Каплиця короля Яна I Ольбрахта
11. Каплиця короля Яна I Ольбрахта (пол. Kaplica króla Jana I Olbrachta). Вона присвячена Тілу Христовому та св. апостолу Андрію (пол. Bożego Ciała i świętego Andrzeja Apostoła).
Місцезнаходження каплиці. Каплиця прилягає до східної частини південного фасаду костелу.
Каплиця з вулиці. Фото 20 жовтня 2012 року. Автор – Mach240390. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
Історія каплиці. У 1501 році каплицю було виділено із західної частини готичної двопрогінної поховальної Каплиці єпископа Грота як усипальницю короля Яна I Ольбрахта. Роботи профінансувала мати короля, королева-вдова Ельжбета «Ракушанка» Габсбург.
Південна стіна каплиці. Фото 5 серпня 2021 року. https://gazetakrakowska.pl/rozwiazywanie-zagadek-katedry-wawelskiej-konserwatorzy-i-archeolodzy-w-dwoch-kaplicach-zdjecia/ga/c1-15741548/zd/51023956. Фото без змін
Фото 5 серпня 2021 року. https://lovekrakow.pl/aktualnosci/zdjecie/59866#photo. Фото без змін
Під вікном південної стіни каплиці знаходиться надгробок канцлера великого коронного й єпископа Краківського Яна Хоєнського герба «Абданк» (пол. Jan Chojeński herbu Abdank), помер 11 березня 1538 року.
Фото 5 серпня 2021 року. Надгробок єпископа Краківського Яна Хоєнського. https://gazetakrakowska.pl/rozwiazywanie-zagadek-katedry-wawelskiej-konserwatorzy-i-archeolodzy-w-dwoch-kaplicach-zdjecia/ga/c1-15741548/zd/51023968. Фото без змін
На жаль, нам мало що відомо про оздоблення каплиці. В описі капел костелу 1732 року згадується, що обидві стіни в Каплиці Яна I Ольбрахта були вкриті розписом, склепіння – прикрашене золотими джгутиками на синьому тлі. Ці поліхромії, швидше за все, були створені під час пізньоготичної перебудови інтер’єру для поховальної каплиці короля. Джерела згадують, що в каплиці зберігався релікварій у формі дароносиці з чистого золота, прикрашений перлами, діамантами, рубінами й сапфірами, в якому зберігався шип від вінця Христового.
У 1758 році біля східної стіни каплиці було встановлено новий вівтар за проєктом італійського архітектора і скульптора Франческо Пласіді (італ. Francesco Placidi), на ньому картини: «Мучеництво св. Андрія» пензля італійського художника Сальватора Моносіліо (італ. Salwator Monosilio) і «Причастя св. Станіслава Костки», а по боках постаті св. Андрія та св. Станіслава Костки (пол. Stanisław Kostka) покровителя Польщі.
У каплиці збереглося первісне пізньоготичне склепіння з консолями й низькими рельєфними виступами, а також стрілчасте арочне вікно в південній стіні. Згадане склепіння є одним із найраніших прикладів такої стелі в Польщі й, швидше за все, належить до архітектури Тевтонського ордену.
У 1990-х роках у каплиці проводилися реставраційні роботи.
У серпні 2021 року в каплиці розпочалися капітальні реставраційні роботи, які триватимуть протягом двох років. Фінансуванням займається «Громадський комітет з реставрації пам’яток Кракова» (пол. Społeczny Komitet Odnowy Zabytków Krakowa). Роботами керує доктор Ігнаці Якубчик (пол. Ignacy Jakubczyk). Археологам відомо, що під каплицею збереглися рештки романської вежі (квадратної або круглої форми), ремонтні роботи дозволять розпочати її пошуки. Відомо, що з іншого симетричного боку костелу такої вежі немає.
Фото серпень 2021 року. https://gazetakrakowska.pl/rozwiazywanie-zagadek-katedry-wawelskiej-konserwatorzy-i-archeolodzy-w-dwoch-kaplicach-zdjecia/ga/c1-15741548/zd/51023936. Фото змінено. Номер 11 – Каплиця короля Яна I Ольбрахта
10. Гробниця короля Яна I Ольбрахта (пол. Nagrobek krola Jana Olbrachta), помер 17 червня 1501 року в Торуні (пол. Toruń, нині місто в Куявсько-Поморському воєводстві) у віці 41 року.
