ФРЕСКИ

Золотисте тло стін із різноколірними мозаїчними зображеннями вдало доповнювалося дивовижними фресковими розписами на релігійні та світські теми, які вкривали всю решту інтер’єру Софійського собору: усі бічні стіни, галереї, вежі й хори. До системи фрескового розпису входять багатофігурні сцени, зображення святих на повний зріст, напівфігури святих, численні орнаменти. Особливу увагу художники приділили зображенню облич, створивши чудову галерею образів з індивідуальною характеристикою.

Фрескові зображення були виконані на синьому тлі. У розписах переважали темно-червоні, вохристі, білі й оливкові кольори. На жаль, первісна соковитість кольорів більшості фресок не збереглася.

Імена живописців невідомі. Лише в Михайлівському бічному вівтарі зберігся грецький напис «Георгій», виконаний по сирій фресковій штукатурці до нанесення на неї фарби. Можливо, це ім’я одного з художників, які працювали в соборі.

У центральному підкупольному просторі частково збереглися багатофігурні євангельські сцени оповідного характеру – про діяння й жертву Христа, про поширення християнського віровчення. У давнину композиції розміщувалися в хронологічній послідовності по колу, зліва направо, зверху вниз трьома регістрами. Початкові сцени циклу були зображені на склепінні трансепта й західної частини центральної нави. Жодна з фресок верхнього регістру не збереглася до наших днів.

Сцени середнього регістру розміщені під склепінням над потрійними аркадами й починаються в північній частині трансепта двома композиціями – «Христос перед Каяфою» та «Зречення Петра».

Північний бік трансепта. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman

Північний бік центральної нави. Розміщення збережених фресок XI століття. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото змінено

1. Христос перед Каяфою, фреска, XI століття

2. Зречення Петра, фреска, XI століття

3. Зішестя Христа в пекло, фреска, XI століття

4. Явлення Христа жінкам-мироносицям, фреска, XI століття

5. Князівський груповий портрет, фреска, XI століття

6. Старозавітний отрок Ананія, фреска, XI століття

7. Старозавітний отрок Мисаїл, фреска, XI століття

8. Старозавітний отрок Азарія, фреска, XI століття

9. Святі, фреска, XI століття

10. Орнаменти, фреска, XI століття

11. Орнаменти, мозаїка, XI століття

Фреска «Христос перед Каяфою». XI століття. Північний бік трансепта. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Фреска «Зречення Петра». XI століття. Північний бік трансепта. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Під північними хорами над восьмигранними стовпами трансепта розташовані фрески нижнього регістру. Тут збереглися сцени «Зішестя Христа в пекло» та «Явлення Христа жінкам-мироносицям».

Фреска «Зішестя Христа в пекло» («Зішестя в пекло»). XI століття. Північний бік трансепта. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Фреска «Явлення Христа жінкам-мироносицям». XI століття. Північний бік трансепта. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

На південному боці центральної нави під склепінням розміщена композиція «Розп’яття». Решта фресок середнього регістру не збереглися.

Південний бік центральної нави. Джерело – https://st-sophia.org.ua/uk/novini/zasidannya-naukovo-restavratsijnoyi-radi/. Фото без змін

Південний бік центральної нави. Розміщення збережених фресок XI століття. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото змінено

1. Розп’яття, фреска, XI століття

2. Увірування Фоми, фреска, XI століття

3. Відправлення учнів на проповідь, фреска, XI століття

4. Князівський груповий портрет, фреска, XI століття

5. Святі, фреска, XI століття

6. Орнаменти, мозаїка, XI століття

Під південними хорами над восьмигранними стовпами трансепта збереглися фрески нижнього регістру, сцени «Увірування Фоми» та «Відправлення учнів на проповідь».

Фрески «Увірування Фоми» та «Відправлення учнів на проповідь». XI століття. Південний бік трансепта. Джерело – https://st-sophia.com.ua/fotoekspeditsii/freski-sofii-kievskoj.html. Фото без змін

Поряд з останньою композицією, на суміжній західній стіні, міститься завершальна сцена всього євангельського циклу – «Зішестя Святого Духа на апостолів».

