МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ

Михайло Олександрович Вишневецький, помер 15/16.10.1584 р. Вишневець (нині селище міського типу в Збаразькому районі Тернопільської області) у віці 55 років. Він був другим сином князя Олександра Михайловича Вишневецького.

1554 року Михайло Вишневецький брав участь у війні проти Османської імперії.

1557 року він узяв участь на боці поляків у поході до Лівонії. Кілька разів Михайло здійснював набіги на Московське царство.

Після смерті гетьмана Війська Запорозького Венжика Хмельницького, Михайло Вишневецький 1569 року був обраний козаками гетьманом Війська Запорозького. 1579 року він був одним із керівників війська, яке безуспішно облягало Чернігів.

1581 року розбив московську армію на річці Судость (річка в Брянській області Російської Федерації та Чернігівській області України, права притока Десни).

Російський історик Андрій Володимирович Стороженко (помер 1926 року), який займався історією козацтва, писав, що «вся жизнь его была жизнью рыцаря, видевшего в войне единственное достойное поприще деятельности».

Разом з дружиною, Ельжбетою (Гальшкою) Юріївною Зенович, Михайло Олександрович залишив добру пам’ять як засновник трьох православних монастирів.

Михайла Олександровича було поховано з почестями в Успенській церкві Києво-Печерського монастиря. Існував його надгробок з епітафією.

1638 року інок Печерського монастиря та церковний письменник Афанасій Кальнофойський у своїй книзі «Тератургіма» в переліку надгробків людей, похованих у межах монастиря, наводить текст епітафії з надгробка Михайла Вишневецького: «Михаил Корибутовичь, князь Вишневецкий, оставивши здесь смертные останки, 1584 года, 16 октября, во втором часу ночи с понедельника на вторник, переселился в вечную жизнь. В сем мраморе ожидает воскресения из мертвых потомок князей Гедимина, Димитрия Корибута, польского короля Ягелла, Скиргайла и Свидригайла, сын Марии, княжны Шведской, муж отважный, благочестивый, друг справедливости, отец сирот и убогих, Михаил Корибутовичь князь Вишневецкий, каштелян Киевский, – Каневский, Черкасский, Любечский и прочих староста. Кто идет мимо, пусть скажет: Господи! Когда придешь судить, не погуби в то время/Княжеской души».

Дослідженню біографії Михайла Вишневецького була присвячена друга частина монографії «Стефан Баторій і дніпровські козаки» історика О.В. Стороженка. У цій монографії, виданій 1904 року, автором уперше були опубліковані багато раніше невідомих фактів біографії князя та надрукований з коментарями знайдений дослідником жалобний вірш «Epicedion» (Плач) невідомого автора 1585 року польською мовою, написаний на пам’ять про смерть Михайла Вишневецького, який нині вважається важливою пам’яткою польської писемності.