РАКА ПРЕПОДОБНОГО МАРТИРІЯ ДИЯКОНА

Рака преподобного Мартирія диякона (укр. Поховання Мартирія Печерського), рік народження: середина XIII ст. – помер на початку XIV ст. Печерський монастир поблизу Києва (нині в Києві), монах і диякон Печерського монастиря, православний святий, шанований у лику преподобних.

Пам’ять преподобного Мартирія диякона звершується: у другу неділю Великого посту – Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських; 28 серпня (10 вересня) – Собор преподобних отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах спочивають, і 25 жовтня (7 листопада) – імовірно, заради його тезоіменитства з християнським мучеником Мартирієм (страчений близько 355 року).

Про життя преподобного Мартирія збереглося небагато відомостей, дата й місце народження невідомі. Він прийняв постриг у Печерському монастирі в XIV столітті. Догодивши Богові великою чистотою та суворим постовим життям, прославлений був даром чудотворення ще за життя.

За високу душевну чистоту та дотримання суворого посту був поставлений у диякони, мав дар творити чудеса. За переказом, за кого він молився Богові, стоячи на амвоні, того Господь милував, і кожен отримував те, про що Мартирій просив: або здоров’я, або здійснення якогось доброго наміру. Його боялися біси, він виганяв їх із людей своєю молитвою. Помер Мартирій у монастирі.

У поясненнях до плану Дальніх печер 1638 року читаємо: «Благословенные двое в Духе Святом, братья Мартирий и Моисей, положены в одном гробе святыми своими телами». При цьому мощі обох подвижників указані в притворі Підземної церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці.

На плані 1661 року «Мартирий» і «Моисей» позначені в тому ж притворі, але вже окремо.

На плані 1703 року перший з них згаданий як «Мартирий диакон».

На пізнішій карті, імовірно 1744 року, Мартирій указаний на новому місці як «преп. Мартирий диакон».

Нині нетлінні мощі преподобного Мартирія спочивають у Дальніх печерах Лаври, поруч із мощами преподобної Євфросинії, ігумені Полоцької, та неподалік від Підземної церкви преподобного Феодосія, ігумена Печерського.

Комплексні медико-антропологічні дослідження святих мощей Києво-Печерської лаври показали, що преподобний Мартирій за життя отримав серйозну травму правої великогомілкової кістки, що мало призвести до тривалої хронічної кульгавості. Помер він у віці 55~60 років. Зріст святого становив 174~175 см.