РАКА СВЯТИТЕЛЯ ФЕОДОСІЯ
Срібна рака святителя Феодосія Чернігівського (укр. Рака св. Феодосія Чернігівського (Углицького)) (у миру – Феодосій Полоницький-Углицький, походив із давнього шляхетського роду Полоницьких), нар. 1630-ті рр. Уланів (пол. Ułanów, укр. Уланів, нині село в Хмільницькому районі Вінницької області) – помер 05(18).02.1696 р. Чернігів.
Пам’ять святителя Феодосія відзначається: 5(18) лютого – день пам’яті святителя – день кончини, 1(14) вересня – Собор Вінницьких святих (УПЦ) і 9(22) вересня – день прославлення (віднайдення та перенесення мощей).
Майбутній святитель, прийняв чернецтво в Києво-Печерському монастирі не пізніше 1658 року, архідиякон Києво-Софійського собору (укр. Софійський собор) з 1658 року, ігумен Корсунського монастиря Київської єпархії (укр. Онуфріївський монастир під Корсунем) 1662 – 1664 рр., настоятель Києво-Видубицького монастиря (укр. Видубицький монастир у Києві) 1664 – 1687 рр., намісник Київської митрополії 1678 – 1680-ті рр., архімандрит Чернігівського Єлецького Успенського монастиря з 1687 року, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський 11.09.1692 – 05(18).02.1696 рр., святий і чудотворець Східної, Руської та Української православних церков з 1896 року. Один із небесних покровителів сучасного Києва на Задніпров’ї, регіону, що входив до Чернігівської єпархії.
У 2-й половині 1695 року, відчуваючи наближення смерті та готуючи собі наступника, архієпископ Феодосій викликав до себе намісника Брянського Свенського монастиря ієромонаха Іоанна (у миру – Іван Максимович Васильківський, або Іван Максимович Максимович), возвів його в сан архімандрита і призначив намісником Чернігівського Єлецького Успенського монастиря.
5 (18) лютого 1696 року архієпископ Феодосій помер. Того ж дня він був похований у Борисоглібському соборі в Чернігові, за правим клиросом, під західною частиною південної нави, в особливо зробленій для нього цегляній крипті, влаштованій у 2-й половині ХVІІ століття.
План Борисоглібського храму з позначенням місць поховань. Зі стенда в Борисоглібському соборі. Фото 21 вересня 2020 року. Автор – Angloman. Фото змінено 18 грудня 2023 року
1 – Крипта Феодосія Углицького;
2 – аркосолій XII століття;
3 – поховання XVII – XVIII ст.;
4 – крипти XVII – XVIII ст.;
5 – крипти XVIII – XIX ст.
Незабаром після смерті архієпископа Феодосія в православному середовищі поширюється шанування місця його поховання, з’являються перші відомості про нетлінність його мощей. Його крипта була відкрита для відвідування прочанами архієпископом Чернігівським і Новгород-Сіверським у 1697 – 1712 рр. Іоанном (Максимович), для чого влаштована «печера» («палатка») – підвальне приміщення з входом, прорубаним у південній частині кладки західного фасаду. Також архієпископ Іоанн побудував над гробницею Феодосія цегляне склепіння, на яке помістив його живописне зображення й віршовану хвалу зі словами: «з света того в катедре остави тогожде Иоанна на архиерействе», на подяку за чудесне зцілення від тяжкої хвороби.
1772 року труну Феодосія було замінено на новішу.
1824 року коштом чернігівського купця А. Горбунова виготовлено дубовий саркофаг-раку, обкладену бронзовими посрібленими пластинами з відлитими херувимами на кутах і рельєфними візерунками. Раку встановили в розширеній і перебудованій того ж року крипті.
З 1835 року почали записувати дива, що відбувалися за молитвами до Феодосія.
1856 року для доступу до крипти з ракою Феодосія було прибудовано приділ зі сходами в передній частині притвору Борисоглібського собору.
Питання про канонізацію Феодосія піднімалося неодноразово, але Святійший Синод не поспішав із рішенням, і лише 1896 року, коли за дорученням Синоду було ретельно обстежено й перевірено 49 випадків чудотворінь, коли було встановлено повну нетлінність тіла чернігівського архіпастиря, Феодосій був урочисто зарахований до лику святих.
Саркофаг-рака святителя Феодосія в крипті Борисоглібського собору. Зі стенда в Борисоглібському соборі. Фото 21 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Урочистість відкриття святих мощей звершив митрополит Київський і Галицький Іоаникій (у миру – Іван Максимович Руднєв) 9(21) вересня 1896 року у співслужінні шести єпископів, безлічі духовенства та при молитовній співучасті віруючого народу, який зібрався в Чернігові з усіх кінців імперії.
У зв’язку з цією подією за проєктом російського історика мистецтва Адріана Вікторовича Прахова, коштом українського підприємця й благодійника Миколи Артемовича Терещенка була виготовлена цільносрібна рака, у якій мощі були перенесені до Спасо-Преображенського собору Чернігова.
Рака святителя Феодосія. Зі стенда в Борисоглібському соборі. Фото 21 вересня 2020 року. Автор – Angloman
1921 року, у день преставлення святого Феодосія, було проведено освідчення його мощей. Після чого вони були виставлені як експонат в етнографічному музеї. Рака була втрачена.
На початку 1920-х років мощі святителя Феодосія були переміщені до Москви, а потім до Ленінграда для досліджень.
1942 року, з дозволу влади, мощі святителя Феодосія перенесли з Музею атеїзму в ленінградському Казанському соборі, де вони на той час перебували, до ленінградського Миколо-Богоявленського морського собору, де було відслужено урочисту службу перед ними.
1946 року за наполяганням патріарха Московського і всієї Русі Олексія I (у миру – Сергій Володимирович Симанський) мощі святого Феодосія були повернуті з Миколо-Богоявленського морського собору Ленінграда до Чернігова. У ленінградському соборі на честь чернігівського святого було освячено один із приділів на згадку про те, що колись тут спочивали його святі мощі. Частку його мощей було залишено в соборі.
У 1947 – 1958 рр. під час реставрації Борисоглібського собору крипта святителя Феодосія була замурована.
До 1961 року мощі святителя Феодосія знаходилися в Спасо-Преображенському соборі.
1984 року мощі Феодосія були повернуті Церкві й донині знаходяться у Свято-Троїцькому кафедральному соборі (укр. Троїцький кафедральний собор) Чернігова.
Срібна рака святителя Феодосія експонується в південному бічному вівтарі Борисоглібського собору.
Срібна рака святителя Феодосія в південному вівтарі собору. Фото 5 жовтня 2019 року. Автор – Ольга Заполіна. Суспільне надбання. Фото без змін
Срібна рака святителя Феодосія з відлитими херувимами на кутах і рельєфними візерунками. Фото 21 вересня 2020 року. Автор – Angloman