ВИШНЕВЕЦЬКІ ГЕРБА «КОРИБУТ»

Рід Вишневецьких герба «Корибут» (польськ. Wiśniowiecki herbu Korybut, лит. Višnioveckiai, укр. Вишневецькі). Литовсько-західноруський князівсько-магнатський рід Вишневецьких, гілка знатних князівських родів Несвіцьких (польськ. Nieświcki) і Збаразьких (польськ. Zbaraski) герба «Корибут», які імовірно вели своє походження від удільного князя Новгород-Сіверського, потім князя Збаразького, Брацлавського і Вінницького на Волині Корибута-Дмитра Ольгердовича, помер після 1404 р., сина великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича з династії Гедиміновичів. Водночас генетичний аналіз між рештками членів родини Вишневецьких і нині живими прямими нащадками Гедиміновичів та Ольгердовичів не проводився.

Згідно з новітніми дослідженнями рід князів Збаразьких є гілкою роду Несвіцьких, які походили з Турово-Пінської гілки Рюриковичів (див. Білорусь). Підтвердження походження Збаразьких від Рюриковичів було отримано на початку XXI століття, коли було проведено ДНК-аналіз. Для порівняння були взяті ДНК-проби в нині живого князя Воронецького, оскільки цей рід за родоводами походить від Збаразьких, та в нині живих представників князівських родів Пузини, Мосальських, Гагаріних, Кропоткіних і Путятіних, походження яких від Рюриковичів не оспорюється. Аналіз показав, що всі вони мають спільного предка по чоловічій лінії.

Літописна плутанина з походженням Несвіцьких-Збаразьких-Вишневецьких виникла через те, що історичні особи – князь Федір Корибутович і князь Федір Несвіцький жили в один і той самий час. Обидва активно брали участь у міжусобній війні литовських князів за престол і мали володіння на Волині та Поділлі. Походження князів Збаразьких від Рюриковичів є більш імовірним, оскільки істориками були знайдені давні документи, в яких говориться, що всі діти князя Корибута-Дмитра Ольгердовича, зокрема й Федір Корибутович, померли, не залишивши по собі чоловічого потомства.

Герб «Корибут» роду Вишневецьких. Автор – Alex Tora. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported. Фото без змін

Вишневецькі володіли великими земельними володіннями на Волині, їхньою родовою резиденцією був Замок Вишневець у Кременецькому повіті Волинського воєводства Малопольської провінції (укр. Вишнівець, нині селище міського типу в Збаразькому районі Тернопільської області), збудований 1395 року. Нині на місці оборонного замку, перебудованого й зміцненого 1640 року князем Єремією Вишневецьким, 1720 року було зведено двоповерхову палацову будівлю (відреставровано 2014 року, нині тут музей). 

У 1580-х роках до володінь Вишневецьких були включені також землі на Лівобережній Україні.

З початку XVII століття основні маєтки Вишневецьких перебували на Лівобережній Україні та утворювали цілий латифундій із 56 міст, містечок і сіл із населенням до 288 тисяч осіб. Центром їхніх володінь на Лівобережжі було місто Лубни (нині місто, адміністративний центр Лубенського району Полтавської області).

Рід Вишневецьких вигас у середині XVIII століття.

У Києво-Печерському монастирі та Успенській церкві монастиря були поховані представники князівських родів Несвіцьких-Збаразьких і Вишневецьких герба «Корибут»:

Василь Федорович Несвіцький-Збаразький (лит. Vasilijus Fedorovičius Nesvitskis-Zbaražsky, укр. Василь Федорович Несвіцький-Збаразький), князь Збаразький, середній син князя Федора Несвіцького, помер 09.07.1463 р., де похований точно невідомо, або в Збаражі (нині місто, адміністративний центр Збаразького району Тернопільської області), або за тодішньою традицією в Печерському монастирі;

Солтан Васильович Несвіцький (лит. Soltanas Vasilievichas Nesvitskis), князь Несвіцький, син князя Василя Федоровича Несвіцького-Збаразького, помер 1472 р., імовірно, похований у Печерському монастирі;

Федір Михайлович «Старший» Вишневецький, 2-й син князя Михайла Васильовича Збаразького-Вишневецького, помер 1533 р., похований у Печерському монастирі;

Іван Михайлович Вишневецький, 2-й князь Вишневецький, старший син князя Михайла Васильовича Збаразького-Вишневецького, помер 1542 р., похований в Успенській церкві;

Олександр Михайлович Вишневецький, 4-й князь Вишневецький, молодший син князя Михайла Васильовича Збаразького-Вишневецького, помер 1555 р., похований у Печерському монастирі;

Максим Боніфацій Олександрович Вишневецький, старший син князя Олександра Михайловича Вишневецького, помер після червня 1565 р., похований у Печерському монастирі;

Костянтин Іванович Вишневецький, 4-й син князя Івана Михайловича Вишневецького, помер 1574 р., похований у Печерському монастирі;

Олександр Олександрович Вишневецький, 3-й син князя Олександра Михайловича Вишневецького, помер 03.04.1577 р., похований у Печерському монастирі;

Михайло Олександрович Вишневецький, 2-й син князя Олександра Михайловича Вишневецького, помер 15/16.10.1584 р., похований в Успенській церкві;

Адам Олександрович Вишневецький, єдиний син Олександра Олександровича Вишневецького, помер 1622 р., похований у Печерському монастирі.