ВСЕВОЛОД СВЯТОСЛАВИЧ «БУЙ-ТУР»
Всеволод Святославич на прізвисько «Буй-Тур», князь Трубчевський, 3-й син Святослава Ольговича, князя Чернігівського, помер 17 травня 1196 року в Чернігові.
1183 року Всеволод разом з братом Ігорем Святославичем розбив половців на річці Хирії (нині річка Хорол).
1185 року Ігор і Всеволод Святославичі з племінником Святославом Ольговичем, князем Рильським, здійснили новий, але невдалий похід на половців. Цей похід описаний у пам’ятці літератури Давньої Русі «Слові о полку Ігоревім».
1188 року князь Всеволод Святославич повернувся з половецького полону разом зі своїм племінником – Володимиром Ігоревичем.
Печатка Всеволода Святославича. XII століття. Джерело – https://www.reviewdetector.ru/index.php?showtopic=1856699&st=280. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International. Фото без змін
1191 року Всеволод знову ходив із братом Ігорем Святославичем на половців, але вони повернулися без бою.
1194 року, згідно з рішенням княжого з’їзду в Рогові, скликаного великим князем Київським Святославом III Всеволодовичем (укр. Святослав Всеволодович), Всеволод Святославич приготувався був іти на Рязань (нині місто, адміністративний центр Рязанської області Російської Федерації), для розв’язання суперечки про волості. Однак залишився вдома, як і всі чернігівські князі – учасники з’їзду, оскільки Всеволод Юрійович «Велике Гніздо», великий князь Володимирський (див. Російська Федерація) різко висловився проти рішень з’їзду.
17 травня 1196 року князь Всеволод Святославич несподівано помер у Чернігові. У літописі вказано: «преставился князь Всеволод Святославич, брат Игорев, месяца мая в семнадцатый день. И тогда хоронили его все братья из Ольгового племени с великой честью, и с плачем великим, и с рыданием, потому что из всех Ольговичей он был самым удалым, и норовом, и ростом, и исполнен был доброты, мужественной доблести, и любовь имел ко всем. Епископ же Черниговский (Порфирий), и все игумены, и попы провели его до гроба с песнями по обычаю, и положиша его в церкви святой Богородицы в Чернигове».
Князь Всеволод Святославич є одним із героїв «Слова о полку Ігоревім». Де за свою сміливість і військову доблесть названий Буй-Туром. «Буй», «яр» (яровий) – хоробрий, відважний, сміливий. «Тур» – дикий бик (зубр), символ виняткової сили та відваги.
На думку радянського і російського археолога Бориса Олександровича Рибакова, 1947 року під час його археологічної експедиції 1946 – 1947 рр. у руїнах Благовіщенської церкви (Гробниця № 4) були виявлені рештки князя Всеволода Святославича. У літописі місцем поховання князя названа Церква св. Богородиці. Епонімом Благовіщенської церкви є – Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Радянський скульптор-антрополог Михайло Михайлович Герасимов (помер 1970 року) за знайденим у гробниці черепом методом пластичної антропологічної реконструкції відтворив скульптурний портрет обличчя померлого. Нині антропологічний портрет, створений М.М. Герасимовим, що вважається скульптурною реконструкцією обличчя князя Всеволода Святославича, знаходиться в Державному історичному музеї в Москві, Російська Федерація.
Скульптурна реконструкція обличчя Всеволода Святославича «Буй-тура». Реконструкція М.М. Герасимова. Джерело – Ляпунов Б.В. Из глубины веков. Фото без змін
Існує також думка, що князь Всеволод Святославич був похований не в Благовіщенській церкві, а в Успенській церкві Єлецького Успенського монастиря в Чернігові. Така інформація подана і в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80.