ТРИ ГРОБНИЦІ В РАЙОНІ КРАСНОЇ ПЛОЩІ
(укр. Красна площа)
Місцезнаходження гробниць. Кут вулиці Шевченка і площі біля Театрального скверу, поряд із Чернігівським обласним академічним українським музично-драматичним театром імені Т.Г. Шевченка (укр. Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка).
Червоний значок – гробниці в районі Красної площі; 1 – Красна площа; 2 – Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр; 3 – П’ятницька церква. Джерело – https://map.cn.ua/map/. Фото змінено
Кут вулиці Шевченка і площі біля Чернігівського обласного музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка. Фото 21 вересня 2020 року. Автор – Angloman
24 – гробниці в районі Красної площі; 25 – П’ятницька церква. Джерело – Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2013. Фото змінено (фрагмент)
Фото 12 серпня 2008 року. Автор – Wolodymyr Lavrynenko. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін
Історія об’єкта. 1924 року український археолог, чернігівський історик-краєзнавець Степан Гаврилович Баран-Бутович (укр. Степан Гаврилович Баран-Бутович, убитий 1944 року у в’язниці НКВС) на перетині вулиці Шевченка та площі біля Театрального скверу зафіксував 3 випадково виявлені могили. Вони являли собою розташовані впритул одна до одної гробниці з цегли-плінфи із рештками всередині. Бічні стінки були складені з плінфи, а плити-кришки зроблені з великих плит рожевого шиферу. Гробниці датовані XII – XIII ст. Зразки плінфи і дві плити-кришки були передані до Краєвого історичного музею (нині Чернігівський державний історичний музей імені В.В. Тарновського), де зберігалися до Другої світової війни. Нині плита-кришка з шиферу однієї з гробниць експонується в Борисоглібському соборі.
У своїй праці «Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова», опублікованій 2013 року, український історик і археолог Юрій Миколайович Ситий зазначив, що в Науковому архіві Інституту археології Національної академії наук України (укр. Науковий архів Інституту археології Національної академій наук України) (м. Київ) в особистому фонді українського археолога, чернігівського історика-краєзнавця Петра Івановича Смолічева (укр. Петро Іванович Смолічев, репресований, помер 1944 або 1947 р.) зберігається план давньоруського Чернігова з нанесенням існуючих і втрачених церков та курганів. Звід планів в одному масштабі дозволяє визначити місце знахідки поховань, відкритих 1924 року, і, відповідно, церкви, біля якої вони знаходилися. Згідно з цими планами храм знаходився в південно-західній частині сучасної Красної площі біля однієї з головних вулиць давньоруського міста – Любецької. Таке розташування церкви підтверджується і археологічними спостереженнями радянського й українського краєзнавця Герарда Олексійовича Кузнєцова (помер 2020 року). Гробниці могли знаходитися як зовні, так і всередині церкви.
Місцевість, де були виявлені гробниці, віддалена від П’ятницької церкви на 220-250 метрів.