ФЕДІР ІВАНОВИЧ БОРОВСЬКИЙ

Федір Іванович Боровський (лит. Fiodoras Ivanovičius Borovskis, білор. Фёдар Іванавіч Бароўскі), князь Пінський 1501 – 1520 рр. і Клецький близько 1503 – 1520 рр. (див. Білорусь), народж. не раніше 1463 і не пізніше 1471 р. Клецьк (білор. Клецк, нині місто, адміністративний центр Клецького району Мінської області Білорусі – помер 1520/1521 р. Пінськ (білор. Пінск, нині місто в Брестській області Білорусі), його дружина Олександра Семенівна, донька князя Київського Семена Олександровича (Олельковича). Походив з роду Серпуховсько-Боровських князів, єдиний син князя Клецького Івана Васильовича Боровського.

Після смерті князя Київського Семена Олельковича 1470 року його єдиний син Василь отримав у володіння від короля Польщі та великого князя Литовського Казимира IV Ягеллончика (польськ. Kazimierz IV Andrzej Jagiellończyk, лит. Kazimieras Jogailaitis) Пінське князівство. 1495 року після смерті князя Василя Семеновича, Пінськом стала управляти його мати Марія Іванівна (уроджена Гаштольд). Ще за життя своєї тещі Федір Боровський підписував грамоти «Я, князь Фёдор Иванович Ярославич», а після смерті Марії Іванівни 1501 року став правити Пінськом на правах отчича.

1503 року його батько князь Іван Васильович Боровський передав Федорові права на міста Клецьк, Давид-Городок і Рогачов. Чи брав Федір участь у Клецькій битві 1506 року – невідомо.

1508 року Федір Іванович отримав від короля Польщі та великого князя Литовського Сигізмунда I «Старого» (польськ. Zygmunt I Stary, лит. Žygimantas Senasis) частину володінь князя Михайла Львовича Глинського, який від’їхав до Москви.

1520/1521 року князь Федір Іванович Боровський помер, не залишивши по собі потомства. Він був похований в Успенській церкві Києво-Печерського монастиря. Свої володіння (Пінськ, Давид-Городок і Клецьк) він заповів великому князю Литовському, таким чином, вони увійшли до складу державних маєтків.