелян і воєвода Каліський Каспер Зебжидовський герба «Радван» (пол. Kasper Zebrzydowski herbu Radwan), який помер 1 квітня 1584 року.
Капела Зебжидовського. Фото 8 серпня 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
7. Капела єпископа Петра Гамрата (пол. Kaplicą biskupa Piotra Gamrata), також відома як Гроховського (пол. Grochowskiego). Вона присвячена св. Катерині Олександрійській (пол. św. Katarzyny Aleksandryjskiej). Капелу збудовано в середині XIV століття. У 1545 – 1547 рр. її перебудовано на усипальницю єпископа Краківського, архієпископа Гнєзненського і примаса Польщі Петра Гамрата герба «Сулима» (пол. Piotr Gamrat herbu Sulima), який помер 27 серпня 1545 року. У 1646 – 1649 рр. капелу було відремонтовано коштом каноніка і секретаря королівського Єжи Гроховського герба «Юноша» (пол. Jerzy Grochowski herbu Junosza), який помер 1659 року і був тут похований.
Капела єпископа Петра Гамрата. Фото 11 липня 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
8. Капела Діви Марії (Маріацька) (також відома як Баторія).
9. Капела єпископа Петра Томіцького (пол. Kaplicą biskupa Piotra Tomickiego). Спочатку готична Капела св. Томаса Кентерберійського (пол. św. Tomasza Kantabryjskiego). У 1526 – 1535 рр. італійський архітектор Бартоломео Береччі (італ. Bartolommeo Berrecci) на цьому місці збудував коштом єпископа Краківського та підканцлера коронного Петра Томіцького герба «Лодзя» (пол. Piotr Tomicki herbu Łodzia) нову капелу як усипальницю для єпископа, який помер 29 жовтня 1535 року. На вівтарі розташовані мощі польського хроніста й єпископа Краківського св. Вінцентія Кадлубека (пол. św. Wincenty Kadłubek), який помер 8 березня 1223 року.
Капела єпископа Петра Томіцького. Фото 11 липня 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
10. Капела єпископа Анджея Залуського (пол. Kaplicą biskupa Andrzeja Załuskiego), також відома як Капела єпископа Грота й Ожаровських (пол. Kaplicą Grota i Ożarowskich). Вона присвячена св. Іоанну Богослову, св. Марті та святим невинним (пол. św. Jana Ewangelisty, św. Marty, świętych Niewiniątek). Капелу збудовано до 1344 року коштом єпископа Краківського Яна Грота (пол. Jan Grot), який помер 1347 року. У 1501 році від капели відокремлено її західну частину для створення Капели короля Яна I Ольбрахта. У 1758 – 1766 рр. капелу перебудовано коштом великого коронного канцлера, єпископа Краківського Анджея Станіслава Костки Залуського герба «Юноша» (пол. Andrzej Stanisław Kostkа Załuski herbu Junosza), який помер 16 грудня 1758 року.
Капела єпископа Анджея Залуського. Фото 13 лютого 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 3.0. Фото без змін
11. Капела короля Яна I Ольбрахта.
Капели вздовж південного фасаду костелу, починаючи з Капели єпископа Якуба Задзика. Фото 13 лютого 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 3.0. Фото без змін
12. Капела єпископа Якуба Задзика (пол. Kaplica biskupa Jakuba Zadzika), також відома як Косьцелецьких (пол. Kościeleckich). Вона присвячена св. Іоанну Хрестителю (пол. św. Jana Chrzciciela). Капелу збудовано 1350 року. У 1-й чверті XVI століття її було перебудовано на усипальницю коронного скарбника Анджея Косьцелецького (пол. Andrzej Kościelecki), який помер 1515 року. Єпископ Краківський і канцлер великий коронний Якуб Задзик герба «Кораб» (пол. Jakub Zadzik herbu Korab) виділив гроші на реставрацію капели; він помер 17 березня 1642 року. У 1645 – 1650 рр. капелу було перебудовано під його усипальницю.