Фреска «Зішестя святого духа на апостолів». XI століття. Західна стіна. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Особливу цінність серед фресок Софійського собору становить величезний груповий портрет родини київського князя, який зображував парадний вихід родини до храму. Композиція розміщувалася на трьох стінах центральної нави (північній, західній і південній), тобто в західній частині підкупольного хреста. Від цієї найбільшої фрескової композиції храму частково збереглися лише бічні частини – чотири фігури на південній стіні та дві – на північній, що представляють княжичів і князівен. Центральна частина фрески, де були зображені князь і княгиня, втрачена, оскільки вона містилася на західній потрійній аркаді, розібраній наприкінці XVII століття (докладніше див. Князівський груповий портрет).

Перший ярус. Джерело – https://studbooks.net/684240/istoriya/sofiyskiy_sobor_kieve. Фото змінено

1. Головний вівтар

2. Трансепт

3. Центральна нава

4. Вівтар св. Іоакима й Анни

5. Вівтар св. Петра і Павла

6. Вівтар св. Михаїла (Михайлівський вівтар)

7. Вівтар св. Георгія

8. Внутрішня південна галерея

9. Внутрішня західна галерея;

10. Внутрішня північна галерея

11. Хрещальня

12. Північна вежа

13. Південна вежа

Інші розписи на першому ярусі Софійського собору мають релігійний зміст. Фресками розписані й бічні апсиди (вівтарі) – жертовник (північний) і дияконник (південний).

У жертовнику (Вівтар св. Петра і Павла) починалася літургія, тому він присвячений апостолу Петру – наміснику Церкви Земної та першохрестителю язичників. Тут збереглися фрески про найважливіші діяння апостола Петра зі створення Церкви: «Петро в домі сотника Корнилія», «Проповідь Петра», «Хрещення язичників у домі Корнилія», «Звільнення Святого Петра з в’язниці». Привертають також увагу одухотворені образи первоверховних апостолів Петра й Павла, вони відкривають галерею святих нави жертовника. Вони зображені один навпроти одного як сподвижники. Петро благословляє паству, його лик, обрамлений кучерявим сивим волоссям і маленькою борідкою, позначений внутрішньою емоційністю й самозаглибленням.

Апостол Петро. Фрагмент. Нава бічного Вівтаря св. Петра і Павла. Фреска, XI століття. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Павло вказує на Євангеліє. У нього підкреслено велике чоло мислителя, увесь він дихає мудрим спокоєм, переконанням у правоті своєї справи.

Апостол Павло. Фрагмент. Нава бічного Вівтаря св. Петра і Павла. Фреска, XI століття. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

У дияконнику (Вівтар св. Іоакима й Анни) розповідають про Богородицю та її батьків Іоакима й Анну, тому він присвячений цій праведній родині, яка подарувала світові – Богородицю. Тут збереглися фрескові композиції, представлені циклами про Діву Марію та її батьків (Протоєвангеліє Якова): «Блага вість Анні», «Зустріч Іоакима й Анни біля Золотих воріт», «Різдво Марії», «Введення до храму», «Вручення Марії кокцину й пурпуру», «Заручини Марії та Йосифа», «Благовіщення біля колодязя», «Благовіщення біля прядки», «Відвідини Марією Єлизавети».

Фреска «Введення до храму». XI століття. Вівтар св. Іоакима й Анни. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Фреска «Вручення Марії кокцину й пурпуру». XI століття. Вівтар св. Іоакима й Анни. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Фреска «Відвідини Марією Єлизавети». XI століття. Вівтар св. Іоакима й Анни. Джерело – Нікітенко Н. Софійський собор: Путівник. – Київ: Національний заповідник «Софія Київська», 2015. – С. 54. Фото без змін

Як бачимо, ідейною домінантою в іконографічній програмі дияконника є Благовіщення. Цей протоєвангельський цикл є унікальним за своєю повнотою й збереженістю. Фрески вражають своєю досконалістю, щирістю та зворушливим ліризмом, а сцена «Відвідини Марією Єлизавети» є видатним художнім шедевром. Величчю й водночас дивовижною лагідністю наділені образи двох жінок, які обійнялися, радісно приймаючи своє майбутнє материнство.

