Рака преподобного Лонгіна, воротаря Печерського

Рака преподобного Лонгіна (Логвина), воротаря Печерського (укр. Поховання Лонгина (Логгина), воротара Печерського), народж. XIII ст. – помер у XIV ст. Печерський монастир поблизу Києва (нині в Києві), монах і воротар (наглядач за в’їзними воротами) Печерського монастиря, православний святий, шанований у лику преподобних.

Пам’ять преподобного Лонгіна, воротаря Печерського, звершується: у другу неділю Великого посту – Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських; 28 серпня (10 вересня) – Собор преподобних отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах спочивають, і 16 (29) жовтня – день пам’яті преподобного в день святого Лонгіна сотника.

Про його мирське життя відомостей практично не збереглося, відомо лише, що він прийняв постриг у Печерському монастирі в 2-й половині XIII століття. У монастирі Лонгін ніс обов’язки воротаря та інші послухи й був відомий смиренністю і святістю життя. «По его заботливости никакой враг не входил в святую обитель, тем более не входила в его сердце никакая суетная мысль или страсть. От врат земных он обращал душевное свое око к вратам небесным, к Царствию Божию, помышляя о том, как войти в него».

Ревність і працелюбність Лонгіна були винагороджені, і він удостоївся дару прозорливості: він допомагав людям, які приходили до обителі з богоугодними намірами, інших же жорстко викривав і намагався привести до покаяння перед Богом.

Помер Лонгін у глибокій старості й був похований у Дальніх печерах монастиря. На печерній дошці зберігся напис: «…свято и праведно проходя монастырское послушание, сицеваго от Всеведца Бога сподобился дара чудотворения, яко ведал приходящих в монастырь и исходящих мысли сокровенныя…».

Збереглося зображення преподобного Лонгіна в монументальних розписах лаврських храмів.

У поясненнях до плану Дальніх печер 1638 року читаємо: «Лежат реликвии св. монаха Лонгина».

На планах 1661 і 1703 років він згаданий як «Логвин», а на пізнішій карті, імовірно 1744 року, як «преп. Логвин, вратарь Печерский».

Видане архієпископом Волинським і Житомирським Модестом (у миру – Данило Костянтинович Стрельбицький, помер 1902 року) старовинне лаврське рукописне сказання гласить: «Преподобный Лонгин, отец великой святости и послушания, был в монастыре привратником. Он также имел от Господа дар прозревать человеческие помыслы: кто с какими шёл в монастырь и из монастыря».

Мощі преподобного Лонгіна нині спочивають у Дальніх печерах, поруч із мощами преподобного канонарха Геронтія та зовсім близько від Підземної церкви Різдва Христового.

Згідно з антропологічними дослідженнями преподобний Лонгін помер у віці 50-60 років.