КРИПТА СТЕФАНА БАТОРІЯ
3. Крипта Стефана Баторія (пол. Krypta Stefana Batorego), король раптово помер 12 грудня 1586 року в Гродно у Великому князівстві Литовському (білор. Гродна, нині місто, адміністративний центр Гродненської області, Білорусь) у віці 53 років. У центрі крипти розташований лише один саркофаг — короля Стефана Баторія.
Крипта Стефана Баторія. http://www.poczet.com/foto/groby2.htm. Фото без змін
Місцезнаходження крипти. Крипта є третьою після вестибюля в низці Королівських крипт, вона не прохідна й розташована праворуч по коридору.
Історія. У 1579 році король Стефан Баторій розпочав війну за Лівонію, захоплену Московським царством попереднього року, та втрачені 1563 року Полоцькі землі. Він здійснив три переможні наступальні походи на територію Московії, мобілізувавши близько 48 тисяч солдатів проти 200-тисячної московської армії. Королівські війська були оснащені потужною облоговою артилерією.
Портрет Стефана Баторія в коронаційному вбранні. Невідомий австрійський художник. Близько 1583 року. Музей історії мистецтв, Відень. Суспільне надбання. Фото без змін
Портрет короля Стефана Баторія (фрагмент). Німецький придворний живописець Мартін Кобер (пол. Martin Kober). 1583 рік. Музей у Любліні. Суспільне надбання. Фото без змін
Портрет Стефана Баторія. Німецький придворний живописець Мартін Кобер (пол. Martin Kober). 1586 рік. Королівський замок на Вавелі, Краків. Суспільне надбання. Фото без змін
Автограф Стефана Баторія. Суспільне надбання. Фото без змін
Готуючись до нової війни з Московією, після смерті царя Івана IV «Грозного» 1584 року, король Стефан Баторій полював у Молавицькому лісі (пол. Puszczy Molawickiej) у Кундзіні (пол. Kundzin, нині населений пункт Сокульського повіту Підляського воєводства). Хроніку останніх днів короля залишив один із лікарів, що лікували Стефана Баторія, Ніколо Бучело (пол. Nicolo Buchelo). 7 грудня 1586 року король повернувся з полювання, випив червоного вина, і в нього почалися судоми. Його перевезли до сусіднього Гродно у Великому князівстві Литовському (білор. Гродна, нині місто, адміністративний центр Гродненської області, Білорусь) і поклали в ліжко в замку міста. Вранці йому стало трохи краще. Стефан Баторій верхи на коні вирушив до храму. Просто під час служби він знепритомнів. Його віднесли до замку. З 9 по 11 грудня король майже не вставав з ліжка, увесь час перебував при свідомості, але його мучила страшна спрага. Стефан Баторій пив угорське вино, хоча лікарі йому забороняли. Напади траплялися кілька разів на день. У перервах між ними він почувався задовільно й навіть проводив зустрічі із сенаторами. Вранці 12 грудня 1586 року медики засвідчили, що в хворого лихоманковий нерівний пульс, чого раніше не траплялося. Його, як і раніше, мучила страшна спрага, він попросив вина, а через кілька годин у віці 53 років Стефан Баторій помер без сповіді та причастя.
Через три дні після смерті Стефана Баторія в Гродно було проведено патологоанатомічний розтин його тіла й бальзамування. Розтин тіла Стефана Баторія вважається першим таким медичним актом, задокументованим на території Східної Європи. Згідно з його висновком, король помер від уремії, хвороби нирок. Оригінал протоколу не зберігся, лише копія, переписана через 200 років після смерті короля. Тіло Стефана Баторія було поховано у Гродно в дерев’яній труні в Łobzowie.
Незабаром у майстерні гданського майстра Даніеля Гізелера (пол. Daniel Gieseler) для Стефана Баторія було замовлено олов’яний саркофаг. Роботи з його виготовлення тривали майже півтора року. У 1588 році виготовлений олов’яний саркофаг з останками короля перевезли до Кракова. Імовірно, під час транспортування саркофаг зазнав пошкоджень, які були відремонтовані в костелі на Вавелі Войцехом Хмурецьким (пол. Wojciech Chmurecki). Похорони в Капелі Діви Марії відбулися 23 травня 1588 року, саркофаг поміщено під надгробок.
У 1877 році саркофаг із тілом Стефана Баторія було перенесено з Капели Діви Марії до крипти, нині Крипти Стефана Баторія. Саркофаг є справжнім шедевром ливарного мистецтва. Олов’яні пластини, що прикрашають саркофаг, мають багату композицію.