У нижньому регістрі північної стіни цього вівтаря міститься фреска «Благовіщення за прядінням». Найдавніше на території України зображення Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Фреска «Благовіщення за прядінням». XI століття. Вівтар св. Іоакима й Анни. Джерело – сторінка Facebook: Вадим Кириленко. Фото без змін

Святий Константин (Імператор Юстиніан). Фреска, XI століття. Вівтар св. Іоакима й Анни. Світлина Дорат Капоріков. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Фрески південного (Михайлівського) бічного вівтаря присвячені діянням архангела Михаїла – «князя ангелів», якого на Русі вважали покровителем Києва й князівської дружини. В апсиді на склепінні монументальна напівфігура Михаїла, під нею – фігури святителів. Величне зображення вождя (архістратига) небесного воїнства із широко розправленими крилами за спиною вбране в імператорські пурпурні шати. У лівій руці він тримає державу з голгофським хрестом, а в правій скіпетр. Його голову прикрашає діадема з коштовним камінням, а над головою – німб. Високо підняті розпростерті крила ніби огортають вівтар, увесь образ архангела дихає таємничою могутньою силою.

Архангел Михаїл. Фреска, XI століття. Вівтар св. Михаїла. Джерело – LwE83yRr6_HWQQ at Google Cultural Institute, zoom level maximum. Суспільне надбання. Фото без змін

На склепінні перед апсидою вівтаря зображені фрескові сюжети: «Єдиноборство з Яковом» (північне склепіння), «Повернення сатани» (південне склепіння), «Повалення сатани», на яких символічно зображується перемога християнства над язичництвом.

Фреска «Єдиноборство з Яковом». XI століття. Вівтар св. Михаїла. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

На склепінні в передвівтарній частині нави Вівтаря св. Михаїла збереглися фрескові композиції: «Явлення архангела Захарії», «Явлення архангела Валааму» (північне склепіння) та «Явлення архангела Ісусу Навину» (південне склепіння).

Особливої уваги набуває фреска, що зображує явлення архангела месопотамському волхву Валааму. Валаам став прообразом волхвів, які прийшли до новонародженого Ісуса слідом за Вифлеємською зіркою, а самі волхви – уособлюють навернені до віри народи. Образ язичника Валаама, який раптом побачив архангела, надзвичайно виразний: вражений дивом, він схопився за голову, у його широко розплющених очах читається щире здивування і страх.

Фреска «Явлення архангела Валааму». XI століття. Нава Вівтаря св. Михаїла. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Фреска «Явлення архангела Ісусу Навину». XI століття. Нава Вівтаря св. Михаїла. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Двічі в Софійському соборі зображена фігура імператора Константина «Великого», хрестителя римського світу, з яким давньоруські літописці зіставляли Володимира «Хрестителя», називаючи його «новим Константином».

Імператор Константин «Великий». Фреска, XI століття. Вівтар св. Михаїла. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Північний бічний вівтар собору присвячений святому Георгію – духовному патрону великого князя Ярослава «Мудрого» (хресне ім’я князя – Георгій). Вівтар декорований сюжетами з життя великомученика Георгія Побідоносця – «царів поборника». Ушанування св. Георгія на Русі багато в чому зумовлене тим, що цей святий уславився як драконоборець, тобто переможець диявола, з яким асоціюється язичництво. У склепінні апсиди міститься монументальна напівфігура Георгія Великомученика з хрестом у правиці, під нею – святителі. У його витонченому лику присутні канони античного ідеалу краси. Гармонійний лик сильного, прекрасного юнака, з копицею кучерявого волосся, випромінює внутрішнє світло; над широко розкритими очима злетіли гарно окреслені дуги брів. Енергійно зведені брови, відсторонений погляд і крихітні міцно стулені губи виражають духовну силу, самозаглиблення і спокій.

