ЄЛЕЦЬКИЙ СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
Єлецький Свято-Успенський монастир у Чернігові. Історично був чоловічим монастирем, проте після відновлення обителі 1992 року – жіночий. Єлецький монастир входить до числа історико-архітектурних пам’яток Чернігова та є однією з найдавніших обителей України. Це об’єкт Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» (укр. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»).
Єлецький Свято-Успенський монастир. Вигляд з Болдиних гір. Фото 12 вересня 2011 року. Автор – Mykola Swarnyk. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін
Місцезнаходження монастиря. Обитель розташована на правому, високому березі річки Десна, між чернігівським Детинцем (сучасний Вал) на сході та розташованим поблизу Троїцько-Іллінським монастирем. Нині це південно-західна частина сучасного Чернігова, вулиця Князя Чорного, 1. Від чернігівського Детинця до монастиря можна дійти пішки вулицею Єлецькою (укр. Єлецька вулиця), відстань – 1,5 кілометра.
14 – Успенський собор, соборний храм монастиря; 79 – розкопки на території монастиря 1983 року; 9 – Катерининська церква. Джерело – Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2013. Фото змінено (фрагмент)
Вигляд на монастир з Детинця, праворуч – Катерининська церква. Фото 21 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Єлецький монастир (на нижньому фото – ліворуч) становить історичну панораму Чернігова.
Фото 20 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Місце розташування монастиря здавна називалося Єлецькою горою. Обитель з усіх боків оточена природними перешкодами – глибокими ярами та крутим схилом з боку Лісковиці. Єдиний доступ до монастиря існував лише з північно-східного боку.
Підйом до монастиря вулицею Князя Чорного з південно-західного боку. Фото 20 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Вигляд на монастир. Джерело – https://inok.info/monasteries/74/?lang=ru. Фото без змін
Джерело – https://orthodox.com.ua/eparxiya/monastyri/svyato-uspenskij-eleckij-chernigovskij-zhenskij-monastyr. Фото без змін
До архітектурного ансамблю Єлецького монастиря належать:
– Єлецькі печери
– Успенський собор, межа XI і XII ст. (точна дата невідома), № 1
– Келії, кінець XVI – XVIII ст. Вони складаються з трьох корпусів: північного (ігуменського-палатного) № 3, східного (братського) № 4 і південно-західного (настоятельського) № 5. Найдавніший північний – належить до найраніших цегляних житлових споруд Лівобережної України
Північні (ігуменські) келії. Джерело –https://andy-travel.com.ua/ieleckiy-uspenskiy-monastir. Фото без змін
– Надбрамна дзвіниця, 1670 – 1675 рр., № 2
– Церква в ім’я апостолів Петра і Павла з трапезною (укр. Петропавловська церква з трапезною), 1675 – 1676 рр., збудована над Єлецькими печерами, просто навпроти Успенського собору із заходу. 1861 року Петропавлівський престол був перенесений до великої зали Настоятельських покоїв, а в колишній церкві розмістили Чернігівську духовну консисторію. У 1940-х роках будівлю було остаточно зруйновано, № 10
Археологічні розкопки залишків старої Церкви в ім’я апостолів Петра і Павла з трапезною. Фото 2013 року. Джерело – сторінка Facebook: Олена Черненко. Фото без змін
Дослідження старої Церкви в ім’я апостолів Петра і Павла з трапезною. Фото 2013 року. Джерело – сторінка Facebook: Олена Черненко. Фото без змін
Руїни старої Церкви в ім’я апостолів Петра і Павла з трапезною. Джерело – https://inok.info/monasteries/74/?lang=ru. Фото без змін
Фото 20 вересня 2020 року. Автор – Angloman
– Цегляна огорожа із західними воротами (укр. Мурована огорожа), 2-га половина XVII століття, № 6
Розвантажувальна арка біля основи втраченої зовнішньої північної стіни монастиря, XVIII століття. За матеріалами досліджень 2014 року. Джерело – «Монументальна архітектура Черніговщини». Фото без змін
– Дерев’яний житловий будинок, відомий як Будинок архімандрита Феодосія Углицького (укр. Дерев’яний житловий будинок архімандрита Феодосія Углицького), 1688 року, є найстарішою пам’яткою дерев’яної житлової архітектури Лівобережної України, № 7
Будинок архімандрита Феодосія Углицького. Джерело – https://andy-travel.com.ua/ieleckiy-uspenskiy-monastir. Фото без змін
– Приділова церква св. апостола Якова – усипальниця чернігівського полковника Якова Кіндратовича Лизогуба (укр. Церква-усипальниця Якова Кіндратовича Лизогуба), 1698 – 1701 рр., освячена 14 вересня 1701 року. Прибудована до південного фасаду Успенського собору, № 9
– Руїни будинку ігумена, XVIII століття
Стрілкою позначено руїни будинку ігумена (настоятеля), XVIII століття. Аерофотозйомка за допомогою квадрокоптера. 2017 рік. Джерело – «Монументальна архітектура Черніговщини». Фото без змін
– нова Петропавлівська церква з трапезною з 1861 року, будівля була збудована 1811 року як Настоятельські покої, № 8
Петропавлівська церква з трапезною. Джерело – https://andy-travel.com.ua/ieleckiy-uspenskiy-monastir. Фото без змін
Гора, на якій стоїть Єлецький Свято-Успенський монастир, перекопана й пронизана безліччю підземних ходів. Так, підземна галерея завдовжки 70 метрів поєднує Успенський собор і Петропавлівську церкву. Довгий час засновником печер вважали печерського ченця преподобного Антонія Печерського, який перебував у Чернігові в 1069 – 1073 рр. 1892 року на прохання єпископа Чернігівського і Ніжинського Веніаміна (у миру – Володимир Петрович Биковський) печери оглянули представники Церковно-історичного й археологічного товариства при Київській духовній академії історик, археолог, протоієрей Петро Гаврилович Лебединцев і відомий мистецтвознавець, фахівець у сфері християнської іконографії Адріан Вікторович Прахов. Вони констатували, що доступна для огляду частина печер не виглядає давньоруською.
