САРКОФАГ ЦЕЦИЛІЇ РЕНАТИ ГАБСБУРЗЬКОЇ
2. Саркофаг Цецилії Ренати Габсбурзької (пол. Sarkofag królowej Cecylii Renaty), 1-ша дружина короля Владислава IV Вази, померла 24 березня 1644 року у Вільно (лит. Vilna) у Великому князівстві Литовському (нині Вільнюс (лит. Vilnius), столиця Литви) у віці 32 років.
Місцезнаходження саркофага. Нині саркофаг розташований у Кипті родини Владислава IV.
Джерело – http://www.poczet.com/foto/groby4.htm. Фото без змін
Історія. Цецилія Рената отримала суворе католицьке виховання в єзуїтів і була незвичайно побожною, чим здобула симпатії людей. Водночас мала життєрадісний характер, вирізнялася гострим розумом. Крім німецької, володіла латиною та італійською мовою, любила музику, виступала в театральних виставах.
Герб Цецилії Ренати. Суспільне надбання. Фото без змін
Цецилія Рената Австрійська, королева Польщі. Нідерландський художник Петер Данкертс де Рі (нідерл. Peter Danckerts de Rij). 1643 рік. Національна портретна галерея Швеції. Замок Грипсгольм у Марієфреді. Суспільне надбання. Фото без змін
Цецилія Рената померла 24 березня 1644 року після пологів третьої дитини внаслідок «зараження організму». Дитина — дівчинка — з’явилася на світ мертвонародженою.
Королеву було поховано 1644 року, першою в Кипті родини Владислава IV. Саркофаг Цецилії Ренати є справжнім шедевром ливарного мистецтва XVII століття. Він виготовлений із чорнених листів міді й являє собою цікавий зразок ювелірної справи майстерні Яна Кристіана Бірпфаффа (пол. Jan Christian Bierpfaff) з Торуня (пол. Toruń, нині місто в Куявсько-Поморському воєводстві). Саркофаг багато декорований позолоченими мідними вставками на різноманітні сюжети. Усі ці елементи кріпилися до каркаса з дерева звичайними залізними цвяхами.
«Sarkofag Cecylii Renaty, żony Władysława IV». Малюнок 1814 року. Польський художник і графік Міхал Стахович (пол.). Джерело – https://polona.pl/item/cecylia-renata-wladyslawa-iiii-zona,MTEwMjE4NDg3/. Суспільне надбання. Фото без змін
«Sarkofag królowej Cecylii Renaty, żony Władysława IV». Малюнок 1817 року. Польський художник і графік Міхал Стахович (пол. Michał Stachowicz). Джерело – https://polona.pl/item/cecylia-renata-zona-wladyslawa-ivgo,NDU2NDg2/0/#info:metadata. Суспільне надбання. Фото без змін
На саркофазі королеви, зокрема, зображено дві сцени зі Старого Заповіту. На лицьовій стінці — прибуття цариці Савської до царя Соломона, а з іншого боку — Естер перед царем Артаксерксом, яка просить його про милість до іудейського народу.
На лицьовій стінці саркофага: прибуття цариці Савської до царя Соломона. Фото 17 грудня 2019 року. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/krakow-xviiwieczne-sarkofagi-odzyskaly-blask-i-wrocily-na-wawel/ga/c1-14662055/zd/40783009. Фото без змін
Обидві ці біблійні історії говорять про щедрість, доброзичливість правителя. Ці сюжети, поміщені на саркофаг, слугують для того, щоб показати королеву як доброчесну жінку та доброго правителя, який може здобути прихильність свого народу.
У 1840 році саркофаг Цецилії Ренати було перенесено до Крипти св. Леонарда. Під час реставрації саркофага останки королеви були оглянуті.
У 1920-х роках саркофаг ремонтувався.
У жовтні 2019 року, під час ремонтних робіт у коридорі біля крипти, саркофаг королеви накрито чорною тканиною з лілеями.
Саркофаг Цецилії Ренати в Кипті родини Владислава IV. Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Фото листопада 2019 року. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/wawel-szczatki-krola-korona-i-badacze-otwarto-sarkofag-augusta-ii-mocnego/ga/c1-14024301/zd/34903581. Фото без змін
У листопаді 2019 року саркофаг Цецилії Ренати відправлено на реставрацію в майстерню Агнешки й Томаша Тшош (пол. Agnieszka i Tomasz Trzosh) у Тихах (пол. Tychy, нині місто, адміністративний центр ґміни Тихи в Сілезькому воєводстві).
Фото листопада 2019 року. Усередині труна з останками королеви. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/wawel-szczatki-krola-korona-i-badacze-otwarto-sarkofag-augusta-ii-mocnego/ga/c1-14024301/zd/34903571. Фото без змін
Із саркофага було вилучено королівські регалії та передано до Вавельського Кафедрального музею (пол. Muzeum Katerdralne). Вони зроблені зі срібла й позолочені, але прості, без коштовного каміння.
Найважливішим завданням під час реставраційних робіт було позбавлення від дерев’яного каркаса всередині нього, який було встановлено під час його ремонту в 1920-х роках. Реставратори замінили його новою конструкцією жорсткості з нержавіючої сталі.
У грудні 2019 року після проведеної реставрації саркофаг повернувся до крипти.
Фото 17 грудня 2019 року. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/krakow-xviiwieczne-sarkofagi-odzyskaly-blask-i-wrocily-na-wawel/ga/c1-14662055/zd/40783145. Фото без змін
Вид зверху. Фото 17 грудня 2019 року. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/krakow-nowy-blask-wawelskich-sarkofagow-zakonczyl-sie-kilkuletni-projekt-wart-44-mln-zl-zdjecia/ga/c13-15050200/zd/44020530. Фото змінено
Герб на лицьовій стінці саркофага з лівого боку. Фото 17 грудня 2019 року. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/krakow-xviiwieczne-sarkofagi-odzyskaly-blask-i-wrocily-na-wawel/ga/c1-14662055/zd/40782987. Фото без змін
Герб на лицьовій стінці саркофага з правого боку. Фото 17 грудня 2019 року. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/krakow-xviiwieczne-sarkofagi-odzyskaly-blask-i-wrocily-na-wawel/ga/c1-14662055/zd/40783071. Фото без змін
Права бічна стінка саркофага. Фото 17 грудня 2019 року. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/krakow-xviiwieczne-sarkofagi-odzyskaly-blask-i-wrocily-na-wawel/ga/c1-14662055/zd/40783125. Фото змінено
Ліва бічна стінка саркофага. Фото 17 грудня 2019 року. Джерело – https://dziennikpolski24.pl/krakow-xviiwieczne-sarkofagi-odzyskaly-blask-i-wrocily-na-wawel/ga/c1-14662055/zd/40782973. Фото без змін