ДВА ШОЛОМИ З КУРГАНУ «ЧОРНА МОГИЛА»
Обидва шоломи належать до 2-ї половини X століття. Один шолом Дмитро Якович Самоквасов віддав музею Імператорського Київського університету Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), він описаний не був. Другий – до Імператорського російського історичного музею (нині Державний історичний музей у Москві, Російська Федерація), де він знаходиться і експонується й донині.
Шолом, X століття. Чернігів № 4. Фото 24 грудня 2012 року. Автор – Лапоть. Ліцензія – Creative Commons CC0 1.0 Універсальної передачі в суспільне надбання (Universal Public Domain Dedication). Експонується в Державному історичному музеї у Москві. Фото без змін
Шолом склепаний з кількох залізних пластин, обтягнутий мідним листом і орнаментований позолотою. Місця склепування пластин оформлені хвилеподібно. Ззаду прикріплювалася кольчужна бармиця. По боках шолома були дві квадратні бляшки з горизонтально поставленими вістрями. Висота його корпусу 22 см, діаметр основи 19 × 22 см.
Фото 7 липня 2010 року. Автор – Лапоть. Ліцензія – Creative Commons CC0 1.0 Універсальної передачі в суспільне надбання (Universal Public Domain Dedication). Фото без змін
Фото 4 липня 2011 року. Автор – Лапоть. Ліцензія – Creative Commons CC0 1.0 Universal Public Domain Dedication. Фото без змін
Шоломи належать до чернігівського типу II, за класифікацією радянського і російського археолога та зброєзнавця Анатолія Миколайовича Кирпичникова (помер 2020 року), і були в користуванні в X – XIII ст. у країнах Східної Європи. Названі так, оскільки ранній шолом із Кургану «Гульбище» і більшість шоломів цього типу саме з Чернігова.
Шоломи мали сфероконічну форму і були склепані з чотирьох залізних пластин, що знизу стягувалися обручем. У цьому обручі були вирізані прямокутні петлі й усередині пропущений металевий пруток для кріплення кольчужної бармиці. Навершям шолома була втулка, яка, можливо, іноді слугувала для плюмажа; вона приклепувалася зверху до тулії. Передня і задня пластини наклепувалися на бічні, вони мали візерункові, хвилясті краї. Кожен виступ цих країв приклепувався напівкулястою заклепкою. Шолом мав з боків квадратні бляшки з невеликим виступом, свого роду маленькі умбони, що захищали бармицю. Відмінною рисою шолома також є прикраса у вигляді трилисника або тризуба на чолі, в якій центральна фігура була трохи вищою за бічні. Шоломи не мали наносника.
Ранні археологічні знахідки шоломів чернігівського типу датуються X століттям. Історики дійшли спільного висновку, що вони виникли на Русі під впливом азійських шоломів через тюркські народи, а у 2-й половині X століття були перейняті сусідами – подібні шоломи трапляються в Польщі, Самбії (нім. Samland, історична область Пруссії, нині у складі Калінінградської області Російської Федерації), Угорщині. На Русі ці шоломи були приналежністю знатних дружинників і поширилися не лише на півдні, а й на півночі, включно з Новгородськими землями (див. Російська Федерація). На заході шоломи чернігівського типу використовувалися до XII століття, на самій Русі – до середини XIII століття.
Реконструкція шолома з Кургану «Чорна могила», виконана Едуардом Шайхутдіновим і майстернею V із Казані (тат. Казан, столиця Республіки Татарстан Російської Федерації). Сталь, мідь, позолота, срібло. Джерело – https://pikabu.ru/story/rekonstruktsiya_shlema_iz_kurgana_chernaya_mogila_6559544. Фото без змін
Реконструкція шолома з Кургану «Чорна могила», виконана Едуардом Шайхутдіновим і майстернею V із Казані (тат. Казан, столиця Республіки Татарстан Російської Федерації). Сталь, мідь, позолота, срібло. Джерело – https://pikabu.ru/story/rekonstruktsiya_shlema_iz_kurgana_chernaya_mogila_6559544. Фото без змін
(?)Шолом. Джерело – https://kulturologia.ru/blogs/040318/38069/. Фото без змін