РАКА ПРЕПОДОБНОГО ФЕОДОРА МОВЧАЗНОГО
Рака преподобного Феодора Мовчазного (укр. Поховання Феодора Мовчазного або Феодора Мовчальника), коли помер невід. у Печерському монастирі поблизу Києва (нині в Києві), монах Печерського монастиря, православний святий, шанований у лику преподобних.
Пам’ять преподобного Феодора Мовчазного звершується: у другу неділю Великого посту – Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських; 17 лютого (2 березня) – день пам’яті преподобного в день святого мученика Феодора Тирона, і 28 серпня (10 вересня) – Собор преподобних отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах спочивають.
Про його дитинство, отроцтво та мирське життя відомостей практично не збереглося, та й подальші біографічні дані про нього дуже скупі та уривчасті. Відомо лише, що він прийняв чернечий постриг у Печерському монастирі в XIII столітті.
Крім багатьох інших чернечих подвигів, Феодор особливо вирізнявся крайньою небагатослівністю, за що й отримав від монастирської братії прізвисько Мовчазний. Мовчання було для нього шляхом до постійного богорозмислення та засобом до того, щоб розум не розважався нічим земним, щоб його язик не грішив. Згідно з літописами: «такое душевное совершенство было угодно Богу и отец Феодор получил от Господа дар чудотворения».
В описі Дальніх печер «Тератургіми» 1638 року, Афанасія Кальнофойського, є свідчення, що в одному куточку підземелля «ожидает последнего Суда св. монах Феодор, открыто почивая в Феодосиевой пещере в целом теле», а в іншому «почивает св. Мардарий монах, а не как простой люд думает, будто там был положен Феодор Данилович, князь Острожский». Таким чином, хоча сам подвижник побічно й згаданий, місце спочинку його мощей визначити непросто.
На плані Дальніх печер 1661 року ім’я «Феодор» названо двічі й приблизно на місцях, застережених «Тератургімою».
На плані 1703 року позначений лише «Феодор князь» на місці, де 1638 року спочивав «монах Феодор».
На пізнішому плані Дальніх печер, імовірно 1744 року, на тому самому місці вказано «преподобный Феодор, князь Острожский», а там, де 1638 року згадувався св. Мардарій, позначено «преподобный Феодор Молчаливый».
Мощі преподобного Феодора Мовчазного спочивають поруч із мощами преподобних Силуана Схимника, Памви Затвірника та неподалік від Підземної церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Дані антропологічних досліджень свідчать, що помер преподобний Феодор у віці 40~45 років і зростом був 166~168 см. На тілі преподобного Феодора, як і Іларіона Схимника, виявлено залікувані переломи ребер.