ВОЗНЕСЕНСЬКА ЦЕРКВА

Вознесенська церква (укр. Церква Вознесіння Господнього (Кудрявська)), збудована 1718 року, розібрана 1879 року. Вона перебувала приблизно на місці незабудованої ділянки між будівлею Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА), вулиця Вознесенський узвіз, 20 і будинком № 18 на тому ж Вознесенському узвозі.

Зазначене місцезнаходження Вознесенської церкви збігається з розташуванням храму, що належить до 2-ї половини XI століття. Джерело – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_(%D0%9A%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)#/map/0. Фото без змін

Місцевість, де стояла Вознесенська церква, історично належала митрополитам Київським, тут перебувала їхня літня заміська садиба, яка з 1604 року, за литовсько-польських часів, належала католицьким єпископам.

У 2-й половині XVII століття указом гетьмана Війська Запорозького Богдана-Зіновія Михайловича Хмельницького герба «Абданк» (укр. Богдан-Зіновій Михайлович Хмельницький гербу «Абданк», помер 1657 року) ці землі знову перейшли у власність київських митрополитів.

1718 року митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Русі Іоасаф (у миру – Олександр Кроковський) збудував тут нову заміську резиденцію з дерев’яною домовою Церквою Вознесіння, яка була збудована на фундаменті старої Спаської церкви, що існувала тут у XVI столітті.

Близько 1763 року митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Русі Арсеній (у миру – Олексій Васильович Могилянський) розбив при митрополичому палаці регулярний сад.

1788 року резиденцію митрополитів перенесли на Шулявку (історична місцевість Києва), тому Вознесенська церква з домової стала парафіяльною. У колишньому палаці розмістили військовий госпіталь, який 1804 року згорів. Після пожежі був спустошений і сад при колишньому палаці.

Після того як Вознесенська церква стала парафіяльною, поблизу неї збудували дерев’яну, квадратну в плані дворівневу дзвіницю з присадкуватим грушоподібним куполом. Вирізана на стіні дзвіниці дата «1603», імовірно, свідчить про те, що будівлю перенесли з іншого місця.

Вознесенська церква. Фото 1860-ті – 1870-ті роки. Суспільне надбання. Фото без змін

Вознесенська церква розташовувалася в дуже незручному місці – на самому краю парафії. Храм вирішили перенести на колишній Старокиївський цвинтар, який розташовувався в районі сучасної вулиці Січових Стрільців. Спочатку планували фізично перемістити будівлю старої дерев’яної церкви на нове місце, але наприкінці 1862 року було розроблено проєкт нового теплого кам’яного храму.

1879 року будівлю старої Вознесенської церкви розібрали.

У 1899 – 1901 рр. на місці церкви збудували навчальний корпус Духовної семінарії (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Пам’ять про Вознесенську церкву залишилася в місцевих топонімах – Вознесенському узвозі, Вознесенському провулку (сучасна назва – Киянівський) та вулиці Вознесенський Яр (сучасна назва – Петрівська).