Капела єпископа Якуба Задзика. Фото 20 жовтня 2012 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
13. Капела єпископа Яна Конарського (пол. Kaplica biskupa Jana Konarskiego), також відома як Бодзентинська (пол. Bodzentyńskiej) і єпископа Константина Феліціана Шанявського (пол. Konstantego Felicjana Szaniawski). Вона присвячена Непорочному Зачаттю Пресвятої Діви Марії (пол. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Marii Panny).
Капела єпископа Яна Конарського. Фото 13 лютого 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 3.0. Фото без змін
Перша капела на цьому місці, у готичному стилі, була збудована 1351 року єпископом Краківським Яном Бодзантою Вжесньою герба «Порай» (пол. Jan Bodzanta Wrzenia herbu Poraj). У 1520 – 1521 рр. капелу перебудовано на усипальницю єпископа Краківського Яна Конарського герба «Абданк» (пол. Jan Konarski herbu Abdank), який помер 3 квітня 1525 року. У 1722 – 1728 рр. з ініціативи єпископа Краківського Константина Феліціана Шанявського герба «Юноша» (пол. Konstanty Felicjan Szaniawski herbu Junosza), який помер 2 липня 1732 року, капелу перебудовано в стилі бароко під його усипальницю. Ще за життя єпископа в капелі було встановлено його надгробну плиту з чорного мармуру роботи польського архітектора Кацпера Бажанки (пол. Kacper Bażanka), який помер 21 січня 1726 року.
Капела єпископа Яна Конарського. Фото 7 листопада 2012 року. Автор – Tsadee. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
15. Капела Ваза.
16. Капела Шафранців (пол.Kaplica Szafrańców), також відома як Капела докторів (пол. Kaplica Doktorów), Академічна (пол. Akademicką) і Капела Радзивілла (пол. Kaplica Radziwiłła). Вона присвячена Введенню Пресвятої Діви Марії, св. Стефана й Олексія Сповідника (пол. Ofiarowania Najświętszej Marii Panny, świętego Szczepanai świętego Aleksego Wyznawcy). Капела розташована на першому поверсі Срібної дзвіниці.
Капела Шафранців. Фото 2 жовтня 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
У 1420 році коштом єпископа Куявсько-Поморського та канцлера великого коронного Яна Шафранця герба «Старикінь» (пол. Jan Szafraniec herbu Starykoń), який помер 28 липня 1433 року, і його брата, старости й воєводи Краківського Петра Шафранця герба «Старикінь» (пол. Piotr Szafraniec herbu Starykoń), який помер 1437 року, капелу перетворено на їхню усипальницю. У ній установлено вівтар, присвячений Тілу Господа.
Капела Шафранців. Фото 6 жовтня 2016 року. Автор – Tsadee. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
На початку XVII століття Капелу Шафранців було передано Колегії юристів Краківського університету. У 1902 – 1906 рр. капелу відремонтовано коштом родини Радзивіллів.
Капела Шафранців. Гробниця єпископа Краківського, кардинала й князя Єжи Радзивілла
(пол. Jerzy Radziwiłł), який помер 21.01.1600 р. Фото 6 жовтня 2016 року. Автор – Tsadee. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
17. Капела Потоцьких (пол. Kaplica Potockich (Mdlitwy)), також відома як Ружиців (пол. Różyców) і єпископа Падневського (пол. Padniewskiego). Вона присвячена Очищенню Пресвятої Діви Марії (пол. Oczyszczenia Najświętszej Panny Marii).
Капела Потоцьких. Фото 9 травня 2013 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
Капелу засновано 1381 року єпископом Краківським Завішею Курозвенцьким герба «Порай», «Роза» (пол. Zawisza Kurozwęcki herbu Poraj, Różyc), який помер у січні 1382 року. Первісна назва капели — Ружиців — походить від герба єпископа — «Роза». У 1425 році роботи з її будівництва були завершені воєводою Сандомирським Миколаєм Курозвенцьким герба «Порай» (пол. Mikołaja Kurozwęcki herbu Poraj). У 1572 – 1575 рр. капелу перебудовано на усипальницю єпископа Краківського Філіпа Падневського герба «Новина» (пол. Filip Padniewski herbu Nowina), який помер 17 квітня 1572 року. У 1832 – 1840 рр. коштом графині Софії Ксаверівни Потоцької, уродженої Браницької (пол. Zofia Potocka z Branickich), капелу перебудував у дусі класицизму австрійський архітектор Петер фон Нобіле (нім. Peter von Nobile) на усипальницю родини Потоцьких. Тут був похований чоловік графині, граф Артур Станіслав Потоцький (пол. Artur Stanisław Potocki), який помер 30 січня 1832 року, родоначальник «кшешовицької гілки» (пол. «gałęzi krzeszowickiej») родини Потоцьких.
