ГАЛЕРЕЇ
Основне п’ятинефне ядро Софійського собору з півночі, півдня й заходу було оточене двома поясами галерей. Нині більшість дослідників визнають ці галереї первісними. Галереї складалися з окремих членувань, що відповідали внутрішнім членуванням основного масиву храму. Кожне членування було перекрите парусним склепінням, лише членування, що відповідали трансепту й центральному нефу собору, були перекриті коробовими склепіннями. Загальновизнано, що над зовнішніми галереями собору був розташований балкон-«гульбище», вочевидь, огороджений невисоким парапетом.
Західні галереї. У 1882 році перед спорудженням нової західної паперті пізніші декоративні нашарування були видалені, і в такому вигляді західний фасад був сфотографований. Після прибудови нової паперті цей фасад став її внутрішньою східною стіною.
Фасад західної внутрішньої галереї. Фото початку 1880-х років. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1958Karger/Vol2/Mid11C/StSophia/Galleries.html. Фото без змін
Фотографія початку 1880-х років була виявлена в особистому архіві російського й радянського історика архітектури Іполита Владиславовича Моргилевського (помер у 1942 році) і тепер зберігається в Національному заповіднику «Софія Київська». На фотографії видно три центральні членування західного фасаду колишньої внутрішньої галереї собору між приміщенням хрещальні з півдня й північно-західною вежею з півночі. По фасаду тягнеться пояс півциркульних двоуступчастих ніш, аналогічних ніші над арковим прорізом хрещальні.
Східна стіна хрещальні. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1958Karger/Vol2/Mid11C/StSophia/Galleries.html. Фото без змін
У центральному членуванні західної внутрішньої галереї містяться три ніші, у бічних членуваннях – по одній. У бічних членуваннях під нішами видно закладені аркові прорізи.
Фасад галереї розчленований лізенами (лопатками). На південній лізені на рівні п’яти арки помітний фрагментарно збережений шиферний карниз. Подібний карниз видно над нішею хрещальні у щілині між стіною галереї й склепінням хрещальні. У середній частині фасаду галереї простежуються лише бічні аркові прорізи. Арка середнього прорізу спотворена пізнішою перебудовою, шиферні карнизи, що виступають тут, розташовані надто високо й містяться, вочевидь, не на первісних місцях. За інформацією історика Церкви, митрополита Київського і Галицького Євгенія (у миру – Євфимій Олексійович Болховітінов, помер у 1837 році), за його часів біля західного входу до Софійського собору було видно дві мармурові колони, на фотографії їх уже немає. Характер мурування західного фасаду за фотографією визначити важко.
Аналізуючи характер мурування у хрещальні собору, дослідник Н.А. Окунєв установив, що апсида хрещальні вбудована в давніший арковий проріз. Техніка мурування стовпів та арки цього прорізу аналогічна муруванню найдавнішого ядра собору. На рівні п’ят арки в муруванні лежать шиферні плити, виступаючі краї яких слугують карнизами. Над аркою розташована півциркульна двоуступчаста ніша.
Зіставлення схарактеризованої вище фотографії з давнім арковим прорізом, що зберігся у хрещальні, дає змогу встановити, що внутрішня галерея, яка прилягала до західного фасаду основного масиву будівлі, являла собою відкриту аркаду, що спиралася на хрещаті в плані пілони. Біля п’ят арок проходила лінія шиферного карниза. Над аркадою був розташований пояс півциркульних пласких двоуступчастих ніш.
До західної внутрішньої галереї прилягала зовнішня галерея, що складалася з п’яти аркбутанів, два з яких збереглися до нашого часу, а фундаменти трьох інших були виявлені в 1882 році. Один зі збережених аркбутанів був повністю розкритий у 1922 році. На його внутрішній поверхні чудово зберігся давній фресковий живопис.
Аркбутан західної зовнішньої галереї. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1958Karger/Vol2/Mid11C/StSophia/Galleries.html. Фото без змін
Обидві галереї, внутрішня й зовнішня, зображені на кількох рисунках голландського живописця й рисувальника Абрахама ван Вестерфельда (нідерл. Abraham van Westerveld) 1651 року.