Місцезнаходження гробниці. Гробниця розташована в дуже глибокій ніші, вирізаній у західній стіні Каплиці короля Яна I Ольбрахта. Інвентарний номер гробниці – WKW/eIV/03, її розміри: довжина 452,75 см, ширина 164,5 см, висота 657,5 см.
Фото 2016 року. https://ciekawostkihistoryczne.pl/2018/11/10/alkoholik-i-chory-na-syfilis-erotoman-to-byl-zdecydowanie-najbardziej-wyuzdany-krol-polski/. Фото без змін
Історія. Навесні 1501 року король Ян I Ольбрахт наказав зосередити королівські війська в Торуні (пол. Toruń, нині місто в Куявсько-Поморському воєводстві), куди вирушив і сам. Метою зборів була військова експедиція до Тевтонської Пруссії, щоб примусити до ленної присяги нового магістра ордену хрестоносців. Сорокаоднорічний Ян I Ольбрахт, страждаючи від серйозного інфекційного захворювання (швидше за все, сифілісу), помер 17 червня 1501 року в Торуні.
Королівська зала в Старій ратуші в Торуні. Місце смерті короля Яна I Ольбрахта. http://www.poczet.com/foto/varia.htm. Фото без змін
Тіло Яна I Ольбрахта було урочисто поховано в костелі на Вавелі в Кракові в гробниці під підлогою. Його серце поховано в одній із колон Костелу св. Іоанна Хрестителя й св. Іоанна Євангеліста в Торуні (пол. Bazylika katedralna św. Jana Chrzciciela i św. Jana Ewangelisty w Toruniu).
Пам’ятна плита на колоні костелу в Торуні, присвячена королю Яну I Ольбрахту. Імовірно, плита знаходиться там, де було поховано серце короля. http://www.poczet.com/foto/varia.htm. Фото без змін
Гробницю Яна I Ольбрахта в костелі на Вавелі було замовлено його матір’ю Ельжбетою «Ракушанкою» Габсбург і його молодшим братом Сигізмундом (майбутній король Сигізмунд I «Старий») і збудовано в 1502 – 1505 рр. у пізньоготичному стилі. У письмових джерелах, на жаль, не вказується її автор.
Вона складається з двох частин, надгробка і ніші, в якій знаходиться надгробок, виконаних двома різними майстрами з різними знаннями та досвідом. Створення надгробка приписують або польському скульптору Станіславу Ствошу (пол. Stanisław Stwosz, синові німецького скульптора з Нюрнберга Віта Ствоша, автора гробниці короля Казимира IV Ягеллончика), або краківському скульптору Йоргу Хуберу з Пассау (пол. Jörg Huber z Passawy), можливо, вони працювали над надгробком разом. Автором ніші для надгробка є італійський архітектор і скульптор Франческо Фіорентіно з Флоренції (італ. Francesco Fiorentino, помер 16 жовтня 1516 року).
«Pomnik króla Jana Olbrachta». Малюнок 1818 року. Польський художник і графік Міхал Стахович (пол. Michał Stachowicz). Національна бібліотека. https://pl.m.wikipedia.org/wiki/Plik:Nagrobek_Jana_Olbrachta,_Micha%C5%82_Stachowicz.jpg. Суспільне надбання. Фото без змін
Польський фотограф із Кракова Ігнаці Кригер (пол. Ignacy Krieger). Близько 1880 року. http://www.fototeka.ihs.uj.edu.pl/navigart/en/node/121482. Суспільне надбання. Фото без змін
Фото 1940 року. Автор – Staatliche Bildstelle (Titzenthaler Edgar). http://www.fototeka.ihs.uj.edu.pl/navigart/node/121485. Суспільне надбання. Фото без змін
Свідчення про коли-небудь проведене розкриття гробниці Яна I Ольбрахта відсутні.
