САРКОФАГ КОРОЛЯ СИГІЗМУНДА II АВГУСТА
2. Саркофаг короля Сигізмунда II Августа (пол. Sarkofag króla Zygmunta II Augusta), помер 7 липня 1572 року в Книшині (пол. Knyszyn, нині місто в Моньківському повіті Підляського воєводства) у віці 51 року.
Місцезнаходження саркофага. Нині саркофаг розташований у Сигізмундівській крипті.
Джерело – http://www.poczet.com/foto/groby2.htm. Фото без змін
Історія. Сигізмунд II Август — останній представник династії Ягеллонів на троні. Крім того, він є останнім королем польським і великим князем литовським, який отримав корону внаслідок успадкування, а не будучи обраним.
Коронаційні черевики Сигізмунда II Августа. 1530 рік. Національний музей, Краків. Джерело – http://www.poczet.com/foto/varia.htm. Фото без змін
Дитячі обладунки Сигізмунда Августа 1533 року (принцу 13 років), виготовлені зброярем Йоргом Зойзенхофером (нім. Jörg Seusenhofer). Угорський національний музей, Будапешт. Фото 1975 року. Суспільне надбання. Фото без змін
Виховання під керівництвом матері, енергійної й гордої Бони Сфорца, послабило душевні сили Сигізмунда Августа й розвинуло в ньому мрійливість та нерішучість.
Медаль Сигізмунда II Августа, середина XVI століття. Венеціанський медальєр Джованні Якопо Караліо (італ. Giovanni Jacopo Caraglio). Національний музей, Варшава. Фото 2013 року. Автор – BurgererSF. Суспільне надбання. Фото без змін
Сигізмунд Август був одружений тричі й у жодному зі шлюбів не мав дітей, із позашлюбних — одна дочка. Після смерті 8 травня 1551 року своєї другої дружини Барбари Радзивілл горе короля було невтішним. Він перевдягся в траурні одежі, які носив до останніх своїх днів.
Мініатюра Сигізмунда II Августа. Німецький художник-живописець Лукас Кранах «Молодший» (нім. Lucas Cranach der Jüngere). Близько 1553 року. Музей Чарторийських, Краків. Суспільне надбання. Фото без змін
Парадні обладунки Сигізмунда II Августа, виготовлені в Нюрнберзі майстром пластинчастих обладунків Кунцем Лохнером (нім. Kunz Lochner) у 1550-х роках. Королівська скарбниця, Стокгольм. Фото 2007 року. Автор – BurgererSF. Суспільне надбання. Фото без змін
Меч Сигізмунда II Августа. Фото 1907 року. Суспільне надбання. Фото змінено
Автограф Сигізмунда II Августа. Суспільне надбання. Фото без змін
Нещасливий у сімейному житті, зневірившись залишити по собі законного спадкоємця, Сигізмунд II Август віддався безладному життю й оточив себе чаклунками, сподіваючись, що вони відновлять його здоров’я, яке руйнувалося від нестриманості.
Він помер у Книшині (пол. Knyszyn, нині місто в Моньківському повіті Підляського воєводства) 7 липня 1572 року у віці 51 року. З ним припинилася династія Ягеллонів. Передбачаючи чвари й смуту безкоролів’я, Сигізмунд II Август у духовному заповіті переконував підданих зберігати мир і злагоду та закликав прокляття на тих, хто почне сварку і посіє громадський розбрат.
Похорон Сигізмунда II Августа пройшов за особливою церемонією. Після поминальної меси в каплиці замку в Тикоцині (пол. Tykocin, нині місто в Білостоцькому повіті Підляського воєводства) похоронна процесія рушила до Кракова. Тіло померлого несли двадцять чотири придворні в траурних каптурах зі свічками в руках, потім слідувала процесія зі ста бідняків із запаленими свічками, за нею — священники та королівські капелани. За ними їхав хорунжий на коні в чорній попоні. Далі вели вороного коня з королівськими гербами, за ним слідували двоє хлопчиків з баклерами (круглий випуклий щит)… У місцях, де вони проходили, процесію зустрічали залпи з гармат і стрілецької зброї. Уночі виставляли охорону, що складалася з двох королівських судових приставів, восьми списоносців, двох придворних і двох юргельтів.
У Варшаві траурну процесію вітали двісті бідняків, шістдесят придворних зі свічками в руках, а також представники всіх ремісничих цехів. Проведено 10 маршів осіб, одягнених у голдхер (різновид дорогої тканини із золотих або срібних ниток) та оксамит. Тіло монарха було представлене єпископам і настоятелям. Виставлено знаки королівської влади та придворний прапор. За старовинним звичаєм бідним роздавали гроші.
У Кракові траурну процесію біля Флоріанських воріт зустрічали посли іноземних дворів, єпископи, абати й члени гільдій. Були також прапороносці в обладунках, вкритих чорною тканиною, які слідували за старшинством земель, що вони представляли. Було також 30 коней у шовку, студенти, шістсот бідняків у плащах і священнослужителі. Потім вели коня в попоні з чорного оксамиту, далі їхав лицар у обладунках на вороному коні з оголеним мечем, спрямованим у землю. Позаду нього був хлопчик в обладунках, зі щитом, списом і вимпелом, також опущеними до землі, із зображенням «Орла» та «Погоні» — гербів Речі Посполитої. За ними слідував лицар у королівському вбранні, за ним сановники з королівськими знаками й шістдесят придворних зі свічками. Кортеж завершувала Анна Ягеллонка зі своїм двором на чолі з іноземними посланцями та радниками міста Кракова. Таким чином, тіло померлого короля було доставлено на Вавель.