На території монастиря були поховані:
В Успенському соборі поховані:
Йоаникій Ґалятовський (пол. Joannicjusz Galatowski), церковний учений, письменник, архімандрит монастиря 1669 – 1688 рр., помер 02(12).01.1688 р. Єлецький монастир, похований 1688 року під настоятельським місцем;
Василь Касперович Дунін-Борковський, чернігівський полковник 1672 – 1685 рр., ктитор Єлецького монастиря, помер 04.03.1702 р., похований з правого боку вхідної головної арки, що веде з притвору до собору;
Ісакій (у миру – Васенкевич), архімандрит монастиря 1704 – 1714 рр.;
Тимофій (у миру – Максимович), архімандрит монастиря 1727 – 1749 рр., помер 1749 р.;
Сильвестр (у миру – Новопольський), архімандрит монастиря 1757 – 1761 рр.;
Ігнатій (у миру – Максимович), архімандрит монастиря 1789 – 1793 рр.;
Андрій Степанович Мілорадович, російський воєначальник і державний діяч, генерал-поручик, намісник Малоросії 1779 – 1782 рр., чернігівський намісник 1782 – 1796 рр., помер 02(13).05.1796 р. Чернігів, похований біля правого стовпа в середній частині собору;
Феофан (у миру – Романовський), архімандрит монастиря 1812 – 1813 рр.;
Феофілакт (у миру – Феофан/Феофіл Абрамович Праведніков), єпископ-настоятель монастиря, єпископ Новгород-Сіверський і 1-й вікарій Чернігівської єпархії 1868 – 1869 рр., помер 12.01.1869 р. від нервового удару, похований лівіше від А.С. Мілорадовича;
Іоасаф (у миру – Микола Іванович Романов), єпископ-настоятель монастиря, єпископ Новгород-Сіверський і вікарій Чернігівської єпархії 1910 – 1911 рр., помер 16.02(01.03).1911 р. Чернігів, від раку печінки, похований в огорожі собору, біля вівтаря.
У Церкві св. апостола Якова при Успенському соборі поховані:
Яків Кіндратович Лизогуб, чернігівський полковник 1687 – 1698 рр., помер 09.08.1698 р., похований поблизу вівтаря церкви, ліворуч від нього;
Юхим Якович Лизогуб, нар. 1650-ті роки Гельмязів (нині селище міського типу в Золотоніському районі Черкаської області), генеральний бунчужний Війська Запорозького 1687 – 1688 рр., генеральний хорунжий Війська Запорозького 1688 – 1698 рр., чернігівський полковник 1698 – 1705 рр. У 1702 – 1703 рр. полковник брав участь у Північній війні (1700 – 1721 рр.) у бойових діях проти шведів під фортецею Орешок (фортеця на Ореховому острові в витоку річки Неви, навпроти міста Шліссельбурга, нині в Ленінградській області Російської Федерації). Після повернення з походу Юхим Якович Лизогуб помер 1705 року в Чернігові, похований поруч із батьком;
Нестор (у миру – Микола Дмитрович Фомін), єпископ-настоятель монастиря, єпископ Новгород-Сіверський і вікарій Чернігівської єпархії 1903 – 1910 рр., помер 19.08.1910 р., похований поблизу вівтаря церкви.
У кам’яному склепі на захід від Успенського собору похований:
Леонтій Артемійович Полуботок, наказний чернігівський полковник 1671 – 1672 рр., належав до роду старовинних чернігівських обивателів, помер бл. 1695 р.
У новій Петропавлівській церкві похований:
Пилип (у миру – Яків Михайлович Бекаревич), єпископ-настоятель монастиря, єпископ Новгород-Сіверський і вікарій Чернігівської єпархії 1899 – 1902 рр., помер 17.02(02.03).1902 р. Чернігів, від сухот і раку.