ОПИС ЦЕРКВИ З XVII СТОЛІТТЯ
У 1640 – 1644 рр. митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Петро Могила відновив і перебудував Церкву Спаса на Берестовому у стилі українського бароко. При цьому з первісної споруди було відтворено лише західну частину храму зі збереженим майже на повну висоту прямокутним нартексом з хрещальнею та сходовою вежею. До збереженого нартекса зі східного боку були прибудовані вівтарна – Преображення Господнього та дві бічні гранчасті апсиди: святого рівноапостольного князя Володимира (північна) і святих Косми й Дам’яна (південна), а із західного – великий дерев’яний притвор. Церква стала одноярусною і вдвічі меншою.
Джерело – https://www.turpravda.ua/ua/kiev/blog-459727.html. Фото змінено
Церква Спаса на Берестовому з давнім фундаментом церкви XII століття. Вигляд із півночі. Джерело – https://studfile.net/preview/6306717/page:3/. Фото без змін
Нині це лише близько половини висоти й об’єму храму порівняно з тим, яким він був спочатку. Нинішня висота склепінь храму – це рівень хорів давньої церкви, така висота вийшла при відновленні храму Петром Могилою.
Склепіння сходової вежі. Нинішня висота склепінь – це рівень давніх хорів. Фото 18 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Самих хорів уже немає, як і гвинтових сходів, що вели до них. Від сходів збереглася лише основа та сліди на стіні.
Перетворення митрополита Петра Могили надали залишкам давнього храму цілком нового вигляду, характерного – української хрестоподібної церкви.
На ктиторському розписі 1644 року, що перебуває в Церкві Спаса, де Петро Могила підносить Христу відновлений ним храм, церква увінчана трьома главами, з яких середня розміщена над серединою давньої частини храму, західна – над новим притвором, східна – над середньою апсидою.
На плані Києва 1695 року Церква Спаса зображена однокупольною.
На місці дерев’яного могилянського притвору із західного боку церкви наприкінці XVII або на початку XVIII століття було збудовано кам’яний притвор.
На плані Києво-Печерського монастиря 1713 – 1715 рр. Церква Спаса показана з трьома куполами, що, однак, може бути лише умовністю зображення. Оригінал цього плану зберігався в Софійському заповіднику в Києві.
У 1751 – 1752 рр. під час капітального ремонту храм отримав п’ятиверхе завершення.
У 1780-х роках український архітектор Степан Дем’янович Ковнір (укр. Степан Дем’янович Ковнір, помер 1786 року) власним коштом поставив у церкві новий іконостас.
З п’ятьма куполами церква вперше зображена на малюнку 1810 року російського художника Дмитра Івановича Іванова (помер після 1810 року). Український історик мистецтва Костянтин Віталійович Широцький (помер 1919 року) вважав, що до 1809-1810 року храм був покритий гонтом (пластинами з деревини), у такому вигляді він і зображений на малюнку Д.І. Іванова.
Церква Спаса. 1810 рік. Західний фасад і план, за обмірами художника Д.І. Іванова. Джерело – Альбом Бороздіна у Рукописному відділі Російської національної бібліотеки в Санкт-Петербурзі. Фото без змін
У 1813 – 1814 рр. російським архітектором і першим головним архітектором Києва Андрієм Івановичем Меленським із заходу до притвору церкви була прибудована кам’яна триярусна дзвіниця в стилі класицизму, вкрита напівсферичним куполом із дуже характерним для пізнього часу шпилем. Вхід до церкви влаштований через дзвіницю.
У такому вигляді церква й збереглася до наших днів, у традиційних формах тогочасної української архітектури.
Сучасний план церкви. 2011 рік. Джерело – Звід пам’яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Голов. редкол.: В. Смолій та ін. – Київ: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999 – 2011. Київ: Кн. 1, ч. 3.: С – Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. – 2003. – Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. – ISBN 966-95478-2-2. Фото без змін
Південний фасад церкви. Джерело – https://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/kyiv/kyevo-pecherska-lavra/kyevo-pecherska-lavra-chastyna-7-arkhitekturni-sporudy. Фото без змін
Церква Спаса має п’ять дуже своєрідних куполів. П’ять барокових восьмигранних, широких, сильно приплюснутих глав сидять на невеликих глухих восьмигранних барабанах, прикрашених поясом із живописних зображень і розташованих безпосередньо на перекриттях чотирьох кінців грецького хреста та його середньої частини. Центральний купол виділений глухим восьмигранником, що доходить до коника даху, завдяки чому центральна глава дещо височіє над іншими. Сьогодні подібний український ексклюзив можна побачити ще в Карпатах, на дерев’яних храмах п’ятисотлітньої давності.