Наступного дня було здійснено традиційні ходи містом з відвідуванням Костелів св. Франциска, св. Анни, св. Стефана і св. Трійці. Наступного дня в костелі на Вавелі розпочалася урочиста меса. У всіх краківських костелах дзвонили в дзвони. Єпископ виголосив проповідь, і під час співу «Отче наш» лицар, що зображував померлого короля, в’їхав до костелу і кинувся з коня на підлогу, що символізувало смерть монарха. Також було здійснено традиційне зняття державних печаток (печатки канцлера й скарбниці) і перенесення коронаційних регалій на вівтар. На підлогу було кинуто шолом, щит, меч і спис.
Зберігся докладний опис одягу Сигізмунда Августа для поховання. Тіло короля було обвинене восковою тканиною, потім одягнено сорочку з фламандського льону, поверх якої червоний дамаський giermak, закріплений золотим шнуром, що оперізує тіло. Поверх — білий поношений стихар (богослужбове облачення) і золотий двоголовий далматик (богослужбове облачення диякона). Вбрання завершував плащ із парчі. На шию короля було вдягнено ланцюжок із хрестом із діамантами й рубінами, на пальці — два перстені: смарагдовий і сапфіровий. Руки були вкриті шовковими рукавичками й металевими пластинами, а на ногах були черевики із золотими носками та позолочені шпори. З одного боку — меч у срібних піхвах, а поруч — скіпетр і держава. На голову вдягнено берет (чепець) із червоного атласу, а потім корону. На труні — позолочена срібна пластина з латинським написом, що інформує, хто спочиває в труні. Зсередини труну було обтягнуто чорним оксамитом. Похорон короля Сигізмунда II Августа був останнім траурним обрядом, проведеним з такою урочистістю в Польщі до її поділу наприкінці XVIII століття.
Королівський саркофаг було виготовлено з олова в Гданську, і він є справжнім шедевром ливарного мистецтва. Спочатку він був вкритий позолотою та поліхромією. Алегоричні зображення на саркофазі зображують дрімоту смерті й безсмертну душу.
«Szkic sarkofagu Zygmunta Augusta, wieka oraz 4 boków». Малюнок 1814 року. Польський художник і графік Міхал Стахович (пол. Michał Stachowicz). Джерело – https://polona.pl/item/augustus-sigismundus-ii,MTEwMjE4NDYy/0/#info:metadata. Суспільне надбання. Фото без змін
«Sarkofag króla Zygmunta Augusta». Малюнок 1817 року. Польський художник і графік Міхал Стахович (пол. Michał Stachowicz). Джерело – https://polona.pl/item/sarkofag-zygmunta-augusta,NDU2Mzk1/0/#info:metadata. Суспільне надбання. Фото без змін
У 1791 році польський публіцист, історик Тадеуш Чацький (пол. Tadeusz Czacki) з цікавості відкривав саркофаг Сигізмунда II Августа. Король був «повністю вкритий chmielem», Тадеуш Чацький побачив труп, який «зберігся повністю, лише почорнілим». На голові Сигізмунда II була корона, праворуч — держава, ліворуч — скіпетр, одяг багатий, але ветхий. На його шиї багатий золотий ланцюжок із камінням на хресті.
На початку XX століття саркофаг Сигізмунда II Августа перебував у Крипті Ваза біля східної стіни.
У травні 1930 року саркофаг Сигізмунда II Августа було розкрито.
Останки Сигізмунда II Августа. Фото травня 1930 року. Біля труни представники наукових кіл, духовенства й адміністрації Кракова. Зі збірки Національного цифрового архіву. Джерело – https://pl.wikipedia.org/wiki/Plik:Groby_kr%C3%B3lewskie_w_katedrze_na_Wawelu_w_Krakowie_(1-U-2724-4).jpg. Суспільне надбання. Фото без змін
.jpg){kind=link}
Фото травня 1930 року. Зі збірки Національного цифрового архіву. Джерело – http://www.poczet.com/szczatki.htm. Суспільне надбання. Фото без змін
Фрагмент мантії короля Сигізмунда II Августа, вилучений з його труни. Національний музей, Краків. Джерело – http://www.poczet.com/foto/varia.htm. Фото без змін
Високу художню цінність становлять корона й скіпетр із саркофага Сигізмунда II Августа з характерно красивою флерою (спосіб фарбування) в стилі пізньої готики.
Саркофаг у Сигізмундівській крипті. Фото 27 червня 2005 року. Автор – Sensor. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото змінено
Фото 2012 року. Джерело – https://gorskiewedrowki.blogspot.com/2012/10/droga-krolewska-cz6-wawel.html. Фото змінено
У 2017 – 2018 рр. саркофаг відреставровано в реставраційній майстерні Агнешки й Томаша Тшош (пол. Agnieszka i Tomasz Trzosh) у Тихах (пол. Тychy, нині місто, адміністративний центр ґміни Тихи в Сілезькому воєводстві).
Розкриття саркофагів, ліворуч — саркофаг Сигізмунда II Августа. Джерело – https://www.gosc.pl/gal/spis/3181250.Otwarto-sarkofagi-krolewskie-na-Wawelu. Фото без змін
Після реставрації саркофаг тимчасово експонувався в Капелі Ваза, потім повернений до Сигізмундівської крипти.
Джерело – https://info.wiara.pl/doc/6433787.500-lat-temu-urodzil-sie-krol-Zygmunt-II-August. Фото без змін
Фото 21 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Джерело – http://www.poczet.com/foto/groby2.htm. Фото без змін