ДВА МЕЧІ З КУРГАНУ «ЧОРНА МОГИЛА»
У кургані виявлено 2 давньоруські мечі завдовжки 105 і 85 см. Руків’я більшого з них, багато прикрашене позолоченим сріблом із гравірованим візерунком, мабуть, належало князю. Хрестовина (гарда) меча вигнута дугоподібно, що розкріпачує долоню та дозволяє битися ним і в піших, і в кінних боях. Другий меч, очевидно, який належав юнакові, мав пряму хрестовину. Його навершя і хрестовина прикрашені ромбічною срібною насічкою.
Руків’я мечів. Фото 24 грудня 2012 року. Автор – Лапоть. Ліцензія – Creative Commons CC0 1.0 Універсальної передачі в суспільне надбання (Universal Public Domain Dedication). Експонуються в Державному історичному музеї у Москві, Російська Федерація. Фото без змін
Руків’я «великого» меча. Фото з книги Д.Я. Самоквасова. Джерело – https://proshloe.com/mech-iz-chernoj-mogily.html. Фото без змін
Конгломерат предметів, що спікся у вогні. Фото Д.Я. Самоквасова. Джерело – https://kulturologia.ru/blogs/040318/38069/. Фото без змін
На фото купи зброї з «Чорної могили», зробленому Дмитром Яковичем Самоквасовим, ми бачимо довгі мечі. А на фотографіях з Державного історичного музею в Москві, де мечі експонуються, клинки обламані. Мабуть, мечі не пережили тривалого перебування поза курганом. Згадка про повну довжину мечів трапляється у Д.Я. Самоквасова, який розкопав ці мечі, та у радянського і російського археолога та зброєзнавця Анатолія Миколайовича Кирпичникова (помер 2020 року), який про них писав у першому томі «Древнерусского оружия».
Параметри «великого» меча: загальна довжина – 105 см, довжина клинка – 90 см, висота руків’я – 15,4 см, ширина клинка біля хрестовини – 5,3 см, ширина самої хрестовини – 12,2 см, висота хрестовини – 1,9 см, ширина стрижня руків’я – 2,6 см, ширина навершя – 8,7 см, висота навершя – 5,5 см.
На думку радянського і українського археолога, фахівця в галузі скандинавістики Федора Олександровича Андрощука «великий» меч імовірно типу «Z», і датується часом близько 1000 року, якщо не пізніше.
Руків’я «великого» меча. Автор – bookworm, користувача «ТожеФорума». Джерело – https://proshloe.com/mech-iz-chernoj-mogily.html. Фото без змін
Цей меч належить до так званого «каролінгського» типу меча, що був у користуванні в ранньому середньовіччі, IX – XI ст. Датування умовне, мечі каролінгського типу траплялися й раніше IX, і пізніше XI століття. Вони поділяються на кілька типів.
Джерело – https://proshloe.com/mech-iz-chernoj-mogily.html. Фото без змін
Меч із «Чорної могили» А.М. Кирпичников відносив до спеціального типу – «Z особливий» і датував його 959-960 рр. Його колега англійський історик, що спеціалізується на історії зброї, Еварт Оукшотт (англ. Ewart Oakeshott, помер 2002 року) казав, що такі мечі з’явилися у 2-й половині Х століття. А це означає, що чернігівський меч – один із перших зразків свого роду.
Одними з відмітних ознак мечів типів «Z» і «Z-особливий» вважаються відігнуті в різні боки хрестовина – уперед, і навершя специфічної форми (диск).
Якщо поглянути в дол «великого» меча з «Чорної могили», можна побачити клеймо, яке залишив у клинку його майстер. Клеймо розчищене, щоправда, не повністю. Можливо, його б очистили й далі, але меч обламаний, тому, повністю його не прочитати в будь-якому разі.
Джерело – https://proshloe.com/mech-iz-chernoj-mogily.html. Фото без змін
На ефесі меча чимало цікавих нюансів. На навершя, при «photoshop», проявилися рослинні візерунки.
Джерело – https://proshloe.com/mech-iz-chernoj-mogily.html. Фото без змін
На фотографії дуже добре видно, як зібраний меч. Його навершя утворене з двох частин. Усередині так званої «нижньої гарди», що прилягає до долоні воїна, лежить дископодібне навершя. Нижня гарда приклепана до руків’я, а навершя закріплене вже на ній за допомогою довгих заклепок.
Руків’я меча дуже нагадує руків’я, що збереглося на мечі з клеймом «Людота», датується кінцем X – 1-ю половиною XI ст. Меч був знайдений 1890 року під час господарських робіт у селі Хвощево (нині село Хвощове у Шишацькій селищній раді Миргородського району Полтавської області), нині зберігається в Національному музеї історії України.
Меч Коваля Людоти. Замальовка «Варязький меч, з київської околиці». Джерело – File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu. Суспільне надбання. Фото без змін
Спільне в них те, що руків’я утворене не двома дерев’яними накладками, обтягнутими зверху шкірою, а обтягнуте кольоровим металом жовтого кольору, щоб меч виглядав парадніше.
Джерело – https://proshloe.com/mech-iz-chernoj-mogily.html. Фото без змін
Накладка з кольорового металу місцями згнила. У відкритих проломах видно черінок клинка, зроблений з чорного металу.
Біля хрестовини та біля навершя є залізні кільця, причому ті, що біля хрестовини, – із зубчиками.
Джерело – https://proshloe.com/mech-iz-chernoj-mogily.html. Фото без змін
На нижньому знімку видно, що перетин руків’я меча сплощено-овальної форми.
Джерело – https://proshloe.com/mech-iz-chernoj-mogily.html. Фото без змін
У ході нового етапу вивчення, після розчищення руків’я «великого» меча російський історик, фахівець у галузі озброєння Сергій Юрійович Каінов, за попередніми підсумками, опублікованими 2019 року, обґрунтував його належність до типу Wallingford, за екземпляром, знайденим у річці Темза (англ. Thames) біля Уоллінгфордського мосту (англ. Wallingford Bridge в Уоллінгфорді (англ. Wallingford) у графстві Оксфордшир (історичне графство Беркшир), Англія, Сполучене Королівство), який є розвитком типу L. Мечі цієї групи співвідносяться з групою VI за типологією англосаксонських мечів англійського археолога Роберта Еріка Мортімера Вілера (англ. Robert Eric Mortimer Wheeler, помер 1976 року). Найближчі до чернігівського меча англійські знахідки датуються в межах кінця Х – XI ст.