Обидві західні галереї. Вигляд із півночі. Копія XVIII століття з рисунка Абрахама ван Вестерфельда. 1651 рік. Суспільне надбання. Фото без змін
Обидві західні галереї. Вигляд із півдня. Копія XVIII століття з рисунка Абрахама ван Вестерфельда. 1651 рік. Суспільне надбання. Фото без змін
Проведений у 1953 – 1954 рр. ремонт фасадів собору, пов’язаний із відбиванням значної частини тиньку, дав змогу зробити низку цінних спостережень щодо давніх фасадів галерей. Над нішею в північній частині західного фасаду собору під пізнішим тиньком були виявлені три давні декоративні арки. Дві бічні арки мають форму, близьку до півциркульної, а середня являє собою щипець зі зрізаним верхнім кутом. Усі три арки дещо виступають із площини стіни, причому нижня поверхня виступів декорована зубцями, викладеними з лекальної плінфи на давньому цем’янковому розчині. Під час надбудови наприкінці XVII – на початку XVIII ст. над північною галереєю другого ярусу декор описаних арок був зрубаний і затинькований.
Північний кут західної зовнішньої галереї. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1958Karger/Vol2/Mid11C/StSophia/Galleries.html. Фото без змін
Західний фасад собору. Макет-реконструкція первісного вигляду Софійського собору в XI столітті. Реконструкція Ю.С. Асєєва, В.П. Волкова й М.Й. Кресального. 1950 – 1955 рр. Експонується в Софійському соборі. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Північні галереї. Під час уважного огляду північного фасаду внутрішньої галереї, нині сильно затинькованої, подекуди простежуються окремі деталі. Аркові прорізи майже всюди закладені, але шиферні карнизи біля п’ят арок простежуються повсюди.
Зондажі на північному фасаді собору, зроблені в 1920-х роках І.В. Моргилевським, підтвердили припущення про існування і з цього боку собору аркади відкритої зовнішньої галереї. У другому зі сходу членуванні галереї була розчищена з-під пізнішого тиньку потрійна арка, що спиралася на два восьмигранні стовпи, вкриті давнім фресковим розписом. Цікаво, що бічні прорізи цієї арки були закладені в тій самій техніці мурування, тобто невдовзі після спорудження.
Фасад північної зовнішньої галереї. Деталь. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1958Karger/Vol2/Mid11C/StSophia/Galleries.html. Фото без змін
Інтер’єр галереї дає змогу простежити історію спорудження собору. Зондажі мурування на стінах розповідають про первісні архітектурні форми галереї й пізніші її перебудови. У західній частині приміщення відкрите мурування восьмигранного стовпа галереї, рештки аркбутана.
Рештки аркбутанів були виявлені в 1953 – 1954 рр. Найбільший інтерес викликає аркбутан біля північної стіни північно-західної вежі собору, відкритий під час розбирання великої кахляної печі XIX століття. Цей аркбутан усією своєю товщею включений у північну стіну північно-західної вежі собору.
Під час прокладання каналів для центрального опалення в північній галереї собору були знайдені рештки ще чотирьох аркбутанів, розташованих по осях основних членувань собору й первісних галерей. Краще за інші зберігся аркбутан, розташований на осі західних стовпів трансепта.
Дослідження мурування східного членування галереї, проведене в 1953 – 1954 рр., дало змогу встановити, що арки східного членування галереї були закладені ще в давнину. Усе це свідчить про те, що східна частина північної галереї вже невдовзі після завершення будівництва перетворилася на замкнуте приміщення, використане, вочевидь, як багата усипальниця. У зв’язку із цим необхідно згадати, що розкопками в північній внутрішній галереї в 1951 році була виявлена складена з давньої плінфи стіна з дверним прорізом, яка перегородила північну внутрішню галерею по осі західних стовпів трансепта. Вочевидь, східна частина внутрішньої галереї була також приєднана до згаданого замкнутого приміщення.
Північний фасад собору. Макет-реконструкція первісного вигляду Софійського собору в XI столітті. Реконструкція Ю.С. Асєєва, В.П. Волкова й М.Й. Кресального. 1950 – 1955 рр. Експонується в Софійському соборі. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman
Південні галереї. Під час уважного огляду південного фасаду внутрішньої галереї, нині також сильно затинькованої, подекуди простежуються окремі деталі. Аркові прорізи майже всюди, за винятком трьох крайніх західних членувань галереї, закладені, але шиферні карнизи біля п’ят арок простежуються повсюди. На двох наведених нижче рисунках Абрахама ван Вестерфельда, що зображують зовнішню південну галерею собору, у глибині першого рисунка й у правій частині другого зображена потрійна арка внутрішньої галереї, яка за розташуванням відповідає потрійній арці середніх членувань будівлі. До квадратних у плані пілонів цієї арки із чотирьох боків прилягають тонкі півколони.
Рисунки Абрахама ван Вестерфельда чудово ілюструють і зовнішню південну галерею собору, якою вона була в середині XVII століття.
Фасад південної зовнішньої галереї. Копія XVIII століття з рисунка Абрахама ван Вестерфельда. 1651 рік. Суспільне надбання. Фото без змін
На рисунку з боків зображені дві закладені арки з маленькими вікнами, посередині – потрійна арка на двох восьмигранних стовпах із шиферними карнизами на рівні п’ят арок. Над арками пояс півциркульних двоуступчастих ніш.
Інтер’єр південної зовнішньої галереї. Копія XVIII століття з рисунка Абрахама ван Вестерфельда. 1651 рік. Суспільне надбання. Фото без змін
Інший рисунок Абрахама ван Вестерфельда передає внутрішній вигляд тієї самої галереї зі сходу на захід. Ліворуч видно потрійну арку зовнішньої галереї. У глибині галереї – три аркбутани, два з них цілі, від третього збереглася лише п’ята.
Зондажами на відповідних ділянках фасаду І.В. Моргилевському вдалося виявити давні восьмигранні стовпи й закладені пізнішою цеглою аркові прорізи потрійної арки. Біля п’ят арок шиферні карнизи. Середня й західна ніші над потрійною аркою збереглися, на місці східної, яка зображена на рисунку вже напівзруйнованою, – нове мурування.
Фасад південної зовнішньої галереї. Деталь. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1958Karger/Vol2/Mid11C/StSophia/Galleries.html. Фото без змін
Розкопки 1949 року підтвердили достовірність другого рисунка Абрахама ван Вестерфельда. Перед розкопом, закладеним у західній частині південної зовнішньої галереї собору, ставилося завдання пошуку основ аркбутанів, про існування яких у цій галереї висловлювалися здогади, з одного боку, на підставі рисунків Абрахама ван Вестерфельда, з іншого – за аналогією зі збереженими аркбутанами західної галереї. Біля південної стіни галереї, навпроти другої із заходу лізени (лопатки), була виявлена основа цегляного мурування аркбутана й фундамент бутового мурування під ним.
Фундамент західного аркбутана. Загальний вигляд. Розкопки 1949 року. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1958Karger/Vol2/Mid11C/StSophia/Galleries.html. Фото без змін
Аркбутан має основу 2,10 × 1,15 метра. Фундамент під ним із глибиною закладення 64 см продовжується на південь іще на 50 см, але далі прямовисно обривається. Тим самим було встановлено, що поперечні фундаменти зовнішніх галерей, на відміну від усіх інших фундаментів собору, не належать до стрічкових.
Рештки нижньої частини другого аркбутана й фундамент під ним були виявлені під новим цегляним муруванням східної стіни колишнього Апостольського приділу, що містився колись у західній частині південної зовнішньої галереї. Глибина закладення фундаменту цього аркбутана дещо більша за 95 см.
Фундамент західного аркбутана. План і розріз (2, 3); розріз фундаменту східного аркбутана (4). Розкопки 1949 року. Джерело – https://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1958Karger/Vol2/Mid11C/StSophia/Galleries.html. Фото без змін
Основа третього аркбутана, розташованого біля південної стіни галереї навпроти західної лізени, була виявлена кількома роками пізніше, у 1954 році, під час пониження підлоги в західній частині південної галереї.
Розкриті розкопками 1949 і 1954 років фундаменти й нижні частини трьох аркбутанів південної галереї ще раз підтверджують точність архітектурних замальовок Абрахама ван Вестерфельда й дають змогу впевнено реконструювати первісний вигляд південної відкритої галереї собору.
Південний фасад собору. Макет-реконструкція первісного вигляду Софійського собору в XI столітті. Реконструкція Ю.С. Асєєва, В.П. Волкова й М.Й. Кресального. 1950 – 1955 рр. Експонується в Софійському соборі. Джерело – https://st-sophia.org.ua/uk/novini/zasidannya-naukovo-restavratsijnoyi-radi/. Фото без змін