2. СКЛАДЕНА ГРОБНИЦЯ З ШИФЕРУ
2. Складена гробниця з шиферу.
Місцезнаходження гробниці. Фото 21 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Навколо Спаського храму в давньоруський час знаходилося кладовище. Швидше за все, на ньому ховали заможних жителів князівського міста. На цьому кладовищі 1967 року, під час прокладання інженерних комунікацій, за 4,5-5,5 метрів на схід від центральної апсиди собору, на глибині 1,4-1,5 метра, український архітектор, мистецтвознавець і краєзнавець Андрій Антонович Карнабіда виявив шиферну (пірофілітову) гробницю. Її орієнтація майже збігалася з поздовжньою віссю собору.
Спаський храм. План зі знайденими давньоруськими похованнями: 1 – гробниця; 2 – гробниця; 3 – вірогідне місце розташування гробниці; 4 – гробниця; 5 – ніша-аркосолій; 6 – ніша-аркосолій; 7, 8 – дві гробниці. Джерело – Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2013. – С. 19. Фото змінено 29 грудня 2023 року, додані 5 – 8. Автор змін – Angloman
Гробниця зроблена з шиферних плит завтовшки 6-8 см. Розміри гробниці становлять 2,08 × 0,67 × 0,75 метра. Поховання пограбоване, верхня й нижня плити розколоті. Останки померлого – череп, окремі кістки скелета, збереглися частково й не в анатомічному порядку. Усередині та зовні гробниці були знайдені невеликі, 1,3-1,5 × 0,8-1 см, прямокутні бронзові (срібні) з позолотою накладки на пояс, декоровані штампованим геометричним орнаментом.
На думку А.А. Карнабіди, у гробниці 1078 року був похований князь Гліб Святославич. Цю версію він опублікував 2000 року. Про місце поховання цього князя в літописі вказано: «Тело же его положено было в Чернигове за святым Спасом», тобто поза храмом.
Згідно з іншою версією, С.Г. Бойченка та археолога Ігоря Михайловича Ігнатенка (Саркофаг біля Спаського собору. Матеріали ІV Міжнародної археологічної конференції студентів та молодих вчених. – Київ, 1996. – С. 179–180), у гробниці похований князь Ізяслав Давидович, який помер від ран 1161 року. Проте слід враховувати, що 1967 року не вдалося встановити більш-менш достовірного датування зруйнованого поховання, воно могло бути й вторинним.
Слід також враховувати, що в середньовічній Східній Європі поховання в кам’яних гробницях справді були елітарними, однак не обов’язково князівськими. Вони могли належати, наприклад, служителям церкви високого рангу. Таким чином, обидві спроби персоніфікації особи, похованої в гробниці 1967 року, поки не виглядають достатньо переконливими.