Пам’ятний надгробок Станіслава і Яна Жолкевських
1, 2. Пам’ятний надгробок Станіслава Жолкевського та Яна Жолкевського. Надгробок є найціннішою пам’яткою костелу.
Місцезнаходження пам’ятного надгробка. Пам’ятний надгробок знаходиться біля північної стіни презвітерія, по лівій стороні від Головного вівтаря.
Фото 17 серпня 2021 року. Автор – Angloman
Історія пам’ятного надгробка. У 1630-х роках коштом Софії Жолкевської (в заміжжі Данилович, померла 1634 року) з червоного мармуру було виготовлено й установлено ренесансний пам’ятний об’єднаний надгробок з епітафіями батькові та брату Яну (праворуч – Станіслав, ліворуч – Ян). Згідно з однією з гіпотез скульптором надгробка був Войцех Капінос «Молодший» на прізвисько «Доброчинний» (пол. Wojciech Kapinos Młodszy, przydomek Dobroczynny), згідно з іншою – скульптор німецької школи Ян (Іоанн, Йоганн) Пфістер (пол. Jan Pfister).
Пам’ятний надгробок Яна і Станіслава Жолкевських.
Літографія Антона Піллера (пол. Anton Piller) за малюнком австрійського художника-пейзажиста, графіка та літографа Антонія Ланге (нім. Antoni Lange), 1831 рік. Суспільне надбання. Фото без змін
У 1860-х роках надгробок відреставровано польським скульптором і реставратором Парисом Філіппі (пол. Parys Filippi).
Фото 1908 року. Автор – Мечислав Недзвецький (пол. Mieczysław Niedźwiecki). http://www.zolkiew.wilanow-palac.pl/history-en.html. Суспільне надбання. Фото без змін
Ян і Станіслав Жолкевські. Фото 1909 року. https://www.etoretro.ru/pic52222.htm?sort_field=image_date&sort=DESC. Суспільне надбання. Фото без змін
У 1946 році за радянської влади костел було закрито, на пам’ятному надгробку значно пошкоджено постаті, барельєфи та епітафії, особливо Станіслава Жолкевського.
З 1990 року реставрацією костелу займалися польські фахівці, фінансуванням робіт займалося польське «Товариство охорони пам’яток» (пол. Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, TOnZ). Пам’ятний надгробок відновлювався майже 20 років.
Пам’ятний надгробок на реставрації. Фото липень 2008 року. http://serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Photo/UkraineZhovkva/IMG_5876.htm. Фото без змін
Реставраційні роботи завершено. Фото 2008 року. https://kresynastykukultur.blogspot.com/2015/05/may-you-arise-as-avenger-from-our-bones.html. Фото без змін
Фото 29 липня 2014 року. http://sadrzeczy.blogspot.com/2014/07/nagrobki-z-zokwi.html. Фото без змін
Фото 29 липня 2014 року. http://sadrzeczy.blogspot.com/2014/07/nagrobki-z-zokwi.html. Фото без змін
Фото 30 червня 2019 року. Автор – Henryk Bielamowicz. Ліцензія – Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 3.0. Фото без змін
Опис пам’ятного надгробка. На високому цоколі з інскрипційними плитами розташовані дві ніші з мушлями з напівциркульними вінчаннями, де розміщені постаті померлих на повний зріст (праворуч – Станіслав, ліворуч – Ян). Вони зображені в обладунках зі шоломами біля ніг. Ніші обрамлені профільованими архівольтами, в полях над якими розміщені крилаті голівки ангелів. З боків надгробок обрамлений колонами на п’єдесталах з капітелями, що несуть архітрав. Над ними встановлені постаті святих-патронів померлих – св. Івана Богослова та св. Станіслава єпископа. У центрі розміщено гербовий щит із лавровим вінком, по обидва боки якого лежать алегоричні постаті Фортітудо (лат. fortitudo) – Стійкість і Юстиція (лат. iustiсia) – Справедливість, а над щитом – Архангел Михаїл.
Ян Жолкевський із полковницьким пірначем, Станіслав Жолкевський з гетьманською булавою. Фото 17 серпня 2021 року. Автор – Angloman
На цоколі пам’ятного надгробка, під постатями Жолкевських, на чорному мармурі первісно знаходився інший напис, який Ян III Собеський видалив під час реставрації костелу. Замість нього він наказав зробити інший напис, цитату давньоримського поета Вергілія (лат. Publius Vergilius Maro): «Exoriare aliquis nostris ex ossibus ultor» («З кісток наших нехай постане месник»), нижче знаходяться епітафії.
Цитата та епітафії на пам’ятному надгробку. Фото 17 серпня 2021 року. Автор – Angloman
У 1800 році за розпорядженням австрійської окупаційної влади з пам’ятного надгробка було стерто цитату Вергілія.
У 1825 році Крайовий Галицький сейм (укр. Крайовой Сейм у Львові) на прохання ксьондза Якуба Миколаєвича (пол. Jakub Mikołajewicz) виділив кілька тисяч злотих, щоб відновити пошкоджений текст. Придворний художник з німецького князівства Ангальт-Кетен (нім. Anhalt-Köthen), Юзеф Еугерт (пол. Józef Eugerth) відновив текст, але недбало й невміло.