Святий Георгій. Фреска, XI століття. Вівтар св. Георгія. Джерело – Нікітенко Н. Софійський собор: Путівник. – Київ: Національний заповідник «Софія Київська», 2015. – С. 54. Фото без змін

На фресках на склепінні вівтарної та передвівтарної частин виразно звучить мотив нездоланної сили нової віри, переконання язичницького правителя в її істинності. Із них фрагментарно збереглися композиції: «Допит святого Георгія імператором Діоклетіаном», «Цариця Александра перед св. Георгієм», «Допит Георгія проконсулом Магнентієм», «Претори Анатолій і Протолеон перед св. Георгієм», «Мучення св. Георгія в рові з вапном», «Мучення св. Георгія списом».

У західній частині Вівтаря св. Георгія вирізняються яскравістю образів чотири жіночі фігури в медальйонах.

Фрески «Невідома свята» та «Свята Надія». XI століття. Вівтар св. Георгія. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Свята Софія. Нава Вівтаря св. Георгія. Фреска, XI століття. Джерело – tAF4e52FHmyznw at Google Cultural Institute, zoom level maximum. Суспільне надбання. Фото без змін

Фреска «Святий». XI століття. Вівтар св. Георгія. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Фреска «Пророк». XI століття. Вівтар св. Георгія. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

На північній стіні, ліворуч від проходу до колишньої галереї, збереглося фрескове зображення чоловіка у світському одязі з піднятими руками. Існує припущення, що це – фрагмент великої композиції «Ярослав Мудрий перед святим Георгієм», яка не збереглася, і фігура чоловіка є зображенням великого князя.

Фреска «Фігура князя»(?). XI століття. Вівтар св. Георгія. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Значне місце в системі розписів Софійського собору посідають окремі фігури святих. Вони розміщені на стінах і численних стовпах та становлять величезний християнський пантеон, понад 500 персонажів, який є найбільшим серед стінописних ансамблів XI століття. Серед них – зображення мучеників, святителів, апостолів, святих воїнів тощо.

Рисунки російського художника Федора Григоровича Солнцева. 1843 рік. Джерело – https://nevsepic.com.ua/art-i-risovanaya-grafika/10613-zhizn-i-trudy-hudozhnika-fedora-solnceva-877-rabot.html. Фото без змін

Святий Миколай Чудотворець. Фреска, XI століття. Центральна нава. Джерело – https://st-sophia.com.ua/fotoekspeditsii/freski-sofii-kievskoj.html. Фото без змін

У центральній наві собору Святитель Миколай представлений як незламний ревнитель православ’я. Його суворий тонкий лик виражає напружену роботу думки християнського інтелектуала, він представлений тут як податель святині та проповідник істини. Навпроти нього зображений великомученик Пантелеймон Цілитель. Його образ приваблює емоційною відкритістю, задумливістю, юнацькою чистотою й водночас великою духовною силою. Святий тримає коробочку з ліками, виступаючи цілителем людських тіл і душ.

Святий Пантелеймон Цілитель. Фреска, XI століття. Центральна нава. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Святий Пантелеймон Цілитель. Фреска, XI століття. Центральна нава. Джерело – Нікітенко Н. Софійський собор: Путівник. – Київ: Національний заповідник «Софія Київська», 2015. – С. 61. Фото без змін

Святий Пантелеймон. Фреска, XI століття. Джерело – 3QE0C1eWR3K-uQ at Google Cultural Institute, zoom level maximum. Суспільне надбання. Фото без змін

Фреска «Свята». XI століття. Центральна нава. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Фреска «Воїн». Центральна нава, південно-західний підкупольний стовп. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Привертають до себе увагу фігури св. Фоки в південній внутрішній галереї собору.