Джерело – https://www.turpravda.ua/ua/kiev/blog-459727.html. Фото без змін
Вигляд із південного заходу. Джерело – https://kplavra.kyiv.ua/ua/node/114. Фото без змін
Північний фасад церкви. Джерело – https://mainstream.ua/restored-church. Фото без змін
Східний фасад церкви. Фото 2020 року. Автор – https://kiev-foto.info/ru/tserkvi/2066-tserkov-spasa-na-berestove. Фото без змін
Південний фасад церкви. Фото 18 вересня 2020 року. Автор – Angloman
У 1640-х роках після відновлення церкви внутрішні стіни, як нової частини храму, так і залишків її первісної будівлі, були суцільно оштукатурені й заново розписані «перстами греків», тобто стінописцями з Афону (грец. Άθως, найбільший у світі осередок православного чернецтва в Греції), яких запросив митрополит Петро Могила. Ці розписи збереглися до наших днів.
Стінописи XVII століття, що вкривають увесь внутрішній простір церкви, є унікальною пам’яткою монументального живопису та одними з небагатьох збережених до наших днів розписів XVII століття. Стінопис середньої апсиди й нартекса має паралелі з розписами церков Південної Буковини, Молдови (Борешта, Каушани) та Румунії (Нямц, П’ятра-Нямц), а також сягає виразно православного живопису готичних польських костелів Кракова, Віслиці, Любліна, Сандомира. На думку сучасних мистецтвознавців, окремі фрески, зокрема композицію «Моління», могли бути виконані місцевими українськими живописцями.
Розписи в церкві являють досить цікаву трансформацію візантійського мистецтва. У композиціях, поряд із традиційною умовністю та канонічним зображенням людини, простежується вплив реалістичного мистецтва раннього італійського Відродження – зокрема в кольоровій гамі, виконанні окремих деталей і побутових подробиць.
По обидва боки входу до церкви розміщені композиції зі статичними постатями Христа і Богородиці на престолах.
Розписи на вході до церкви. Джерело – https://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/kyiv/pechersk/kyevo-pecherska-lavra-tserkva-spasa-na-berestovi. Фото без змін
Христос, за його троном стоять ангели. Джерело – https://budport.com.ua/news/15321-v-kieve-posle-restavracii-otkrylsya-pamyatnik-arhitektury-12-veka-cerkov-spasa-na-berestove. Фото без змін
Образ Богородиці – «Всецариця». Цей образ змальований з афонської ікони Богородиці та шанується як чудотворний. Джерело – https://www.radiosvoboda.org/a/24643503.html. Фото без змін
Над ктиторським написом над входом перебуває композиція «Преображення». Вона являє собою зображення описаної в Євангеліях події – таємничого преображення, явлення Божої величі та слави Ісуса Христа перед трьома найближчими учнями на горі Фавор. Центральне місце в композиції посідає постать Христа на блакитному тлі, який у сяйві «світла» – у мигдалеподібному німбі – стоїть на горі Фавор. Поруч із ним – пророки Ілля та Мойсей, а внизу – апостоли Петро, Іоанн і Яків. Ідея Преображення Господнього полягає в духовному переродженні людини, відмові від гріховного життя та очікуванні вічного життя. Церква Спаса на Берестовому названа й освячена саме на честь цієї події. Православне свято Преображення Господнього – Спас, який в українській традиції називається Яблучним Спасом, – є одним із Дванадцяти свят, присвячених Христу, і відзначається 19 серпня.
Серед церковних розписів особливе місце посідає композиція «Моління» (укр. «Моління», інша назва – «Дар Петра Могили», укр. «Дар Петра Могили»), яка розташована в центральній частині храму над аркою, що веде до центральної апсиди.
Розпис XVII століття в інтер’єрі церкви. Композиції, в яких домінують жовтий і червоно-коричневий кольори, зображені на соковитому синьому тлі. По обох стінах арки зображено Мелхиседека з хлібами та Аарона з жезлом і в нижньому ряду архангелів Гавриїла та Михаїла, що топче полеглого Денницю. Після реставрації 2017 – 2019 рр. Фото 28 вересня 2019 року. Автор – Rasal Hague. Ліцензія – Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах 4.0 Міжнародна. Фото без змін
«Моління» – є видатним твором українського живопису XVII століття, а також ктиторським прижиттєвим портретом митрополита Петра Могили.