У 2021 році перед початком капітальних реставраційних робіт у каплиці простір під підлогою було обстежено георадаром. Після цього підлогу каплиці було просвердлено у трьох місцях, і туди введено відеокамеру.
Фото 5 серпня 2021 року. https://lovekrakow.pl/aktualnosci/zdjecie/59879#photo. Фото без змін
Це дослідження проводили: Марек Куц (пол. Marek Kuc), Роберт Купрян (пол. Robert Cupryan), Бартош Карольчик (пол. Bartosz Karolczyk). Ендоскопічні дослідження дозволили підтвердити місцезнаходження поховальної камери, раніше позначене дослідженням георадаром. Ця камера знаходиться під підлогою каплиці, на осі схід-захід. Там виявилося багато сміття.
Сміття в поховальній камері складається з піску, уламків цегли, каменю, розчину, також є уламки дощок і металеві елементи, швидше за все, цвяхи. Товщина перекриття між підлогою каплиці й стелею поховальної камери – близько 30 см. Археолог Томаш Вагнер (пол. Tomasz Wagner) розповів, що камера в поганому стані – сиро. Імовірно, через цю вологість (з невідомих причин) підлога в каплиці знаходиться в гіршому стані порівняно з іншими приміщеннями костелу.
Опис гробниці. Надгробок Яна I Ольбрахта має форму скрині й виготовлений з естергомського червоного вапняка (пол. Esztergom red wapień), який традиційно називають «мармуровим». Зображення померлого – перший твір мистецтва Ренесансу в Польщі, що відкриває нову епоху в польському надгробному мистецтві. Надгробок Яна I Ольбрахта належить до флорентійського типу аркадних надгробків. Король лежить у обладунках і коронаційному вбранні.
Фото 20 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Одним із найважливіших нововведень, використаних у надгробку Яна I Ольбрахта, є розміщення верхньої надгробної плити під певним кутом, ніби для полегшення огляду королівської ефігії.
https://www.ruinyizamki.pl/krolowie/olbracht.html. Фото без змін
http://www.katedra-wawelska.pl/historia-katedry/katedra-krolewska/. Фото без змін
Барельєфне зображення Яна I Ольбрахта являє собою безхитрісне наслідування ефігії надгробка його батька Казимира IV Ягеллончика.
Надгробок прикрашений лише з лицьового боку (інші боки не відкриті), а скульптурні зображення на його стінці замінені прямокутною табличкою з текстом. Це просте рішення явно відсилає до мистецтва Стародавнього Риму, в якому таблички з написом були основним елементом вшанування померлих (лат. Tabulae ansatae). Текст на королівському надгробку створено на основі давньоримських літер, і він є одним із перших випадків використання такого шрифту в Польщі. Напис довгий і виражає, окрім загальної похвали померлому, типової для похоронного мистецтва, низку важливих повідомлень: «JOANNES + ALBERTVS + REX + POLONI[A]E SVCCES[S]IT + PATRI + DIVO + CASIMIRO / DE [CHRISI]ANA + REPUB[LICA] + DE + REGNO + SVO + BENEMERITVS + PACE + ET + BELLO / CLARVS + INGENIO + MAGNO + ANIMO + INVICTVS + ERAT + REI + BEELLIC[A]E + MILES / EIVS + INGENI + CONSVLTOR + TESTIS + FVIT + NOVE[M] + ANNIS +AVITV[M] + ET + PATERNV[M] + REGNV[M] + TENVIT + ANNV[M] + AGENS + QVARTV[M] + ET + QUADRAGESIMV[M] + TORVNI[A]E + XVI + IVNII + ANNO + M.CCCCCI [-IMO] IM[M]ATVRA + MORTE + PERIIT + RELICTIS + POST + SE + FR[ATR]IBVS + MAGNO + VVLADISLAO + VNGARI[A]E + ET + BOEMI[A]E + REGE + ALEXANDRO / POLONI[A]E + SVCCESSORE + REGINA + MATER + EX LONGA STIRPE + IMPERATORV[M] + QV[A]E + FILIA + REGIS + SOROR + UVOR + ET +MATER + ERAT + CHARISSI[MO] FILIO + ET + BENEMERENTI + CVM ALTERO + FILIO + SIGISMVNDO + DVCE + HOC + SEPVLCHRV[M] + POSVIT».