Капела Потоцьких. Фото 16 вересня 2016 року. Автор – Tsadee. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
18. Капела Святого Хреста, у ній похований король Казимир IV Ягеллончик.
19. Капела Святої Трійці або королеви Софії Гольшанської).
20. Мавзолей і вівтар св. Станіслава (пол. Mauzoleum i ołtarz św. Stanisława) — покровителя костелу та Польської держави. Мавзолей під куполоподібним балдахіном із чорного й рожевого мармуру, а також золоченої бронзи та дерева звів у 1626 – 1629 рр. польський архітектор з італійської Швейцарії Джованні Баттіста Тревано (італ. Giovanni Battista Trevano). Роботи були профінансовані єпископом Краківським Марціном II Шишковським герба «Остоя» (пол. Marcin II Szyszkowski herbu Ostoja). Під куполом, який підтримують чотири колони, розташований вівтар у стилі бароко.
Мавзолей св. Станіслава. Фото 29 вересня 2021 року. Автор – ВЧ. Фото без змін
Купол мавзолею вкритий так званою «рибячою лускою» (черепицею) із позолоченої мідної бляхи, а зсередини він прикрашений поліхромією на релігійні теми. На колонах установлено позолочені бронзові статуї чотирьох євангелістів.
Труна-релікварій св. Станіслава. Фото 8 серпня 2004 року. Автор – Bogitor. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
Основним елементом мавзолею є дерев’яний, покритий сріблом релікварій у формі труни 1670 року роботи гданського ювеліра Пітера фон ден Реннена (пол. Peter von den Rennen). На труні дванадцять барельєфів із зображенням сцен із життя, смерті та чудес св. Станіслава.
Над релікварієм висять три світильники: середній, подарований княгинею Ізабеллою Ельжбетою Доротою Чарторийською (пол. Izabella Elżbieta Dorota Czartoryska), датується 1805 роком, а бічні профінансовані 1900 року єпископом Краківським кардиналом Яном Маурицієм Павлом Пузиною з Козельська герба «Брама (Огінець)» (пол. Jan Maurycy Paweł Puzyna z Kosielska herbu Brama (Oginiec)).
21. Головний вівтар (коронаційний) (пол. Ołtarz Główny (koronacyjny)). Його спроєктував італійський архітектор Джованні Баттіста Джізлені (італ. Giovanni Battista Gisleni) коштом єпископа Краківського Петра Гембіцького герба «Наленч» (пол. Piotr Gembicki herbu Nałęcz). Вівтар виготовлено між 1646 і 1648 рр. із позолоченого дерева й зведено близько 1650 року. На подвійному постаменті чотири складені колони. Середні з них сильно виступають і обрамляють вівтарну раму. У центрі — картина Розп’ятого Христа. Колони підтримують трикутний фронтон зі статуєю Воскреслого Христа.
Фото 30 серпня 2012 року. Джерело – https://gorskiewedrowki.blogspot.com/2012/10/droga-krolewska-cz6-wawel.html. Фото без змін
Фото 2017 року. Джерело – https://ariananadia.livejournal.com/1619133.html. Фото без змін
На середньому виступі між сходами, що ведуть до вівтаря, розташована бронзова пам’ятна плита №11 єпископа Краківського кардинала Фредерика Ягеллончика, який помер 14 березня 1503 року (докладніше про гробницю див. у статті: Гробниця Фредерика Ягеллончика). Ліворуч від могили єпископа впродовж 1399 – 1949 рр. розташовувалася гробниця королеви св. Ядвіги Анжуйської № 3–а, яка померла 17.07.1399 р. (докладніше про гробницю див. у статті: Саркофаг королеви св. Ядвіги Анжуйської). Поблизу Головного вівтаря, перед Вівтарем св. Бригіти Шведської (не зберігся) було поховано 2-го сина короля Владислава II «Ягайла», дев’ятимісячного Казимира Ягеллончика, який помер 2 березня 1427 року. У 1950 році були проведені дослідження його імовірних останків, які дозволили зробити висновок, що він помер у півтора року, а дати його народження й смерті, зазначені в джерелах, було поставлено під сумнів.