Композиція «Моління» або «Дар Петра Могили». 1644 рік. Після реставрації 2017 – 2019 рр. Фото 28 вересня 2019 року. Автор – Rasal Hague. Ліцензія – Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах 4.0 Міжнародна. Фото без змін
У центрі композиції – Христос на престолі в архієрейському одязі, праворуч від нього – Богородиця, ліворуч – великий князь Володимир. Навколішки митрополит Петро Могила, тримаючи в руках відновлену ним Церкву Спаса на Берестовому, підносить її Христу. У сувої, що йде від уст Володимира, написано: «Призри, Господи, на церковь сию, тоже создах недостойный»; у сувої, що йде від уст Петра Могили, слова: «Да будут очи твои выну на храм сей».
Центральна апсида. Джерело – https://kiev-klab.com.ua/czerkov-spasa-na-berestove-vtoroe-otkrytye/. Фото без змін
Склепіння центральної апсиди храму з розписом XVII століття гармонує з готичним зірчастим склепінням. Джерело – https://www.turpravda.ua/ua/kiev/blog-459727.html. Фото без змін
У центрі зірчастого склепіння центральної апсиди храму, в колі – Христос Вседержитель, а по боках кола Богоматір, Іоанн Предтеча, і в розпалубках – дев’ять чинів ангельських.
Композиція «Деісус» («Моління») (укр. «Деісус» («Моління»)). У центрі – напівпостать Христа, по боках – Богоматір і Іоанн Предтеча. Джерело – https://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/kyiv/pechersk/kyevo-pecherska-lavra-tserkva-spasa-na-berestovi. Фото без змін
На південній і західній стіні церкви зображені – Собор архангела Михаїла та Собор архангела Гавриїла. Під ними по східній, західній і північній сторонах – постаті старозавітних прабатьків і пророків, а на південній стороні представлена складна композиція «Недремне Око»: Христос у вигляді немовляти лежить на ложі з розплющеними очима на гронах винограду в білій сорочці; біля ніг його постають ангели із знаряддями страстей: хрестом, списом і тростиною, в головах Богородиця з опахалом і по боках пророк Ісая та праотець Яків. Цей сюжет, відомий ще з XIV століття, став в українському іконописі XVII – XVIII ст. дуже популярним.
Джерело – https://kiev-klab.com.ua/czerkov-spasa-na-berestove-vtoroe-otkrytye/. Фото без змін
У тимпані над південними дверима до бічного приділу зображено розп’яття і по боках Мойсея та Іллю з пророцтвами. Над північними дверима в такій самій арці – Успіння Пресвятої Богородиці зі св. Космою Маюмським та Іоанном Дамаскіним, у нижніх рядах стінопису зображені євангельські події, обрані святі та преподобні – Антоній Великий, Сава Освячений, Єфрем Сирин та інші. У вівтарі на місці давньої Орант зображено Знамення Пресвятої Богородиці, тут же дуже жваві сцени Вознесіння, Благовіщення, Різдва Христового та інші.
Джерело – https://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/kyiv/pechersk/kyevo-pecherska-lavra-tserkva-spasa-na-berestovi. Фото без змін
Протягом XVIII – XIX ст. під час реставраційних робіт настінний живопис XVII століття доповнювався й переписувався олійними фарбами.
Фото 18 вересня 2020 року. Автор – Angloman
1915 року стінопис 1644 року було розчищено від пізніших «реставраційних» нашарувань.
1917 року український історик мистецтва Костянтин Віталійович Широцький у «Путеводителе: С планом г. Киева и 58 ил.» так описує інтер’єр Церкви Спаса: «внутри церкви в древних частях сохранились шиферные карнизы и деревянные связи, ниши (выведены путем установки корпичей под углом) и аркасолии, в которых стояли гробницы Мономаховичей». У вівтарі він відзначив «два великолепных креста XVII века, вылепленных в стене у боковых окон и чудные орнаментные пояса в стиле позднего возрождения из разводов аканфа, растущих из кронштейнов и переплетающихся с масками людей. В церкви хранятся некоторые древние предметы, найденные в земле во время последних раскопок. Таковы архитектурные обломки, – прекрасный украинский убор XVII века из погребения и другое Серебряный восьмиконечный крест Могилы, дарованный храму по случаю обновления его и другие предметы переведены в Александро-Невскую церковь (Церковь Александра Невского на Липках в Киеве)».