РАКА ПРЕПОДОБНОГО НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ
Рака преподобного Нестора Літописця, також Нестор Печерський, Нестор Київський (укр. Поховання Нестора Літописця), народж. бл. 1056 р. – помер бл. 1114 р. Печерський монастир поблизу Києва (нині в Києві), давньоруський агіограф кінця XI – початку XII ст., монах Печерського монастиря, православний святий, шанований у лику преподобних. Нестор під ім’ям Нестор-Літописець Печерський входить до списку святих Римо-католицької церкви.
Пам’ять преподобного Нестора Літописця звершується: у другу неділю Великого посту – Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських; 28 вересня (11 жовтня) – Собор преподобних отців Києво-Печерських, що в Ближніх печерах спочивають, і 27 жовтня (9 листопада) – день пам’яті преподобного в день святого мученика Нестора Солунського. У день 9 листопада в Україні, починаючи з 1997 року, відзначають День української писемності та мови.
Близько 1073 року, коли Антоній жив самітно в печері, а Феодосій будував монастир, Нестор прийшов до них, «желая святого ангельского иноческого образа, было ему только семнадцать».
З написаного Нестором між 1077 і 1088 роками «Житія Феодосія Печерського» відомо, що Нестор був пострижений у монастирі за ігумена Стефана (1074 – 1078 рр.) і возведений ним у сан диякона. У «Житії Феодосія Печерського» Нестор повідомляє, що до «Житія Феодосія» він склав «Житія Бориса і Гліба».
За три дні до свята Успіння (тобто 11 серпня 1091 року) Нестор брав участь у розкопуванні могили Феодосія для перенесення його мощей до Успенської церкви.
Нестор традиційно вважається одним з авторів «Повісті временних літ», яка поряд із «Чеською хронікою» (лат. Chronica Boëmorum) чеського священника Козьми Празького (лат. Cosmas Pragensis, помер 21.10.1125 року) та «Хронікою і діяннями князів або правителів польських» (лат. Chronica et gesta ducum sive principum Polonorum, написана в 1107 – 1113 рр.) Галла Анонима (лат. Gallus Anonymus), має фундаментальне значення для слов’янської історії та культури. Однак з усіх списків «Повісті временних літ» його ім’я як автора читається лише в пізньому Хлєбниковському списку XVI століття. Низка дослідників розглядає цю згадку як вторинну вставку і відкидає причетність Нестора до літописання.
З тексту самої «Повісті временних літ», імовірно, випливає, що наприкінці XI століття Нестор жив у Печерському монастирі: у відомості під 1096 роком про набіг половців на монастир сказано: «И приидоша на манастырь Печерьскый, нам сущим по кельям почивающим по заутрени». Крім того, Нестор, імовірно, був ще живий 1106 року: тоді, пише він, помер «старець добрый» Янь (Ян Вишатич), «у него же аз слышах многа словеса, яже вписах в летописиць». Більше достовірних відомостей про Нестора, зокрема і про його зовнішній вигляд, немає.
Нестор помер близько 1114 року, заповідаючи Печерським інокам-літописцям продовження своєї праці. Його наступниками в літописанні стали ігумен Михайлівського Видубицького монастиря Сильвестр (помер 1123 року), який надав «Повісті временних літ» її нинішнього вигляду, ігумен Михайлівського Видубицького монастиря Мойсей Видубицький, який продовжив її до 1200 року, нарешті, суздальський монах Лаврентій, який написав 1377 року найдавніший із тих, що дійшли до нас, списків, які зберегли «Повість» Нестора (нині Лаврентіївський список зберігається в Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі).
Мощі преподобного Нестора спочивають у Ближніх печерах, де їх з 1638 року вказують на планах.
1826 року над мощами Нестора встановлено мідну позолочену дошку з ім’ям угодника Божого, надіслану Московським товариством історії та старожитностей.
Згідно з українським істориком мистецтва Костянтином Віталійовичем Широцьким (помер 1919 року) «мощи летописца покоятся в серебряной раке, тогда как другие имеют деревянные гробы; Солнцев (архитектор Ф.Г. Солнцев, умер в 1892 году) подавал проект монументального украшения его гробовой ниши из мрамора, но это не было осуществлено».
Джерело – Петренко М.З. Пещерные лабиринты. – Киев: Мистецтво, 1976. Фото без змін
Пам’ятна дошка над ракою. Карбування. 1829 рік. Джерело – Петренко М.З. Пещерные лабиринты. – Киев: Мистецтво, 1976. Фото без змін
У 1980-х роках були проведені медико-антропологічні дослідження мощей преподобного Нестора, за результатами яких московський судмедексперт Сергій Олексійович Нікітін виготовив бюст святого.
Скульптурна реконструкція за черепом радянського й російського експерта-криміналіста С.О. Нікітіна, 1985 рік. Джерело – email from S.Nikitin to user:shakko. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін
Фото 2012 року. Автор – Володимир Філіппов. Джерело – https://oleg-vedmedenko.livejournal.com/137777.html. Фото без змін