22. Вівтар Розп’ятого Ісуса та релікварій св. Ядвіги (королеви) (пол. Ołtarz Pana Jezusa ukrzyzowanego i relikwiarz św. Jadwiga (krol.)). Він розташований у північно-східній частині костелу, поруч із сакристією (ризницею). Інвентарний номер вівтаря — WKW/eIII/04/oltarz/zw/cudownego/krucyfiksu, його розміри: висота 11,648 м, довжина 5,347 м, ширина 4.592 м.
Праворуч Вівтар Розп’ятого Ісуса. Фото 29 вересня 2021 року. Автор – ВЧ. Фото без змін
Вівтар виготовлено з чорного дембницького мармуру (пол. czarny marmur z Dębnika) і рожевого пачултовицького мармуру (пол. różowy marmur z Paczółtowic) у стилі бароко. Його спроєктував італійський архітектор Франческо Плачіді (італ. Francesco Placidi) у 1743 – 1745 рр. Величезна п’ятиосьова конструкція з виразним плануванням спочиває на високій двоярусній основі. У нижній частині по центру — вівтарний камінь у вигляді горизонтального прямокутника з нішею. На вівтарі розташоване славетне розп’яття Чорного Христа з липового дерева(?) кінця XIV століття — «Хрест святої королеви Ядвіги». У нішу вівтарного каменя 1987 року поміщено бронзовий релікварій № 3-в з останками королеви св. Ядвіги Анжуйської (докладніше про релікварій див. у статті: Саркофаг королеви св. Ядвіги Анжуйської).
23. Вхід на Дзвіницю Сигізмундівську (пол. Wejscie na Dzwon Zygmuntowska).
24. Кафедральна казна-скарбниця (пол. Skarbiec katedralna), будівлю споруджено в 1481 – 1500 рр. У 1900 – 1902 рр. поліхромію стін і склепіння виконав польський живописець, вітражист і графік Юзеф Мехоффер (пол. Józef Mehoffer) спільно з іншим польським живописцем Яном Талагою (пол. Jan Talaga).
Казна-скарбниця, будівля ліворуч. Фото 20 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
25. Кафедральна сакристія-ризниця (пол. Zakrystia katedralna). Колишня Капела св. Маргарити (пол. Kaplica św. Małgorzaty) збудована в 1320 – 1322 рр. У 2-й половині XV століття єпископ Краківський у 1471 – 1488 рр. Ян Жешовський герба «Півкозиць» (пол. Jan Rzeszowski herbu Półkozic) розширив капелу й перетворив приміщення на ризницю.
Сакристія-ризниця. Фото 11 липня 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
Сакристія-ризниця. Фото 7 листопада 2012 року. Автор – Tsadee. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
26. Вхід до Королівських крипт (пол. Wejscie do Grobow Królewskich).
27. Вхід до Крипти національних пророків (пол. Wejście do Krypty Proroków Narodowych).
Могили ранніх польських правителів і перших єпископів були зруйновані під час будівництва готичного костелу в XIV столітті. Перші королі відродженого польського королівства після 1320 року і до смерті короля Яна I Ольбрахта 1501 року були поховані в похоронних камерах під підлогою з надгробками. Починаючи з короля Казимира IV Ягеллончика (правив 1447 – 1492 рр.), стало прийнято ховати королів і королев також у похоронних камерах під підлогою з надгробками, але в окремих капелах, прибудованих до костелу.