Фреска «Святий Фока». Внутрішня південна галерея. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

У західній частині храму, де під час богослужіння перебували жінки, переважно зображені «святі жони» – Агафія, Анастасія, Софія, Параскева, Ніна, Фекла, Марина, Євдокія, Варвара, Уляна, Христина, Катерина та інші. Суворий аскетизм святих, палкий погляд очей, емоційна відкритість, що межує з екзальтацією, підкреслюють молитовну напруженість цих іконних образів.

Свята Ніна. Фреска, XI століття. Західна внутрішня галерея. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Свята Євдокія. Фреска, XI століття. Західна внутрішня галерея. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

У зовнішній північній галереї собору збереглися окремі фрагменти фресок XI століття. У XIX столітті вони не були вкриті олійними фарбами, а тільки забілені, унаслідок чого зберегли соковитість і своєрідний фресковий колорит. Вражає своєю досконалістю парне зображення святого подружжя Адріана й Наталії. Вони є напрочуд живими як людські типи, які водночас світяться чистою неземною красою праведних душ.

Свята Наталія Нікомедійська. Фреска, XI століття. Зовнішня північна галерея. Джерело – UgG7kM-sguibIA at Google Cultural Institute, zoom level maximum. Суспільне надбання. Фото без змін

Святий Адріан Нікомедійський. Фреска, XI століття. Зовнішня північна галерея. Джерело – zgH3DUfm-gYQcw at Google Cultural Institute, zoom level maximum. Суспільне надбання. Фото без змін

Святий Філіппола. Фреска, XI століття. У західній частині зовнішньої південної галереї собору. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Святий Вакх. Фреска, XI століття. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Святий Онуфрій. Фреска, XI століття. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Святий Флор. Зображення святого визначене за іконографією та інформаційним написом-графіті № 7215, дослідження В’ячеслава Васильовича Корнієнка. Фреска, XI століття. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Привертає до себе увагу збережений розпис у колишній баптистерії – хрещальні Софійського собору, зокрема фрескова композиція XII століття «Сорок севастійських мучеників».

Фреска «Сорок севастійських мучеників». XII століття. Хрещальня. Джерело – https://st-sophia.com.ua/fotoekspeditsii/freski-baptisteriya.html. Фото без змін

Фрески апсиди хрещальні – «Хрещення» та фігури святителів – відображають стилістичні особливості монументального мистецтва того часу.

Фреска «Хрещення». Апсида хрещальні. XII століття. Джерело – https://st-sophia.com.ua/fotoekspeditsii/freski-baptisteriya.html. Фото без змін

Фрагмент фрескового орнаменту на пілоні в хрещальні. Фото Ф. Лисова. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/SophiaOrnaments.html. Фото без змін

Хори (полаті). Піднявшись гвинтовими сходами веж на другий ярус, відвідувач потрапляє на колишні князівські хори Софійського собору. Освітленість і пишнота хорів різко контрастують із низькими затемненими приміщеннями на верхніх сходових майданчиках веж. Численні куполи собору на прорізаних вікнами барабанах дають хорам добре освітлення.

На західній стіні хорів розташована фреска XI століття «Три отроки в печі вогненній».

Три отроки в печі вогненній. Фреска, XI століття. Сайт – Софійський музей. Фото без змін

Значне місце в системі розписів собору посідають численні орнаменти, що розділяють мозаїчні композиції, підкреслюють лінії арок і склепінь, збігають пілонами та стовпами, обрамляють віконні й дверні прорізи, панеллю проходять над підлогою. Вони підкреслюють архітектурні форми споруди й роблять живописне вбрання Софійського собору особливо барвистим і багатим.

Численні фрескові орнаменти (1, 2, 3, 4) у соборі. XI століття. 4-й фресковий орнамент у західній внутрішній галереї. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Фресковий орнамент у наві Вівтаря св. Михаїла. Фото архівного кабінету спілки радянських архітекторів України. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/SophiaOrnaments.html. Фото без змін

Фрескові орнаменти в наві Вівтаря св. Михаїла. Фото М. Болотова. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/SophiaOrnaments.html. Фото без змін

Фресковий орнамент у наві Вівтаря св. Михаїла. Фото М. Болотова. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/SophiaOrnaments.html. Фото без змін