РАКА ПРЕПОДОБНОГО ГРИГОРІЯ ІКОНОПИСЦЯ
Рака преподобного Григорія Іконописця (укр. Поховання Григорія Іконописця), існує думка, що він помер 1105 р. у Печерському монастирі поблизу Києва (нині в Києві), у віці близько 50 років, інок Печерського монастиря, православний святий, шанований у лику преподобних.
Пам’ять преподобного Григорія Іконописця звершується: у другу неділю Великого посту – Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських; 8 (21) серпня – день пам’яті преподобного в день преподобного Григорія Синаїта і 28 вересня (11 жовтня) – Собор преподобних отців Києво-Печерських, що в Ближніх печерах спочивають.
Дата й місце його народження невідомі. Про життя преподобного Григорія збереглося небагато відомостей, одне ясно, що він був іконописцем. У різних джерелах називаються дати смерті Григорія 1074 або 1105 року, але вони не мають під собою жодної підстави.
У «Києво-Печерському патерику» згадується п’ять Григоріїв.
Складене на рубежі XVI – XVII ст. «Сказание о святых иконописцах» стверджує, що «преп. отец Григорий Печерский, иконописец Киевский, много святых икон написал чудотворных, яже зде в Русской земли обретаются, сопостник (сподвижником) был преподобному Алипию». На цій підставі історик Церкви архієпископ Філарет (у миру – Дмитро Григорович Гумілевський, помер 1866 року) вважав святого Григорія сучасником Аліпія Іконописця.
Не виключено, що йому тотожний «святой Григорий, монах чудотворный», зазначений на плані Ближніх печер 1638 року.
На плані Ближніх печер 1661 року в першому виданні «Києво-Печерського патерика» згаданий «Григорий маляр». Карта містить план Ближніх печер із зазначенням місцезнаходження мощей преподобного Григорія. Однак можливо він тотожний і з подвижником, вказаним на тому ж плані як «Григорий чудотворец».
Також преподобний Григорій згаданий на плані 1703 року як «Григорий маляр».
На плані 1744 року він позначений уже як «преп. Григорий иконописец».
9-та пісня канону «Служби» святим Ближніх печер у друкованому збірнику 1763 року взиває: «Ангеломудрый Алипий с Григорием византийским, искуснейшии иконописцы, неискусная дела наша вапами благих деяний исправите!»
Загальноцерковне шанування Григорія Іконописця розпочалося після дозволу Святійшого Синоду в 2-й половині XVIII включати до загальноцерковних місяцесловів імена низки київських святих.