У костелі та в капелах були поховані:
Болеслав IV «Кучерявий», князь Краківський, помер 05.01.1173 р., польський історик XV століття Ян Длугош (пол. Jan Długosz) згадує про його поховання в костелі;
Болеслав, 2-й син князя Краківського Казимира II «Справедливого», помер 16.04.1182 або 1183 р., не виключено, що його було поховано в костелі;
Мешко IV «Плутаногий», князь Краківський, помер 16.05.1211 р., імовірно, був похований у костелі, але інформацію про це надав лише історик Ян Длугош;
1. Владислав I «Локетек», король, помер 02.03.1333 р., гробниця в костелі;
Анна (Ольдона) Гедимінівна, 1-ша дружина короля Казимира III «Великого», померла 25.05.1339 р., у костелі, поховання не збереглося;
2. Казимир III «Великий», король, помер 05.11.1370 р., гробниця в костелі;
3. св. Ядвіга Анжуйська, королева, померла 17.07.1399 р., спочатку в гробниці № 3–а біля Головного вівтаря в костелі, потім у саркофазі № 3-б в костелі, нині її мощі № 3-в у Вівтарі Розп’ятого Ісуса в костелі;
3. Ельжбета Боніфація Ягеллонка, старша дочка короля Владислава II «Ягайла», померла 13.07.1399 р. (вік 3 тижні), у гробниці матері королеви Ядвіги Анжуйської;
4. Анна Цельська, 2-га дружина короля Владислава II «Ягайла», померла 20 або 21.03.1416 р., поховання в костелі;
Ельжбета Грановська з Пілиці, 3-тя дружина короля Владислава II «Ягайла», померла 12.05.1420 р., спочатку в Капелі Діви Марії (Маріацькій), у 1587 році її останки були перепоховані, де саме — невідомо;
? Казимир Ягеллончик, 2-й син короля Владислава II «Ягайла», помер 02.03.1427 р. (вік 9 місяців), його надгробна плита розташована перед Головним вівтарем костелу;
4. Ядвіга Ягеллонка, 2-га дочка короля Владислава II «Ягайла», померла 08.12.1431 р., у похованні матері королеви Анни Цельської в костелі;
5. Владислав II «Ягайло», король, помер 01.06.1434 р., гробниця в костелі;
6. Владислав III «Варненчик», король, загинув 10.11.1444 р., кенотаф у костелі;
7. Софія Андріївна Гольшанська, 4-та дружина короля Владислава II «Ягайла», померла 21.09.1461 р., поховання в Капелі Святої Трійці;
8. Ельжбета Ягеллонка, 3-тя дочка короля Казимира IV Ягеллончика, померла 09.05.1466 р. (вік 1 рік), похована під Вівтарем св. Дороти в костелі, поруч із похованням королеви Анни Цельської та її дочки;
4. Ельжбета Ягеллонка, 4-та дочка короля Казимира IV Ягеллончика, померла між 19.05.1480 та 20.05.1481 р. (в дитинстві), у похованні королеви Анни Цельської в костелі;
9. Казимир IV Ягеллончик, король, помер 07.06.1492 р., гробниця в Капелі Святого Хреста;
10. Ян I Ольбрахт, король, помер 17.06.1501 р., гробниця в Капелі короля Яна I Ольбрахта;
11. Фредерик Ягеллончик, 6-й син короля Казимира IV Ягеллончика, помер 14.03.1503 р., його надгробна плита розташована на середньому виступі сходів, що ведуть до Головного вівтаря в костелі;
12. Ельжбета «Ракушанка» Габсбурзька, дружина короля Казимира IV Ягеллончика, померла 30.08.1505 р., поховання в Капелі Святого Хреста.
Починаючи з короля Сигізмунда I «Старого», королівські поховання стали поміщати в крипти, у костелі для цих осіб встановлювалися пам’ятні надгробки або пам’ятні плити:
13. Пам’ятні надгробки Ягеллонів у Сигізмундівській капелі;
14. Пам’ятний надгробок короля Стефана Баторія у Капелі Діви Марії (Маріацькій);
15. Пам’ятні плити династії Ваза у Капелі Ваза;
16. Пам’ятний надгробок короля Михала Томаша Вишневецького та його дружини Елеонори Марії Жозефи Габсбурзької;
17. Пам’ятний надгробок короля Яна III Собеського та його дружини Марії Казиміри Луїзи де ла Гранж д’Аркьєн;
18. Пам’ятна плита регента королівства, кардинала Збігнева Олесницького.