ГЛІБ ЮРІЙОВИЧ

Гліб Юрійович (укр. Гліб Юрійович, білор. Глеб (Міхал) Юр’евіч), помер 17.03.1195 р. Туров (білор. Тураў, нині місто в Житковицькому районі Гомельської області Білорусі), князь Дубровицький 1168 – 1190 рр., князь Туровський (див. Білорусь) 1190 – 1195 рр., родоначальник Дубровицької, Степанської та 2-ї Пінської гілки Ізяславичів.

Гліб походив з Турово-Пінської гілки Рюриковичів – Ізяславичів. Він був одним із молодших синів Юрія Ярославича, князя Туровського, онуком Ярослава Святополчича, князя Володимира-Волинського та правнуком великого князя Київського Святополка II Ізяславича.

Після смерті Юрія Ярославича, 1168 року Туровське князівство було поділено між його синами на кілька уділів. Гліб отримав Дубровицю (нині місто в Сарненському районі Рівненської області) та Степань (нині селище міського типу в Сарненському районі Рівненської області).

У березні 1168 року Гліб разом зі своїми старшими братами брав участь у великому поході великого князя Київського Мстислава II Ізяславича проти половців.

2 березня 1184 року князь Гліб узяв участь у поході проти половців, здійсненому великим князем Київським Святославом III Всеволодовичем і Рюриком Ростиславичем, який приніс перемогу руським князям 30 липня. Іпатіївський літопис називає Гліба в розповіді про цю подію князем Дубровицьким.

1190 року після смерті свого старшого брата Святополка Юрійовича, Гліб став княжити в Турові.

17 березня 1195 року князь Гліб Юрійович помер у Турові.

1196 року він був похований у Золотоверхій церкві св. Михаїла в Києві. Його тіло для поховання спеціально привезли з Турова до Києва.