Шолом із кургану «Гульбище»: чернігівський тип

Шолом чернігівського типу, і відноситься до середини – 2-ї половини X століття. Висота його корпусу 20 см, діаметр основи 22 × 25 см. Шолом склепаний з кількох пластин і являє собою металеву шапкоподібну основу, спереду прикрашений напівкруглою мідною бляхою. Навершя шолома мало мідну втулку для плюмажа, а ззаду прикріплювалася кольчужна бармиця.

Шолом був сильно пошкоджений, проведено його реконструкцію. Він експонується в Державному історичному музеї у Москві, Російська Федерація.

Шолом (залізо, латунь, кування, гравірування, карбування). Оп. В 1540/1. Фрагменти спеклої кольчуги. Експонуються в Державному історичному музеї у Москві, Російська Федерація. Фото 24 грудня 2012 року. Автор – Лапоть. Ліцензія – Creative Commons CC0 1.0 Універсальної передачі в суспільне надбання (Universal Public Domain Dedication). Фото без змін

Шолом належить до чернігівського типу II, за класифікацією радянського і російського археолога та зброєзнавця Анатолія Миколайовича Кирпичникова (помер 2020 року), і був у користуванні в X – XIII ст. у країнах Східної Європи. Названий так, оскільки ранній шолом із Кургану «Гульбище» і більшість шоломів цього типу саме з Чернігова.

Шоломи мали сфероконічну форму і були склепані з чотирьох залізних пластин, що знизу стягувалися обручем. У цьому обручі були вирізані прямокутні петлі й усередині пропущений металевий пруток для кріплення кольчужної бармиці. Навершям шолома була втулка, яка, можливо, іноді слугувала для плюмажа; вона приклепувалася зверху до тулії. Передня і задня пластини наклепувалися на бічні, вони мали візерункові, хвилясті краї. Кожен виступ цих країв приклепувався напівкулястою заклепкою. Шолом мав з боків квадратні бляшки з невеликим виступом, свого роду маленькі умбони, що захищали бармицю. Відмінною рисою шолома також є прикраса у вигляді трилисника або тризуба на чолі, в якому центральна фігура була трохи вищою за бічні. Шоломи не мали наносника.

Ранні археологічні знахідки шоломів чернігівського типу датуються X століттям. Історики дійшли спільного висновку, що вони виникли на Русі під впливом азійських шоломів через тюркські народи, а у 2-й половині X століття були перейняті сусідами – подібні шоломи трапляються в Польщі, Самбії (нім. Samland, історична область Пруссії, нині у складі Калінінградської області Російської Федерації), Венрії. На Русі ці шоломи були приналежністю знатних дружинників і поширилися не лише на півдні, а й на півночі, включно з Новгородськими землями (див. Російська Федерація). На заході шоломи чернігівського типу використовувалися до XII століття, на самій Русі – до середини XIII століття.