Каплиця Діви Марії (Маріацька)
8. Каплиця Діви Марії (Маріацька) (пол. Kaplica Maryja Dziewica (Mariacka)), також відома як Каплиця Баторія (пол. Kaplica Batorego), Cyborialną, Mansjonarzy. Вона присвячена Різдву Пресвятої Богородиці (пол. Narodzenia Najświętszej Marii Panny).
Місцезнаходження каплиці. Каплиця прилягає до східного фасаду костелу, безпосередньо за його вівтарною частиною.
Фото 11 липня 2016 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe. Фото без змін
Історія каплиці. Її витоки сягають корінням XIV століття. Уже 1331 року безпосередньо за вівтарною частиною костелу, на його головній поздовжній осі знаходилася каплиця з вівтарем Різдва Пресвятої Богородиці.
У 1387 – 1390 рр. на цьому місці було збудовано нову готичну каплицю. Спочатку каплицю було розписано фресковим живописом руськими художниками зі східних земель монархії короля Владислава II «Ягайла». До наших днів збереглися лише фрагменти цих розписів, зокрема й у віконних прорізах та бічних прибудовах. У каплиці була похована королева Ельжбета Грановська, 3-тя дружина короля Владислава II «Ягайла», яка померла 12 травня 1420 року в Кракові від туберкульозу.
У 1586 році помер король Стефан Баторій. У 1594 – 1595 рр. за наказом його вдови королеви Анни Ягеллонки італійський архітектор і скульптор Санті Гуччі Фіорентіно (італ. Santi Gucci Fiorentino) реконструював каплицю в стилі маньєризму, перетворивши її на місце спочинку короля, чоловіка королеви. Надгробок Стефана Баторія було встановлено біля північної стіни каплиці навпроти вівтаря. Де була перепохована королева Ельжбета Грановська, невідомо.
У середині XVII століття каплиця знову змінила свій вигляд, на це вказує напис на вхідних дверях. Каноник і королівський секретар Войцех Серебряський (пол. Wojciech Serebryjski) вважав, що в інтер’єрі занадто мало мармуру. До інтер’єру каплиці в стилі бароко було додано велику кількість чорного мармуру. Також було збудовано барокову галерею, з’єднану переходом із Королівським замком.
Угорі барокова галерея. Фото 2017 року. https://www.mik.edu.pl/realizacje/wawel-oraz-kaplica-batorego/. Фото без змін
На вівтарі в 1647 – 1650 рр. було встановлено дарохранильницю, що має форму купольного храму.
https://www.mik.edu.pl/realizacje/wawel-oraz-kaplica-batorego/. Фото без змін
Серед настінних надгробків збереглася мармурова дошка каноніка і королівського секретаря Войцеха Серебряського, який помер 1649 року.
До реставрації 2006 року. https://www.mik.edu.pl/realizacje/wawel-oraz-kaplica-batorego/. Фото без змін
Після реставрації 2006 року. https://www.mik.edu.pl/realizacje/wawel-oraz-kaplica-batorego/. Фото без змін
Таким чином, готика, маньєризм і бароко поєдналися в одному невеликому інтер’єрі каплиці.
У 1877 році саркофаг із тілом Стефана Баторія було перенесено до крипти, нині Крипта Стефана Баторія.
17 січня 1945 року, під час Другої світової війни (1939 – 1945 рр.) при звільненні Кракова бомба, скинута з радянського літака, зруйнувала каплицю. Авіабомба вибухнула поруч із каплицею, між костелом і Королівським замком. Сам вибух не зачепив каплицю безпосередньо. Проте він вирвав готичний контрфорс із крила замку. Його верхня частина обвалилася на дах каплиці, пробивши склепіння й упавши всередину. Інтер’єр та елементи надгробка короля були пошкоджені.
Каплиця, завалена уламками після вибуху. Сайт – Smok Wie Lepiej. Суспільне надбання. Фото без змін
У 1946 – 1951 рр. проводилися роботи з відновлення каплиці.
У 2005 – 2006 рр. у каплиці виконано масштабні роботи з реставрації та консервації під керівництвом професора Іренеуша Плуска (пол. Ireneusz Płuska). Лазерне чищення деяких поверхонь проводив професор Ян Марчак (пол. Jan Marczak). Ці роботи торкнулися всього інтер’єру каплиці, включно з розписами, надгробком короля, меблями, мармуром, обхідною галереєю, пов’язаною з каплицею, а також трьох мармурових вівтарів, розташованих в амбулаторії костелу і таких, що становлять невід’ємну частину каплиці.
Після реставрації та консервації 2006 року. https://www.mik.edu.pl/realizacje/wawel-oraz-kaplica-batorego/. Фото без змін
Ельжбета Грановська з Пилиці, 3-тя дружина короля Владислава II «Ягайла», померла 12 травня 1420 року в Кракові у віці близько 48 років.
Історія. У 1416 році король Владислав II «Ягайло» овдовів. Йому сподобалася вже тричі заміжня вдова Ельжбета Грановська, дочка воєводи Сандомирського Оттона Пілецького герба «Топір», і король вирішив одружитися з нею.
