ЯРОПОЛК I СВЯТОСЛАВИЧ
Ярополк I Святославич, великий князь Київський, убитий 11 червня 978 року в Родені (укр. Родень, колишнє місто на південь від нинішнього Канева (місто в Черкаському районі Черкаської області)) поблизу впадіння в Дніпро річки Рось, у віці 22 років.
Під час Міжусобної війни 977 – 978 рр. між синами великого князя Святослава I Ігоровича, після загибелі Олега Святославича, князь Новгородський Володимир Святославич виступив на Київ. В оточенні великого князя Ярополка опинився зрадник, воєвода Блуд, який вступив у змову з Володимиром. Блуд умовив Ярополка залишити Київ, посилаючись на те, що кияни хочуть видати його Володимирові. Ярополк пішов до фортеці Родень. Після тривалої облоги у фортеці почався голод. Блуд запевнив Ярополка в тому, що йому слід розпочати переговори з Володимиром. Ярополк прибув на переговори, попри застереження відданого йому отрока Варяжка (старослов. Варѧжько). Завівши Ярополка до теремного палацу, Блуд замкнув двері, щоб туди не могли ввійти воїни Ярополка. Великого князя вбили двоє варягів, які «підняли його мечами під пахви».
Спочатку великий князь Ярополк I був похований, імовірно, за напівхристиянським обрядом у кургані, розташованому в урочищі Королевино біля Таганчі (нині село в Черкаському районі Черкаської області) в околицях Роденя.
Як зазначає Іоакимівський літопис, опублікований російським істориком Василем Микитовичем Татищевим (помер у 1750 році): «Ярополк же бе муж кроткий и милостивый ко всем, любляще христианы и асче сам не крестися народа ради, но никому не претяше».
У 1044 році, згідно з «Повістю минулих літ», останки Ярополка за розпорядженням його племінника, великого князя Ярослава I «Мудрого», були викопані з первісного поховання й охрещені – діяння, заборонене християнськими канонами. Потім останки князя були перепоховані поруч із його братом, великим князем Володимиром I Святославичем, у Десятинній церкві.
Український історик-медієвіст Леонтій Вікторович Войтович (укр. Леонтій Вікторович Войтович, помер у 2023 році) вважав, що гробниця Ярополка в Десятинній церкві могла бути кенотафом, оскільки не личило ховати призвідника братовбивчої Міжусобної війни 977 – 978 рр. поруч із його жертвою Олегом і братом Володимиром. Крім того, сам князь Ярослав «Мудрий» був вихованцем воєводи Блуда, одного з винуватців загибелі великого князя Ярополка.