КУРГАН «БЕЗІМЕННИЙ»
Курган «Безіменний» у Чернігові, давньоруський курган 1-ї половини X століття. Один із курганів курганного могильника «Болдині гори» – пам’ятки археології національного значення України – який входить до комплексу археологічних пам’яток Некрополя стародавнього міста Чернігова. Охоронний № 250002-Н.
Джерело – https://perlyny-ua.narod.ru/cernigivska/chernigov/cernigov2-p21.html. Фото без змін
Джерело – https://perlyny-ua.narod.ru/cernigivska/chernigov/cernigov2-p21.html. Фото без змін
Місцезнаходження кургану. Курган перебуває на Болдиних горах, у північно-східній частині некрополя, розташований поруч із Курганом «Гульбище», на відстані близько 15 метрів.
Кургани Безіменний (ліворуч) і Гульбище (праворуч). Фото – 21 вересня 2010 року. Автор – Test-off. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін
Опис кургану. Другий за величиною курган Болдиних гір. Його висота від основи – 5 метрів, первісна – 7 метрів, діаметр в основі – 21 метр, курган був оточений ровом. Поверхня кургану задернована.
Історія кургану. Уперше він був розкопаний 1872 року російським істориком права та гарячим ентузіастом археології, дослідником Чернігівських курганів Дмитром Яковичем Самоквасовим. У своїх дослідженнях Д.Я. Самоквасов зазначив, що на той час курган опоясував рів шириною 6 аршинів (трохи більш як 4 метри) і глибиною 2,5 аршина (близько 2 метрів). Рів мав чотири перемички для підходу до кургану.
Дослідники Д.Я. Самоквасова спочатку зняли половину верховини кургану, потім заглибилися в шурф по центру. Комплекс знахідок у кургані перебував на глибині біля підніжжя, де було знайдено велике поховальне вогнище з ґрунтом кольору цегли. Були виявлені сокири, серпи, ножі, кінська збруя, бронзові ґудзики, уламок кістяного гребеня з орнаментом, залізні обручі від дерев’яних відер, залишки одягу. Цікавою знахідкою є обережно складені, зотлілі з часом відрізи грубої тканини.
Знахідки з цього кургану були в гіршому стані, ніж предмети з Кургану «Гульбище», деякі з них були повністю зіпсовані. Дмитро Якович Самоквасов пояснив це наявністю у рові ями, якою до підніжжя кургану вбиралася стічна вода після дощів.
На думку радянського й російського археолога Бориса Олександровича Рибакова (помер 2001 року), Курган «Безіменний» слід датувати 1-ю половиною X століття.
Знахідки з розкопок кургану зберігаються в Державному історичному музеї в Москві, Російська Федерація.
Фото 2 січня 2009 року. Автор – Neovitaha777. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін
Фото вересень 2011 року. Автор – Петріот333. Суспільне надбання. Фото без змін
«Великі кургани» Чернігова – «Чорну могилу», «Гульбище» та «Безіменний» зіставляють з аналогічними похоронними комплексами Гнєздова (село в Смоленському районі Смоленської області Російської Федерації). В обряді «Чорної могили», «Гульбища», «Безіменного» кургану виступає виключно складний і пишний ритуал язичницьких спалень, близький за масштабами до обрядовості гнєздовських «великих курганів», але загалом такий, що розвивається на основі дещо інших середньодніпровських традицій і ніяк не пов’язаний із варязьким звичаєм спалення в човні, що становить специфіку обрядовості гнєздовських «бояр». Очевидно, що у «великих курганах» Чернігова та Гнєздова були поховані люди, які мали величезну сакральну та військово-адміністративну владу. Можливо, на думку радянського й російського історика-медієвіста, археолога, антрополога Володимира Яковича Петрухіна, це руські князі або члени князівського роду.
Фото 19 жовтня 2017 року. Автор – Nomad0212. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International. Фото без змін
Фото 20 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Туристи та місцеві відпочивальники протоптали глибокі стежки на кургані, а дощі серйозно їх поглибили. Історик із Чернігова Олег Олегович Васюта зазначив, що на кургані утворився рів, але надалі може статися ерозія самого насипу пам’ятки археології. Щоб зберегти курган, його все ж потрібно огородити хоча б символічною огорожею.