Герб «Топір» (пол. Topór). «Гербовник Польщі від середньовіччя до XX століття». Тадеуш Гайль (пол. Tadeusz Gajl), Гданськ 2007 рік. Автор – Avalokitesvara. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
2 травня 1417 року відбулося весілля. Ельжбета була коронована 19 листопада 1417 року на Вавелі. Багато хто був незадоволений цим шлюбом, оскільки вважали, що 45-річна королева не зможе народити спадкоємця престолу. Королівський секретар Станіслав Цьолек герба «Цьолек» (пол. Stanisław Ciołek herbu Ciołek) написав алегоричну байку про те, як лев (Ягайло) одружився зі свинею (Ельжбетою) після того, як вона його приворожила.
Деякі дослідники, зокрема польський історик 2-ї половини XIX століття Клеменс Кантецький (пол. Klemens Kantecki), наводять біографію Ельжбети, яка істотно відрізняється від загальноприйнятої. Датою народження вважається 1382 рік (тобто вона була на десять років молодшою, ніж прийнято вважати). Під сумнів ставляться два перші шлюби Ельжбети. Припускають, що постать її другого чоловіка Яна з Їчина могла бути вигадана польським істориком XV століття Яном Длугошем (пол. Jan Długosz) з метою дискредитувати Ельжбету, показавши її низьке походження.
Королева Ельжбета та її лікар. Близько 1420 року.
http://24.241.233.28:5980/History/Galleries/pics_jogaila.htm. Суспільне надбання. Фото без змін
Через два роки після укладення шлюбу в Ельжбети почали проявлятися симптоми туберкульозу, від якого вона померла 12 травня 1420 року. Королеву було поховано в Каплиці Діви Марії.
У 1587 році її останки було вилучено з каплиці для її перебудови на місце спочинку короля Стефана Баторія. Де була перепохована Ельжбета, невідомо. Польський історик XVI століття Марцін Бельський (пол. Marcin Bielski) зазначав, що, судячи з кісток, королева була струнка й вродлива.
Напис, що зберігся на постаменті пам’ятного надгробка короля Стефана Баторія, нагадує про те, що королева Ельжбета Грановська колись спочивала тут.
14. Пам’ятний надгробок короля Стефана Баторія (пол. Pomnik króla Stefana Batorego), помер 12 грудня 1586 року. Тіло монарха було поховано в саркофазі під цим надгробком. У 1877 році саркофаг було перенесено до крипти, нині Крипта Стефана Баторія.
Портрет короля Стефана Баторія (фрагмент). Німецький придворний живописець Мартін Кобер (пол. Martin Kober). 1583 рік. Музей у Любліні. Суспільне надбання. Фото без змін
Надгробок було виготовлено 1595 року італійським архітектором і скульптором Санті Гуччі Фіорентіно (італ. Santi Gucci Fiorentino). Це єдина відома його робота, підписана самим скульптором, напис на надгробку свідчить: «SANTI GUCI FIORE…». Його було встановлено біля північної стіни каплиці навпроти вівтаря.
«Nagrobek króla Stefana Batorego w Kaplicy Mariackiej katedry wawelskiej». Малюнок 1817 року. Польський художник і графік Міхал Стахович (пол. Michał Stachowicz). https://pl.wikipedia.org/wiki/. Суспільне надбання. Фото без змін
«Monumentum Stephani Bathore». Гравюра 1822-1827 рр. Польський гравер Фрідріх Крістоф Дітріх (пол. Friedrich Christoph Dietrich). https://polona.pl/item/monumentum-stephani-bathorei,MjYxNDM2MDk/0/#info:metadata. Суспільне надбання. Фото без змін
Надгробок виготовлено з пісковика, червоного угорського мармуру й алебастру. Король, що лежить, спирається на спину і праву руку, голова піднята, а ноги схрещені. Цю позу правителі епохи Відродження вважали придатною для вічності: «Трохи відпочиваю, трохи спостерігаю». Стефан Баторій представлений у обладунках, у лівій руці тримає державу, у правій – скіпетр. Обличчя короля з високим чолом і невеликим носом, а також із високо піднятими бровами та довгими вусами відповідає портретам Стефана Баторія.
Фото 15 липня 2007 року. Автор – Poznaniak. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 2.5. Фото без змін
У 2005 – 2006 рр. виконано масштабні роботи з реставрації та консервації пам’ятного надгробка короля Стефана Баторія.
До реставрації 2006 року. https://www.mik.edu.pl/realizacje/wawel-oraz-kaplica-batorego/. Фото без змін
Верхня частина пам’ятного надгробка, до реставрації 2006 року. https://www.mik.edu.pl/realizacje/wawel-oraz-kaplica-batorego/. Фото без змін
Права частина пам’ятного надгробка, до реставрації 2006 року. https://www.mik.edu.pl/realizacje/wawel-oraz-kaplica-batorego/. Фото без змін
Після реставрації та консервації 2006 року. https://www.mik.edu.pl/realizacje/wawel-oraz-kaplica-batorego/. Фото без змін
Ліва частина пам’ятного надгробка, після реставрації та консервації 2006 року. https://www.mik.edu.pl/realizacje/wawel-oraz-kaplica-batorego/. Фото без змін