Жолкевські: шляхетський рід герба «Любич»

Жолкевські (пол. Żółkiewscy), шляхетський рід герба «Любич» (пол. herbu Lubicz), вихідці з Мазовії, до кінця XIV століття переселилися до Хелмської землі.

Миколай Жолкевський герба «Любич» (пол. Mikołaj Żółkiewski herbu Lubicz), нар. бл. 1490 р. – загинув 1549 р. судячи з усього, під час війни з Валахією, на півдні сучасної Румунії, воєвода Белзький

дружина Софія Гербурт (пол. Zofia Herburtówna), нар. бл. 1495 р. – померла бл. 1564 р., шлюб 1515 року

діти:

1. Миколай Жолкевський (пол. Mikołaj Żółkiewski), староста Медицький, його нащадки невідомі
2. Станіслав, нар. 1520/1521 р. (молодший син)

Станіслав Жолкевський герба «Любич» (пол. Stanisław Żółkiewski herbu Lubicz), нар. 1520/1521 р. – помер 25.07.1588 (67 років) р., похований в Латинській катедрі у Львові, галицький шляхтич, військовий і державний діяч Речі Посполитої, ротмістр оборони потічної 1563 – 1566 рр., брав участь у всіх війнах проти Московського царства, делегат сейму від Белзького воєводства 1569 року, перейшов з православ’я до католицтва, староста Медицький з 1578 року, каштелян Галицький з 1580 року, воєвода Руський 1585 – 1588 рр.

молодший син Миколая Жолкевського

дружини:

Софія Липська з Горая герба «Корчак» (пол. Zofia Lipska z Goraja), нар. бл. 1525 р. – померла 1566/1579 р., шлюб близько 1545 року (3 дітей: 2 сини та 1 дочка), дочка Яна Липського герба «Корчак»
Анна Соколівна (пол. Anna Sokołówna), померла, шлюб після 1570 року (бездітні), спадкоємиця Анджея Високого (пол. Andrzej Wysocki)
Ельжбета Дрогойовська (пол. Elżbieta Drohojowska), шлюб (бездітні), вдова Станіслава Гербурта, каштеляна Львівського, та Єронімії Кречковського

діти:

1. Миколай, нар. невід. (старший син від 1-го шлюбу)
2. Станіслав, нар. 1547 р. Туринка, поблизу Львова (молодший син від 1-го шлюбу)
3. Анна Жолкевська (пол. Anna Żółkiewska) (від 1-го шлюбу)

Після смерті батька Станіслав отримав багату спадщину – Туринку у Львівській землі, Волю і Неставицю в Хелмській землі, а разом із братом став власником ще трьох сіл у Хелмській землі. У 1566 році він отримав від родича Анджея Високого (пол. Andrzej Wysocki) Винники у Львівській землі, а як придане за Софію Липську – Савчин і частину Коскова в Белзькій землі. У 1570 році Станіслав Жолкевський купив у Каменецьких ще 7 сіл, зокрема Броди. У 1578 році він володів 17 селами у Львівській землі й 6 – у Белзькій, Перемишльській та повіті Красноставському. У 1584 році Станіслав Жолкевський придбав для Бродів статус міста. Поруч із Бродами він збудував замок, який на честь свого родового герба назвав Любичем. Наприкінці життя в нього було понад 30 сіл і титул сенатора.

Миколай Жолкевський герба «Любич» (пол. Mikołaj Żółkiewski herbu Lubicz), нар. невід. – помер 1597 р., галицький шляхтич, військовий і державний діяч Речі Посполитої, староста Медицький 1583 року, підкоморій Львівський 1583 – 1596 рр.

старший син Станіслава Жолкевського

дружини:

ім’я невід.
Анна Ходорославська (пол. Anna Chodorosławskaja) (нині Ходорів місто в Стрийському районі Львівської області України), у 1641 році надала фінансову допомогу римо-католицькій парафії в Бродах, шлюб (2 дочки)

діти:

1. Адам, нар. бл. 1580 р. (старший син)
2. Лукаш Жолкевський герба «Любич» (пол. Łukasz Żółkiewski herbu Lubicz), нар. бл. 1594 р. – загинув на початку 1637/грудень 1637 (42 роки) р. у бою з козаками під Кумейками (нині село в Черкаському районі Черкаської області України) (молодший син), похований у костелі в Бубневі, його рештки під час повстання Богдана Хмельницького викинули з труни, буздиган (пернач) і дорогий перстень забрали повстанці, щоб помститися за завдані їм кривди, галицький шляхтич, військовий і державний діяч Речі Посполитої, разом із кузеном Станіславом Жолкевським брав участь у битві під Цецорою 1620 року, перебував у турецькому полоні, воєвода Брацлавський, староста Калуський, Хмельницький, Переяславський, неодружений, за версією польського хроніста 1-ї половини XVII століття Шимона Окольського герба «Равич» (пол. Szymon Okolski herbu Rawicz) був одружений з Кужанською герба «Одровонж» (пол. Kurzańska herbu Odrowąż) (бездітні)
3. Анна Жолкевська (пол. Anna Żółkiewska) (від 2-го шлюбу), чоловік Миколай Гербурт з Фельштина, помер 21.02.1639 р., каштелян Кам’янецький, згідно з польським генеалогом 1-ї половини XVIII століття Каспером Несецьким (пол. Кasper Niesiecki)
4. Катажина Жолкевська (пол. Katarzyna Żółkiewska), чоловік Ланцькоронський

Після смерті Миколая Жолкевського маєтками управляли його вдова Анна з дочками. Вони звернулися з проханням до короля Сигізмунда ІІІ Вази підтвердити привілей короля Стефана Баторія, який король і дав на вальному сеймі у Варшаві 20 березня 1597 року.

Адам Жолкевський герба «Любич» (пол. Adam Żółkiewski herbu Lubicz), нар. бл. 1580 р. – самогубство 1615 р., галицький шляхтич, військовий і державний діяч Речі Посполитої, обозний коронний 1610 – 1615 рр., 1611 року був комісаром для укладення договору про перемир’я з Московією, староста Рогатинський 1613 – 1615 рр. Адам був закоханий у Марціану Данилович, дочку воєводи Руського Яна Даниловича герба «Сас». Через, на його думку, неможливість одружитися 1615 року позбавив себе життя в родовому Олеському замку Даниловичів (нині біля селища міського типу Олесько в Золочівському районі Львівської області України). Батько короля Яна III Собеського, Якуб Собеський герба «Яніна» власним коштом поставив Адаму Жолкевському надгробок з епітафією у Варшаві

старший син Миколая Жолкевського

Старовинний Олеський замок оповитий безліччю легенд. Найвідоміший привид замку – нещасний закоханий самогубець Адам Жолкевський. Він постійно сватався до дочки воєводи Руського Яна Даниловича. А той, звісно, хотів бачити свого зятя багатим і впливовим, а Адам, на його думку, далеко не відповідав цим критеріям. Отже, 1615 року під час гри в карти Адам Жолкевський захотів отримати чітку відповідь. А коли почув відмову, то в тій самій залі публічно позбавив себе життя. Оскільки самогубців не ховають на цвинтарі, його просто викинули в болото, яке прилягало до замку. Саме його неприкаяна душа постійно зітхає в альтанці поруч із замком.