БЛАГОВІЩЕНСЬКА ЦЕРКВА
Благовіщенська церква (укр. Благовіщенська церква, назва згідно з Реєстром нерухомих пам’яток України: «Фундамент Благовіщенської церкви (1186 р.)»), також Благовіщенський собор, православний храм XII століття, був найбільшим храмом середньовічного Чернігова. Епонім – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Більшість питань, пов’язаних з історією Благовіщенської церкви, можна вирішити лише з невеликою часткою ймовірності, спираючись виключно на матеріали археологічних досліджень, інформативність яких значною мірою зумовлена методичним рівнем розкопок 1946 – 1947 рр.
Місцезнаходження церкви. Археологізована споруда Благовіщенської церкви знаходиться нижче рівня нинішньої поверхні, у північно-східній частині чернігівського Детинця, на краю високої до 15 метрів правобережної тераси річки Стрижень (укр. Стрижень, притока Десни), на північ від Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана (укр. Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана), за адресою – вулиця Музейна, 1. Охоронний номер: 2888.
План Детинця (Валу) X – середина XIII ст. 1 – Спаський собор; 2 – Борисоглібський собор; 3 – церква-усипальниця кінця XI століття; 4 – Благовіщенська церква; 5 – кам’яний храм початку XIII століття, розкопаний 1956 року; 6 – місце виявлення поховань Михайлівської церкви; 7 – церква XII століття на Верхньому Замку. Джерело – Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2013. – С. 18. Фото без змін
Значок – місцезнаходження залишків Благовіщенської церкви. Джерело – https://map.cn.ua/uk/map/info/19847. Фото без змін
Вулиця Музейна, ліворуч – Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана. Фото 21 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Історія Благовіщенської церкви.
Матеріали досліджень – наукові звіти, фотографії, креслення, знахідки з розкопок тощо, зберігаються в Науковому архіві Інституту археології Національної академії наук України (укр. Науковий архів Інституту археології Національної академій наук України) (м. Київ), Державному історичному музеї (м. Москва, Російська Федерація), Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (укр. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»), Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В. Тарновського (укр. Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського).
З найдавніших часів галереї Благовіщенської церкви слугували усипальницею. Крім поховань під підлогою, у східних приміщеннях галерей були виявлені цегляні гробниці. У церкві було досліджено кілька різночасових гробниць, у тому числі й у підкупольному просторі, датовані вони були на підставі інвентарних знахідок.
У матеріалах розкопок різних років є досить чіткі відомості про 61 поховання, відкрите як у самій Благовіщенській церкві, так і біля її стін. 1878 року було виявлено 19 могил, 1909 року – 9, у 1946 – 1947 рр. – 31, а в 2007 – 2008 рр. – 18. Крім того, виявлено залишки кількох потривожених скелетів, а 1946 року радянський археолог Борис Олександрович Рибаков відзначив «много ножных костей», що стирчали в урвищі берега біля північного порталу – залишки поховань у трунах, зорієнтованих ногами на схід. Гробниці орієнтовані паралельно стінам храму і, судячи з усього, були закладені в міру підвищення рівня землі. При цьому найдавніша (Гробниця № 4) знаходилася у східному приміщенні південної галереї й була складена з цегли-плінфи, подібної до плінфи П’ятницької церкви.
План Благовіщенської церкви за Б.О. Рибаковим, 1949 рік; з уточненнями О.Є. Черненко: 1 – 3, 5 – гробниці XVII століття, 4 – гробниця XII століття (Всеволода Святославича?). Джерело – https://epub.chnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/6114/1/%d0%94%d0%b0%d0%b2%d0%bd%d1%8c%d0%be%d1%80%d1%83%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%96%20%d1%85%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20%d0%a7%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%96%d0%b3%d0%be%d0%b2%d0%b0%20%20%d1%96%20%d0%bc%d0%be%d0%bd%d0%b3%d0%be%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0%20%d0%bd%d0%b0%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d0%b0.pdf. Фото без змін
Згідно з літописами в церкві був похований:
Всеволод Святославич «Буй-тур», князь Трубчевський, помер 17.05.1196 р.