ЯКІВ КІНДРАТОВИЧ ЛИЗОГУБ
Яків Кіндратович Лизогуб, нар. 1620 р. Гельмязів (нині селище міського типу в Золотоніському районі Черкаської області) – помер 09.08.1698 р. Чернігів.
Яків Кіндратович Лизогуб – український військовий і державний діяч, канівський полковник 1662 – 1665 рр., генеральний осавул Війська Запорозького 1665 – 1688 рр. 1667 року він їздив посланцем від гетьмана Війська Запорозького Івана Мартиновича Брюховецького (укр. Іван Брюховецький) до Москви, де був пожалуваний від царя дворянством «за багато служб».
Дворянський герб Лизогубів, різновид герба «Погоня» (пол. Pogoń, Погонь, лит. Waykimas). Джерело – Juliusz Ostrowski, Księga herbowa rodów polskich. Warszawa 1897. Автор – Bastian. Ліцензія – Creative Commons Attribution 3.0 Unported. Фото без змін
1687 року новий гетьман Війська Запорозького Іван Степанович Мазепа (Мазепа-Колединський) (укр. Іван Степанович Мазепа (Іван Мазепа-Колединський), пол. Iwan Mazepa herbu Kołodyn (Jan Mazepa Kołodyński)) поставив Я.К. Лизогуба чернігівським полковником.
Особливо Яків Кіндратович Лизогуб відзначився, на той момент наказний гетьман, під час взяття 1696 року турецької фортеці Азов (нині місто, адміністративний центр Азовського району Ростовської області Російської Федерації). Ця участь зробила Я.К. Лизогуба відомим московському цареві Петру I, який, повідомляючи патріарха Московського про взяття Азова, хвалив Якова Лизогуба, «мужа в добродетели и искусного в военных трудах». Чернігівський літопис (XVII – XVIII ст.) взяття цієї фортеці приписує одному Я.К. Лизогубу.
Я.К. Лизогуб був одним із найбагатших людей не лише Чернігівщини, а й, напевно, усієї України. У своїх руках він зосередив адміністративну та військову владу, величезні кошти жертвував на церковне будівництво.
Яків Кіндратович Лизогуб помер 9 серпня 1698 року в Чернігові. Над його могилою його сином була збудована усипальниця, що отримала назву Церква св. апостола Якова, південна прибудова Успенського собору. Могила полковника знаходиться поблизу вівтаря церкви, ліворуч від нього.
При вході в усипальницю праворуч на стіні встановлено мармурову дошку з епітафією.
Епітафія Якову Кіндратовичу Лизогубу, висічена на мармуровій дошці при вході до Церкви св. апостола Якова. Фото 1 січня 2008 року. Автор – Петріот333. Суспільне надбання. Фото без змін
«Тут Яков Лизогуб воин роскій, славный,
Полковник Черниговскій, храбрій, добрій, давный,
Благоразумный сего града оградитель,
Азов а и многих мест крепкій победитель
В тысяч шестьсот осмый год на девять десятый
Августа в девятый день в Небесный град взятый
Храма же сего над ним прещедрейшый здатель
Евфим отчих цнот, честей истый подражатель
Егда зде молитесякончить словы тыми,
Христе, душу Иакова впокой со святыми».
Під текстом висічено родовий герб.