Фото 20 жовтня 2019 року. Автор – Angloman
Вищезгаданий текст підкреслює, серед іншого, військові заслуги короля, вказується, що правитель, який помер у Торуні 17 червня 1501 року, помер передчасно у віці всього 42 років, залишивши своїх скорботних братів Владислава – короля Угорщини та Чехії, його безпосереднього наступника Олександра, свою матір Ельжбету, яка разом зі своїм молодшим сином Сигізмундом заклала цей надгробок. Цікаво, що Ельжбета була описана в тексті як така, що походить із «довгої низки імператорів», дочка, сестра і мати королів. Її батьками були герцог Австрії, король Угорщини, Чехії та Німеччини Альбрехт II Габсбург (нім. Albrecht II) і Ельжбета Люксембурзька (чеськ. Alžběta Lucemburská), дочка короля Угорщини, Німеччини, Чехії та імператора Священної Римської імперії Сигізмунда I Люксембурга (лат. Sigismundus, нім. Siegmund). Вона народила Казимиру IV Ягеллончику тринадцять дітей, четверо з яких стали королями, один канонізований (святий Казимир) і один (Фредерік) став єпископом Краківським і архієпископом Гнезненським, а також кардиналом Священного Риму.
Отже, хто ж автор надгробка? Польський історик і теоретик мистецтва XX століття професор Ян Бялостоцький (пол. Jan Białostocki) висунув версію про те, що надгробок було створено Йоргом Хубером із Пассау, який приїхав до Польщі близько 1496 року. Він узявся за оздоблення гробниці Казимира IV Ягеллончика, бо того ж року автор гробниці німецький скульптор з Нюрнберга Віт Ствош повернувся до Нюрнберга й більше не приїжджав до Кракова. Проте імовірніше, що Хубер прибув до Кракова до 1496 року, але як підмайстер або помічник Віта Ствоша і допомагав йому у створенні гробниці Казимира IV.
Гіпотеза правдоподібна, оскільки надгробна скульптура Яна I Ольбрахта була змодельована за зразком скульптури з надгробка Казимира IV Ягеллончика. Але напрошується й інше, Станіслав Ствош також міг повторити концепцію свого батька Віта Ствоша.
Верхня частина ніші. Фото 5 серпня 2021 року. https://gazetakrakowska.pl/rozwiazywanie-zagadek-katedry-wawelskiej-konserwatorzy-i-archeolodzy-w-dwoch-kaplicach-zdjecia/ga/c1-15741548/zd/51023944. Фото без змін
Ніша, в якій знаходиться надгробок, була облицьована плитняком із пінчівського білого вапняка (пол. pińczowski biały wapień) і обрамлена широкою аркадою з того самого матеріалу. Роботи були замовлені Ельжбетою «Ракушанкою» Габсбург і принцом Сигізмундом. Творцем цієї чудової конструкції був Франческо Фіорентіно з Флоренції. Імовірно, він уперше з’явився в Кракові в лютому 1502 року на запрошення принца Сигізмунда. На той час, як він приступив до роботи, надгробок був уже готовий. Франческо Фіорентіно створив архітектурний і скульптурний каркас королівської гробниці, представивши у своїй роботі тему римської тріумфальної арки та широкий спектр рішень, спрямованих на оспівування всього античного. Ніша вийшла широкою, глибокою і дуже громіздкою. З цієї причини знадобилися рівні пілястри по боках з багато прикрашеним орнаментом. Потім надгробок помістили в нішу. Форма ніші нагадує роботи італійського скульптора і архітектора 1-ї половини XV століття Бернардо Росселліно (італ. Bernardo Rossellino). Орнаментальна форма аналогічна оздобленню Палаццо Дукале (італ. Palazzo Ducale) в Урбіно середини XV століття.
Гробниця короля Яна I Ольбрахта, що стала першим твором мистецтва доби Відродження в Польщі, невдовзі викликала хвилю наслідувань на території всього королівства.