На передній стінці саркофага: крайній ліворуч — цар ізраїльський Давид, у центрі — герб короля Стефана Баторія зі щитотримачами, крайній праворуч — троянський спадкоємець престолу Гектор. Фото 2019 року. http://www.poczet.com/foto/groby2.htm. Фото без змін
Рельєфи по боках саркофага представляють чотири головні чесноти — Стійкість, Справедливість, Розсудливість, Помірність, уособлення яких протиставлялися постатям, що символізують пороки.
Ліва бічна стінка саркофага. Фото 15 січня 2016 року. https://deon.pl/po-godzinach/historia/wawel-odnowiono-sarkofag-krola-stefana-batorego-zdjecia,375406. Фото без змін
Фортітудо (лат. fortitudo) — Стійкість на відміну від ассирійського полководця Олоферна. Фото 2016 року https://www.facebook.com/KatedraWawel/photos/pcb.3021976801237340/3021976054570748/?type=3&theater. Фото без змін
Юстиція (лат. iustiсia) — Справедливість на противагу римському імператору Нерону. Фото 2016 року. https://www.facebook.com/KatedraWawel/photos/pcb.3021976801237340/3021976404570713/?type=3&theater. Фото без змін
Права бічна стінка саркофага. Фото 15 січня 2016 року. https://deon.pl/po-godzinach/historia/wawel-odnowiono-sarkofag-krola-stefana-batorego-zdjecia,375406. Фото без змін
Прудентія (лат. prudentia) — Розсудливість, на відміну від римського царевича Секста Тарквінія (лат. Sextus Tarquinius). Фото 2016 року. https://www.facebook.com/KatedraWawel/photos/pcb.3021976801237340/3021975587904128/?type=3&theater. Фото без змін
Темперантія (лат. temperantia) — Помірність, на відміну від ассирійського царя Сарданапала. Фото 2016 року. https://www.facebook.com/KatedraWawel/photos/pcb.3021976801237340/3021975831237437/?type=3&theater. Фото без змін
У 1877 році саркофаг короля перебував у дуже поганому стані. Під час його огляду 20 липня 1877 року він розпався на частини. Тіло Стефана Баторія збереглося досить добре. У внутрішній дерев’яній труні на оксамитовій подушці спочивала коронована голова з бородою та вусами, держава ліворуч, скіпетр у правій руці та належна королю шабля. Тіло короля було вкрите ризою із золотою пряжкою. На кришці саркофага поряд зі скульптурами й текстом — поясний портрет короля, намальований на бляхі. Після поверхневого очищення олов’яного саркофага декоративні бляшані пластини з олова було прикріплено до дерев’яного ящика з останками монарха.
Корона, скіпетр, держава та шабля короля Стефана Баторія, виявлені після відкриття саркофага 1877 року. З «Encyklopedia staropolska», 1902, т. 3. Суспільне надбання. Фото без змін
Шабля, можливо, короля Стефана Баторія. Музей Війська Польського, Варшава. http://www.poczet.com/foto/varia.htm. Фото без змін
У 1930 році саркофаг Стефана Баторія було знову розкрито.
Останки Стефана Баторія. Фото 1930 року. Зі збірки Національного цифрового архіву. http://www.poczet.com/szczatki.htm. Суспільне надбання. Фото без змін
Королівські регалії. https://www.ruinyizamki.pl/krolowie/batory.html. Фото без змін
Копія корони з гробниці короля Стефана Баторія, зроблена під час розкриття саркофага 1930 року Генріком Вальдином (пол. Henryk Waldyn). https://www.facebook.com/KatedraWawel/photos/pcb.3021976801237340/3021974754570878/?type=3&theater. Фото без змін
У 1931 році було проведено наступну консервацію саркофага. Вона полягала в заміні дерев’яного каркаса та нанесенні на олово полірувального покриття для виключення подальшої корозії. Але продукти окиснення олова, які покривали зображення на саркофазі сірим нальотом, не були видалені.
У 1934 році текст копії протоколу розтину тіла Стефана Баторія було проаналізовано професорами медицини з Кракова. Висновок, зроблений професорами, збігся з офіційною версією: король помер від уремії, яка була кінцевою стадією полікістозної дегенерації нирок.
У 1938 році до крипти було поміщено Ковчег із прахом короля Станіслава I Лещинського, згодом перенесений до Сигізмундівської крипти.
