РАКА ПРЕПОДОБНОГО СИЛУАНА СХИМНИКА
Рака преподобного Силуана, схимника Печерського (укр. Поховання Силуана, схимника Печерського), XIII – XIV ст., помер у Печерському монастирі поблизу Києва (нині в Києві), схимонах Печерського монастиря, православний святий, шанований у лику преподобних.
Пам’ять преподобного Силуана, схимника Печерського, звершується: у другу неділю Великого посту – Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських; 10 (23) червня – день пам’яті преподобного, а також 10 (23) липня – в день святого мученика Силуана (Сильвана), і 28 серпня (10 вересня) – Собор преподобних отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах спочивають.
Відомості про життя преподобного Силуана вельми скупі. «Преподобный Силуан схимник ревностно заботился о чистоте духовной и телесной. Чтобы приобрести её, он придерживался большого воздержания в еде и питье. Кроме постной жизни он не спал и молился. Убив греховную плоть свою, он обретал целеустремленность в Боге, духовную радость, прозорливость и чудотворение. Обретенные духовные дарования стали его духовным подвигом. Сначала благодать Божия наполняла его сердце и все естество его, а затем, подобно благовонному благоуханию, изливались из него на других. Назидательное слово его многих наставило на путь благочестия. А дар прозорливости и прозрения духовного мира указывал, что есть угодник Божий». Після довготривалого багатотрудного життя він помер.
На плані Дальніх печер 1638 року він вказаний як «святой монах Силуан».
На плані 1661 року – як «Силуян».
На плані 1703 року він вказаний як «Силуян чудотворец».
На пізнішій карті, імовірно 1744 року – як «преп. Силуан схимник».
Видане архієпископом Волинським і Житомирським Модестом (у миру – Данило Костянтинович Стрельбицький, помер 1902 року) старовинне лаврське рукописне сказання гласить: «Преподобный Силуан схимник за святое своё житие и великую чистоту удостоился дара чудотворений, среди которых и следующее: злодеев, пришедших красть в монастырский сад, молитвой связал, и не могли двинуться с места целых три дня, а потом, вразумив их и приведя к покаянию, отпустил».
У виданому російським археографом та істориком Миколою Платоновичем Барсуковим (помер 1906 року) списку «Книги глаголемой» ім’я «Силуян» згадується двічі: «преподобные отцы Иларион и Силуян» і «преподобный Силуян постник».
Мощі преподобного Силуана схимника нині спочивають у Дальніх печерах навпроти мощей преподобного Тита Воїна.
Дані антропологічних досліджень указують, що преподобний Силуан помер у віці 30-35 років. Зріст святого становив близько 173 см.