РАКА ПРЕПОДОБНОГО ЄВФИМІЯ СХИМНИКА
Рака преподобного Євфимія схимника (укр. Поховання Євфимія схимника), народж. XIII ст. – помер у XIV ст. Печерський монастир поблизу Києва (нині в Києві), схимник Печерського монастиря, православний святий, шанований у лику преподобних.
Пам’ять преподобного Євфимія схимника звершується: 20 січня (2 лютого) – день пам’яті преподобного в день преподобного Євфимія Великого; у другу неділю Великого посту – Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських і 28 серпня (10 вересня) – Собор преподобних отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах спочивають.
Час і обставини життя преподобного Євфимія невідомі. Література XIX століття без будь-яких підстав датує його життя XIII – XIV ст. Він жив чисто й безмовно та наслідував чернечі чесноти преподобних. Часто з великим благоговінням приносив він безкровну жертву і своїми постійними молитвами досяг духовного спілкування та співбесіди з Ангелами. А коли зодягнувся в схиму, тоді, віддавшись подвигові безмовності, ні з ким ні про що не розмовляв. Одна молитва в церкві й келії була в його вустах. Також жодної їжі, приготовленої на вогні, «он не вкушал, а довольствовался одним зелием».
Про мощі Євфимія, що знаходяться в Дальніх печерах, уперше повідомляє «Тератургіма» 1638 року, ченця Києво-Печерського монастиря та церковного письменника Афанасія Кальнофойського. Він пише, що на мощах Євфимія був хрест, «которым приходящие к нему люди благословляются, а некоторые исцеляются».
На плані Дальніх печер 1661 року він згаданий як «Евфимий еросхимонах».
Місцеве шанування преподобного Євфимія розпочалося наприкінці XVII століття, коли печерський архімандрит Варлаам Ясинський (майбутній митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії) встановив святкування Собору преподобних отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах спочивають.
На плані 1703 року він згаданий як «Евфимий», на пізнішій карті, імовірно 1744 року, як «преп. Евфимий схимник».
Загальноцерковне шанування преподобного Євфимія розпочалося після дозволу Святійшого Синоду в 2-й половині XVIII століття включати до загальноцерковних місяцесловів імена низки київських святих. Тропар і кондак преподобному Євфимію були написані в XIX столітті.
З 2-ї половини XIX століття згадки про хрест на мощах Євфимія відсутні.
Видане архієпископом Волинським і Житомирським Модестом (у миру – Данило Костянтинович Стрельбицький, помер 1902 року) старовинне лаврське рукописне сказання гласить: «Преподобный Евфимий, как в схиму постригся, никогда ни с кем, ни мало, ни много не разговаривал, а только молился в церквии в келье».
У виданому російським археографом та істориком Миколою Платоновичем Барсуковим (помер 1906 року) списку «Книги глаголемой» серед святих «града Києва» згаданий і «преподобный отец Евфимий иеросхимник молчальник».
Мощі преподобного Євфимія нині спочивають у Дальніх печерах поблизу мощей преподобного Веніямина та неподалік від Підземної церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Згідно з біохімічним обстеженням мощей преподобного Євфимія встановлено, що він помер у віці 30-40 років. Мав зріст близько 166 см.