У 1964 році в Лондоні вийшла книга «Чи королевбивство? Критичне дослідження смерті короля Стефана Великого Баторія» (пол. Czy królobójstwo? Krytyczne studium o śmierci króla Stefana Wielkiego Batorego) польського лікаря, професора й історика-любителя Германа Здзіслава Шойринга (пол. Herman Zdzislaw Scheuring), який помер 16 квітня 1963 року. Згідно з 13 аргументами, представленими в книзі, можна припустити, що це замовне вбивство, монарх помер унаслідок отруєння іноземними лікарями та його супротивниками. Сильна спрага короля перед смертю — один із симптомів отруєння миш’яком. Такої самої думки дотримувалася у своїй статті «Загадкова смерть Стефана Баторія» (пол. Tajemnicza śmierć Stefana Batorego), опублікованій 1966 року в лондонському журналі «Wiadomości». Nr 31 (1061), s. 2, 31 lipca 1966, польська письменниця й журналістка Зофія Козаринова (пол. Zofia Kozarynowa, померла 17 квітня 1992 року).
Саркофаг Стефана Баторія в крипті. Фото 5 травня 2005 року. Автор – Janmad. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
Саркофаг із західного боку. На ньому зображено міфічного героя Геракла та вождя єврейського народу Юду Маккавея. Фото 2014 року. https://www.facebook.com/KatedraWawel/photos/pcb.3021976801237340/3021975037904183/?type=3&theater. Фото без змін
У 2015 році розпочалася третя вже комплексна реставрація та консервація королівського саркофага в майстерні Агнешки й Томаша Тшош (пол. Agnieszka i Tomasz Tszhosh) у Тихах (пол. Tychy, нині місто, адміністративний центр ґміни Тихи в Сілезькому воєводстві). Агнешка Тшош розповіла журналістам: «Ми видалили продукти окиснення олова, і завдяки цьому ви можете побачити саркофаг у всій його красі, можливо, трохи шокуюче барвистим, але саме таким він був спочатку. Олово використовувалося для імітації дорогого полірованого срібла».
Саркофаг Стефана Баторія тимчасово експонувався в Капелі Ваза. Фото 15 січня 2016 року. https://autogear.ru/article/419/650/stefan-batoriy-biografiya-godyi-jizni-pravlenie-voynyi/. Фото без змін
Реставратори також реставрували поліхромію, позолоту й реконструювали деталі скульптурних елементів на підставі документації, підготовленої 1877 року польським археологом та істориком професором Юзефом Александром Лепковським герба «Домброва» (пол. Józef Aleksander Łepkowski herbu Dąbrowa). Після оновлення зображень на саркофазі все було покрито двома захисними шарами. Елементи саркофага було закріплено на новому каркасі з нержавіючої сталі. Після 9 місяців роботи в січні 2016 року саркофаг повернули до костелу на Вавелі, і він тимчасово експонувався в Капелі Ваза. Потім саркофаг було перенесено до Крипти Баторія. Мідну труну з останками монарха, яка весь час перебувала на Вавелі, знову поміщено всередину саркофага.
Портрет короля Стефана Баторія з кришки саркофага, нині перебуває у Вавельському Кафедральному музеї (пол. Muzeum Katerdralne). https://www.facebook.com/KatedraWawel/photos/pcb.3021976801237340/3021974137904273/?type=3&theater. Фото без змін
Портрет короля Стефана Баторія повернувся на кришку саркофага. Це копія, зроблена доктором Евою Вількойч (пол. Ewa Wiłkojć) за збереженим зображенням монарха.
Фото 15 січня 2016 року https://deon.pl/po-godzinach/historia/wawel-odnowiono-sarkofag-krola-stefana-batorego-zdjecia,375406. Фото без змін
«Я дивлюся на саркофаг із захопленням. Нинішній його стан не схожий на первісний. Конструкція всередині настільки продумана, що бляшані пластини взагалі не рухомі, що раніше було величезною проблемою, тому що вони були прикручені, покороблені й скривлені», — прокоментував підсумки роботи директор музею «Королівський замок на Вавелі» професор Ян Юліуш Островський (пол. Jan Juliusz Ostrowski).
Фото 15 січня 2016 року. https://deon.pl/po-godzinach/historia/wawel-odnowiono-sarkofag-krola-stefana-batorego-zdjecia,375406. Фото без змін
Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman