КНЯЗІВСЬКА УСИПАЛЬНИЦЯ

У східній частині давніх зовнішньої та внутрішньої північних галерей собору в XI столітті містилася Князівська усипальниця.

Східна частина давніх зовнішньої та внутрішньої північних галерей собору. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/sofiya_kyivska_arhitectura_i_rozpysy.shtml. Фото змінено

Давня частина Софійського собору XI – XII ст.

Добудови XVII – XIX ст.

Експоновані розкопки

1. Фрагменти підлог XI століття;

2. Східна частина давньої зовнішньої північної галереї;

3. Східна частина давньої внутрішньої північної галереї;

19. Саркофаг Ярослава «Мудрого»

Східний фасад собору. У північній частині (праворуч) – Князівська усипальниця. Макет-реконструкція первісного вигляду Софійського собору в XI столітті. Реконструкція Ю.С. Асєєва, В.П. Волкова та М.Й. Кресального. 1950 – 1955 рр. Експонується в Софійському соборі. Фото 19 травня 2019 року. Автор – Качанов Сергій. Ліцензія – Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International. Фото без змін

Східний фасад собору. У північній частині в давнину містилася Князівська усипальниця. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman

Північний фасад собору. У східній частині (ліворуч) – Князівська усипальниця. Макет-реконструкція первісного вигляду Софійського собору в XI столітті. Реконструкція Ю.С. Асєєва, В.П. Волкова та М.Й. Кресального. 1950 – 1955 рр. Експонується в Софійському соборі. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman

Північний фасад собору. У східній частині в давнину містилася Князівська усипальниця. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman

В XI – XII ст. у Софійському соборі були влаштовані дві князівські усипальниці – Ярослава «Мудрого» та родова усипальниця його сина Всеволода. У східній частині давньої зовнішньої північної галереї містилася давньоруська каплиця, що входила до складу усипальниці Ярослава «Мудрого».

Східна частина колишньої зовнішньої північної галереї. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman

У давній внутрішній північній галереї собору містилися каплиця-усипальниця Ярослава «Мудрого» та, імовірно, давня родова усипальниця Всеволодовичів.

Колишня внутрішня північна галерея із Саркофагом Ярослава «Мудрого». Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman

У 1953 – 1954 рр. були проведені дослідження мурувань східного членування зовнішньої північної галереї. Це дозволило встановити, що арки східного членування галереї були закладені ще в давнину. Усе це свідчить про те, що східна частина північної галереї вже невдовзі після завершення спорудження перетворилася на замкнене приміщення, використане, мабуть, як багата усипальниця. У зв’язку з цим необхідно згадати, що розкопками в північній внутрішній галереї в 1951 році була виявлена складена з давньої плінфи стіна з дверним прорізом, що перегородила північну внутрішню галерею по осі західних стовпів трансепта. Мабуть, східна частина внутрішньої галереї була також приєднана до згаданого замкненого приміщення.

Судячи з літописного тексту, Всеволодовичів ховали один біля одного, хоча сьогодні важко сказати, де саме в Софійському соборі містилася їхня родова усипальниця. Найімовірніше, гробниці Всеволодовичів стояли в крипті. У 1961 році під час досліджень храму, проведених радянським археологом Михайлом Костянтиновичем Каргером у підземеллі Софійського собору, імовірно, в усипальниці київських князів, серед інших останків був знайдений череп князя Ростислава Всеволодовича. Ці роботи були здійснені під північною внутрішньою галереєю, на захід від гробниці Ярослава «Мудрого», тобто практично поряд із нею. Цим можна пояснити вміщені в літописі під 1093 роком слова великого князя Ярослава, який заповідав поховати Всеволода «коло гроба моего». Подальша доля князівських поховань невідома.

Нині у східній частині колишньої внутрішньої північної галереї експонується Саркофаг Ярослава «Мудрого». У східній частині колишньої зовнішньої північної галереї експонуються виявлені під час археологічних розкопок рештки керамічної підлоги XI століття, а також фрагменти монументального живопису, що охоплюють період з XI до XVIII ст.

Фрагменти підлоги XI століття. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman

Праворуч, у нижній частині, видно зондаж – ділянку розкритого давнього мурування. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman

У 1630-х роках митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі Петром Могилою у східній частині давньої зовнішньої північної галереї облаштована Каплиця-усипальниця Володимира «Великого», призначена для останків (кістка й щелепа) великого князя Володимира I Святославича, знайдених у мармуровому саркофазі в руїнах Десятинної церкви. Над передвівтарною аркою збереглися рештки ліпного декоративного фронтону початку XVII століття, що прикрашав вхід до каплиці-усипальниці.

Декоративний фронтон початку XVII століття. Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman

Наприкінці XVII століття східну частину галереї та усипальниці перебудували на закритий бічний Благовіщенський вівтар. Чималу цінність становить настінний живопис цього періоду.

Фото 16 вересня 2020 року. Автор – Angloman

Дві фігури «Вогненних серафимів» на передвівтарній арці – це рідкісні зразки клейового розпису Софійського собору кінця XVII століття.

Вогненні серафими. Клейовий живопис. Кінець XVII століття. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

Решта розписів приміщення виконані олійною фарбою в 1720-х – 1730-х роках. Вони є цінними зразками українського монументального живопису й дають уявлення про систему живописного декору цього періоду.

Різдво Діви Марії. Фрагмент. Олія. XVIII століття. Джерело – http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/freski_sofiivskogo_soboru.shtml. Фото без змін

З 1-ї чверті XIX століття у східній частині колишньої зовнішньої північної галереї містився Вівтар св. Іоанна Предтечі.